Ухвала суду № 44379033, 26.05.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4527/15 Справа № 191/5558/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Прижигалінська Т. В. Доповідач - Прозорова М.Л.

Категорія 55

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2015 року

26 травня 2015 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді: Прозорової М.Л.,

суддів: Максюти Ж.І., Макарова М.О.,

при секретарі: Самокиша О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою

Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас"

на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 березня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И Л А:

Державне міжрайонне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить постановити ухвалу про скасування рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.03.2015 року та закрити провадження по справі (а.с.54-57).

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.03.2015 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Суд стягнув з Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" на користь ОСОБА_2 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в сумі 94 758 грн. 48 коп.

Суд стягнув з Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" на користь держави судовий збір в розмірі 947 грн. 58 коп.

Також суд допустив негайне виконання рішення в частині стягнення середнього заробітку, але не більше ніж за один місяць (а.с.51-52).

Як на підстави апеляційній скарги, Державне міжрайонне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" посилається на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи (а.с.54-57).

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що заочним рішенням Синельниківського міськрайонного суду від 10.04.2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені частково, з відповідача на її користь було стягнуто заборгованість по заробітній платі в сумі 16706,06 грн., середній заробіток за весь час затримки з виплати заробітної плати за період з 14.10.2013 року по 28.03.2014 року в сумі 50367,12 грн. та моральну шкоду в розмірі 500 грн., а всього 67 573 грн. 18 коп.

Дане рішення суду ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 06.10.2014 року залишено без змін.

06.05.2014 року постановою держаного виконавця ВДВС Синельниківського міськрайонного управління юстиції було відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання рішення суду від 10.04.2014 року на підставі виконавчого листа, виданого 28.04.2014 року. Згідно виписок ПАТ КБ "Приватбанк" на виконання рішення суду позивачеві 13.11.2014 року було перераховано 16622,53 грн.; 12.12.2014 року - 45030,45 грн.; 18.02.2015 року - 5582,34 грн.

Розрахунок з ОСОБА_2 проводився в період з 28.03.2014 року по 18.02.2015 року - день фактичного розрахунку.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року №13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому свої вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Таке ж роз'яснення цієї норми права, крім наведеної вище постанови Пленуму Верховного Суду України, надав і Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22.02.2012 року №4-рп/2012 у справі щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього кодексу.

Установивши, що й після ухвалення рішення суду від 10.04.2014 року відповідач не виплатив позивачу належні їй суми при звільненні, суд першої інстанції правомірно вважав, що цим самим є порушення ст. 117 КЗпП України, оскільки ця норма права застосовується до дня фактичного розрахунку.

За таких обставин, в силу діючого законодавства, а саме: ст. 117 КЗпП України, п.20 Постанови Пленуму ВСУ №13 від 24.12.1999 року "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", рішення Конституційного Суду України від 22.02.2012 року, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, стягнувши з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в сумі 94 758 грн. 48 коп.

Доводи Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" в апеляційній скарзі про те, що рішенням суду від 10.04.2014 року вже стягнутий на користь позивача середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, а тому дана вимога позивача є безпідставноює необґрунтованими та не можуть бути прийняті до уваги судом, оскільки представником відповідача в ході судового розгляду не було доведено відсутності своєї вини в не проведенні з позивачем розрахунку. Крім того, враховуючи вищевикладені норми закону та роз'яснення, заперечення представника відповідача щодо наявного рішення суду про стягнення на користь позивача середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, суд до уваги не приймає.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями самих сторін.

Наведені в апеляційній скарзі інші доводи не спростовують висновків місцевого суду, зводяться до переоцінки доказів і незгоди із висновками суду щодо обставин справи.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень матеріального або процесуального закону, які могли б потягти за собою скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 303,307,308,315,319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" - відхилити.

Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 березня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: