Ухвала суду № 44375404, 19.05.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/1937/15 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Горбань Н.І.

У Х В А Л А

Іменем України

19 травня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Горбань Н.І.,

суддів: Земляної Г.В., Сорочка Є.О.,

при секретарі: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.03.2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юджин» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Юджин» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.01.2015 року № 0000212201.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.03.2015 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ДПІ у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на її думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, незаконність та необ'єктивність судового рішення, що є підставами для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на підставі наказу від 18.12.2014 № 77, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Юджин» (код ЄДРПОУ 31303824) з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності внесення до бюджету ПДВ по взаємовідносинах з ПП «Пром-Тех-Снаб» (код ЄДРПОУ 38007002) з 01.08.2014 по 31.08.2014, за результатом якої складено акт перевірки від 30.12.2014 № 631/26-57-22-01/31303824.

На підставі складеного акта перевірки від 30.12.2014 № 631/26-57-22-01/31303824 податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 23.01.2015:

- № 0000212201, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ в розмірі 288191,00 грн.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції прийшов до висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудження основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку

Згідно частини 1 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Визначення терміну "первинний документ" наведено у статті 1 Закону № 996-ХІV: первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 2 статті 9 даного Закону встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З положень чинного податкового законодавства випливає, що умовою виникнення у платника права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених в ціні товару (послуги) та віднесення сум до витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою використання їх у господарській діяльності, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Крім того, як відомості, що містяться у податкових накладних, так і дані первинних документів, що складаються при здійсненні господарської операції та подаються платником до контролюючого органу, мають відповідати установленим вимогам та містити достовірну інформацію про обставини, з якими законодавство пов'язує реалізацію права платника на податкову вигоду.

Відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є податковим ризиком. У цілях підтвердження обґрунтованості заявлених податкових вигод має бути встановлений їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність первинних документів, у тому числі й відносно учасників та умов господарських операцій.

Слід також зазначити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) первинними документами покладається на платника, так як саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об'єкт оподаткування податку на прибуток за фактом понесення витрат.

Висновки про реальність здійснених позивачем господарських операцій, за наслідками яких було сформовано податковий кредит та валові витрати, судам слід робити з фактичним дослідженням обставин, що стосуються такого питання, зокрема, правильності відображення позивачем у податковому обліку господарських операцій з його контрагентом.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно з'ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів, тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Юджин» (покупець) та ПП «Пром-Тех-Снаб» (постачальник) було укладено договір поставки від 09.07.2014 № П/09/07-14 (т. 1, арк. 18-21).

Згідно умов даного договору постачальник зобов'язується поставити у власність покупця матеріали та обладнання, зазначені в специфікації № 1, що є додатком № 1 до даного договору та є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується приймати матеріали та обладнання і сплатити за них ціну на умовах даного договору.

Кількість, асортимент товару, розгорнута номенклатура товару вказується в рахунку - фактурі постачальника.

Особливою умовою поставки товару є те, що товар вважається поставленим за адресою: м. Київ, вул. В. Васильківська (Червоноармійська), 55 у Печерському районі м. Києва.

Загальна ціна договору становить 1729150,15 грн., в тому числі ПДВ 20% 288191,69 грн.

Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом за рахунок постачальника, при цьому вид транспорту та перевізник визначається постачальником.

На підтвердження реальності господарських операцій за вище зазначеним договором позивачем надано до суду:

- специфікацію № 1 ( арк. 22);

- рахунок-фактуру від 06.08.2014 № СФ-0000010 на загальну суму 1729150,15 грн., в тому числі ПДВ - 288191,69 грн. ( арк. 23);

- акт приймання-передачі товару від 06.08.2014 ( арк. 24);

- видаткову накладну від 06.08.2014 № РН-0000012 ( арк. 25);

- товарно-транспортні накладні від 06.08.2014 № НТ-0000667, № НТ-0000668, № НТ-0000669 ( арк. 26-28);

- платіжне доручення від 08.08.2014 № 4493 на суму 1729150,15 грн. ( арк. 29);

- податкову накладну від 06.08.2014 № 55 на загальну суму 1729150,15 грн., в тому числі ПДВ - 288191,69 грн. ( арк. 35);

- фотознімки поставленого товару ( арк. 41-54);

- відомості з ЄДРПОУ відносно ПП «Пром-Тех-Снаб», витяг з реєстру платників ПДВ щодо ПП «Пром-Тех-Снаб», виписку з ЄДР відносно ПП «Пром-Тех-Снаб» ( арк. 74-77).

Відтак, позивач наданими доказами підтвердив реальність господарських операцій між ТОВ «Юджин» та ПП «Пром-Тех-Снаб», згідно укладеного договору поставки від 09.07.2014 № П/09/07-14, а тому відсутні підстави вважати, що позивачем було безпідставно включено до податкового кредиту суму податку на додану вартість по даних взаємовідносинах.

Таким чином, обставини справи та зібрані у ній докази у їх сукупності свідчать про те, що господарські операції позивача з його контрагентами мали товарний (реальний) характер, вчинені в межах та з метою господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Крім того, податковим органом не надано належних доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по господарських операціях на час їх виконання, відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань чи відсутність можливостей залучення до виконання зобов'язань третіх осіб.

У податковому праві визначається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Слід відзначити, що за умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками/продавцями товару (послуг) податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит.

Платник податку на додану вартість (покупець товару/робіт/послуг) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару (послуг/робіт) вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства, тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а лише на належних, достатніх доказах, які одержані з дотриманням закону.

За умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Крім того, невиконання контрагентом позивача власних податкових зобов'язань перед бюджетом тягне відповідну відповідальність саме для нього і не може вважатися підставою для відповідальності позивача.

Так, як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість.

У зв'язку з чим, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що податковий орган на основі припущень дійшов хибного висновку про завищення ТОВ «Юджин» суми податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ПП «Пром-Тех-Снаб».

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, судом першої інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку, оскаржувана постанова прийнята відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Доводи апеляційної скарги та представника апелянта в судовому засіданні не спростовують висновків суду першої інстанції, тому вони не заслуговують на увагу.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.03.2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Н.І.Горбань

Судді: Г.В. Земляна

Є.О. Сорочко

Повний текст ухвали виготовлено 21.05.2015 року.

.

Головуючий суддя Горбань Н.І.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.