
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/511/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Горбань Н.І.
У Х В А Л А
Іменем України
19 травня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Горбань Н.І.,
суддів: Земляної Г.В., Сорочка Є.О.,
при секретарі: Драч М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Забава» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.03.2015 року у справі за його адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И Л А :
ТОВ «Альфа-Забава» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.09.2014 року № 0004132205, відповідно до якого застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції у загальному розмірі 283 690,45 грн. за порушення п. 2.6. глави 2 Положення про ведення касових операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.03.2015 року в позові відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ТОВ «Альфа-Забава» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити позов. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, правонаступником якої є відповідач, 16.09.2014 року проведено фактичну перевірку магазину «Будинок іграшок», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. А.Малишка, 3-Д та належить ТОВ «Альфа-Забава».
За результатами перевірки складено Акт перевірки від 16.09.2014 року (зареєстрований в Міндоходів 17.09.2014 року за № 126/26/00/22/32378340).
На підставі цього акту перевірки та абз. 3 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» № 436/95 від 12.06.1995 ДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення від 30.09.2014 року № 0004132205 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 283 690,45 грн., що складає п'ятикратний розмір суми звітних чеків № 1064 від 15.05.2014 та № 565 від 09.12.2013, яка в цілому складає 56 738,09 грн.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Судова колегія погоджується з такою позицією з наступних підстав.
Під «оприбуткуванням готівки» у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО чинним законодавством розуміється своєчасне (у день одержання готівкових коштів) здійснення обліку таких коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО, а відтак не здійснення відповідних записів у книзі обліку розрахункових операцій згідно із Z-звітом у день одержання готівкових коштів у порядку, встановленому законодавством, не може вважатися «оприбуткуванням готівки».
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є сукупність дій з фіксації повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги) та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій. При цьому невідображення готівки у книзі обліку розрахункових операцій після їх проведення із застосуванням РРО є порушенням порядку оприбуткування готівки.
В даному випадку, стосовно встановлених в акті перевірки висновків ДПІ щодо невідображення позивачем у книзі ОРО оприбуткування готівкових коштів у сумі 53 151,76 грн. на підставі наявного звітного чеку (Z - звіт РРО) № 565 від 09.12.2013, встановлено наступне.
Так, виходячи із записів у книзі ОРО (№ 2653007569/2), копія з якої надана до справи та копія якої була виготовлена безпосередньо під час проведення перевірки, а також відомостей, наведених у Z-звіті, записів про облік руху готівки за 09.12.2013 у книзі ОРО здійснено не було. Так, у розділі 1 вказаної КОРО за 09.12.2013 наявний підклеєний фіскальний чек № 565, з якого вбачається, що сума продажу за 09.12.2013 склала 53 151,76 грн. З розділу 2 КОРО вбачається, що 09.12.2013 було здійснено лише запис про номер Z - звіту та службове внесення у розмірі 500 грн., однак записів про суму розрахунків на підставі вказаного фіскального чеку за вказану дату у книзі немає (рядок не заповнений).
Відтак, позивачем не доведено факту відображення у книзі ОРО оприбуткування готівкових коштів у сумі 53 151,76 грн. на підставі наявного звітного чеку (Z - звіт РРО) № 565 від 09.12.2013.
Щодо встановлених в акті перевірки висновків ДПІ про не відображення позивачем у книзі ОРО руху готівкових коштів у сумі 3 586,33 грн. на підставі наявного звітного чеку (Z - звіт РРО) № 1064 від 15.05.2014, слід зазначити наступне.
Виходячи із записів у книзі ОРО (№ 2653007567/3), копія з якої надана до справи та була виготовлена безпосередньо під час проведення перевірки, а також відомостей, наведених у Z-звіті, запис про облік руху готівки за 15.05.2014 на підставі фіскального звітного чеку № 1064 у вказаній КОРО відсутній. Так, у рядку КОРО за 15.05.2014 року наявний запис про облік руху готівки за іншим фіскальним звітним чеком під № 1063. У той же час з книги ОРО вбачається, що запис про облік руху готівки у сумі 3 586,33 грн., які надійшли на підставі звітного чеку (Z - звіт РРО) № 1064 від 15.05.2014, був здійснений позивачем лише наступного календарного дня (16.05.2014 року).
В контексті наведеного та доводів позивача щодо допущення описки у датах внесення записів у книгу ОРО, слід зазначити, що позивачем не надано доказів виправлення помилки в даті внесення запису про облік руху готівки за 15.05.2014, підтвердженого підписами відповідальних осіб, не надано доказів проведення службового розслідування щодо правильності внесення записів у книгу ОРО, доказів відібрання від керуючого магазином та продавців-касирів пояснювальних записок щодо фактів допущення технічних описок під час заповнення книги ОРО, які в сукупності могли свідчити про внесення запису про облік руху готівки на підставі наявного звітного чеку (Z - звіт РРО) № 1064 від 15.05.2014 у день одержання готівкових коштів, а саме 15.05.2014 року.
До того ж, позивачем не надано доказів здійснення наведених вище заходів і після проведення перевірки та складання акту перевірки.
Таким чином, 15.05.2014 господарською одиницею позивача були здійснені операції з продажу товарно-матеріальних цінностей на суму 3 586,33 грн. згідно Z - звіту РРО № 1064 від 15.05.2014, проте до книги обліку розрахункових операцій відомостей про зазначену суму готівкових коштів було внесено лише 16.05.2014 року, тобто несвоєчасно, що в свою чергу не може свідчити про дотримання вимог законодавства щодо обліку (оприбуткування) готівки у день одержання готівкових коштів.
В даному випадку підтверджується матеріалами справи та не спростовано позивачем, що сума готівки у розмірі 53 151,76 грн., отриманої за Z - звітом РРО № 565 від 09.12.2013, не відображена у книзі обліку розрахункових операцій (рядки КОРО взагалі не заповнені), а сума готівки у розмірі 3 586,33 грн., отриманої за Z - звітом РРО № 1064 від 15.05.2014, відображена у книзі обліку розрахункових операцій не у день одержання готівкових коштів, тобто несвоєчасно та з порушенням порядку оприбуткування готівки.
Відтак, з урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку про законність висновків ДПІ про встановлення порушення щодо неоприбуткування позивачем готівкових коштів та відповідно про законність спірного податкового повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, а отже підстав для скасування спірного рішення немає.
Що стосується доводів позивача відносно незаконності призначення та, відповідно, проведення перевірки, слід зазначити, що в даному випадку проводилася фактична перевірка на підставі направлення від 13.08.2014 року та наказу від 06.08.2014 року, пред'явлення яких до початку проведення перевірки позивачем не заперечується. Відтак, позивач допустив ДПІ до проведення перевірки та не скористався своїм правом щодо недопуску до перевірки, якщо вважав, що її призначено з порушенням закону.
Платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Тобто, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. У той же час, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні перевірки.
В даному випадку оскаржуване рішення прийнято з врахуванням фактичних обставин та положень чинного законодавства, позивач не спростував правомірності оскаржуваного рішення, у зв'язку з чим суд першої інстанці правильно дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі та проголошені його представником в судовому засіданні, не спростовують рішення суду першої інстанції.
За таких обставин апеляційну скаргу - необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 158, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія -
У Х В А Л И Л А:
В задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Забава» - відмовити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.03.2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Н.І.Горбань
Судді: Г.В. Земляна
Є.О. Сорочко
Повний текст ухвали виготовлено 21.05.2015 року.
.
Головуючий суддя Горбань Н.І.
Судді: Сорочко Є.О.
Земляна Г.В.
Судове рішення № 44375411, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 19.05.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/511/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: