Постанова № 4436541, 03.08.2009, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

03.08.2009           Справа № 5020-7/126-4/210-2/449-5/622

                    Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Дадінської Т.В.,

суддів           Лядової Т.Р. , Щепанської О.А. секретар судового засідання          Зелінська С.В.                               за участю представників сторін:

представник позивача Відкритого акціонерного товариства "Мусон" - не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив; представник відповідача Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя - Чистякова Вїкторія Вікторівна довіреність № 3/10-011/2007 від 12.02.09. розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Мусон" на постанову Господарський суд мiста Севастополя (суддя ) від 02.02.09 у справі № 5020-7/126-4/21

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Мусон" (вул. Вакуленчука 29, Севастополь, 99053)

до           Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя (вул. Пролетарська, 24, Севастополь,99014)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції Гагарінського району міста Севастополя від 05.12.2007р. № 000055220/0 про донарахування пені в розмірі 20933,54 грн.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду м. Севастополя (суддя Євдокімов І.В.) від 02 лютого 2009 року у справі № 5020-7/126-4/21 у задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства «Мусон» до Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя від 05 грудня 2007 року № 000055220/0 про донарахування пені в розмірі 20933,54 грн. було задоволено.

Не погодившись з постановою суду, Відкрите акціонерне товариство «Мусон»звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду м. Севастополя від 02 лютого 2009 року, прийняти нову постанову, якою позов задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Закон України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»момент, коли імпортна операція повинна вважатися здійсненою, не визначає та не пов’язує з закінченням процедури митного оформлення товарів. Заявник апеляційної скарги посилається на абзац 26 статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»згідно до якого момент здійснення імпорту –це момент перетинання товаром митного кордону України. Крім того, заявник апеляційної скарги посилається на судову практику щодо питання, пов’язаного з застосуванням пені до суб’єктів господарської діяльності – зовнішньоекономічної діяльності за порушення термінів виконання зовнішньоекономічного контракту.

У судових засіданнях представник заявника апеляційної скарги підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Відповідач проти апеляційної скарги заперечує, вважав, що судове рішення суду першої інстанції правильно з’ясував обставини справи та застосував норми матеріального та процесуального права. Відповідач вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. У письмових запереченнях на апеляційну скаргу відповідач посилається на Інструкцію про порядок здійснення контролю і одержання ліцензій по експортних, імпортних і лізингових операціях, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 13 грудня 2006 року від 13 грудня 2006 року № 455, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 січня 2007 року за № 37/13304, відповідно до якої банк знімає з контролю операцію резидента у випадку імпорту продукції з увозом її на територію України, якщо така продукція відповідно до законодавства України підлягає митному оформленню, на підставі ВМД (типу ІМ-40 «Імпорт», ІМ-41 «Реімпорт», ІМ-72 «Магазин безмитної торгівлі», ІМ-75 «Відмовлення на користь держави», ІМ-76 «Знищення чи руйнування») і при наявності інформації про цю операцію в реєстрі ВМД, а в інших випадках –після пред’явлення резидентом документа, що відповідно до умов договору засвідчує здійснення нерезидентом постачання продукції, виконання робіт, надання послуг. СФ «Укрсоцбанк» надав до Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя інформацію про виявлені в звітному місяці фактах порушень про ненадходження в законодавчо встановлений строк товарів ВАТ «Мусон».

Колегія суддів, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Господарським судом м. Севастополя норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню у зв’язку з наступним.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05 грудня 2007 року за № 000055220/0 Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі м. Севастополя застосована пеня до Відкритого акціонерного товариства «Мусон»у розмірі 20933,54 грн. відповідно до статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР із змінами та доповненнями.

Підставою для застосування пені у сумі 20933,54 грн. сталися висновки акту Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя виїзної позапланової перевірки за питанням дотримання вимог валютного законодавства України ВАТ «Мусон»за період з 12 липня 2007 року по 08 листопада 2007 року за № 5531/10/22-009/14314707/48 від 26 листопада 2007 року про порушення позивачем вимог статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»у частині незабезпечення надходження валютних цінностей протягом законодавчо встановленого терміну з моменту здійснення авансового платежу від 24 липня 2007 року у розмірі 80000,00 євро (кількість прострочених днів з 23 жовтня 2007 року по 02 листопада 2007 року –11 днів), на суму 15900,00 євро (кількість прострочених днів з 03 листопада 2007 року по 08 листопада 2007 року –6 днів) при відсутності ліцензії Національного банку України на перевищення законодавчо встановленого терміну розрахунків. Законодавче встановлений термін надходження валютних цінностей - 22 жовтня 2007 року.

Порушення терміну надходження валютних цінностей встановлено при здійсненні позивачем імпортних зовнішньоекономічних операцій за договором поставки № 12/07-07 від 12 липня 2007 року між ВАТ «Мусон»та компанією International»(Польща), за яким з валютного рахунку ВАТ «Мусон» на користь нерезидента здійснено авансовий платіж загальною сумою 80000,00 євро згідно з платіжним дорученням в іноземній валюті за № 1 від 24 липня 2007 року.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, що здійснюються на умовах відстрочки постачання, у випадку якщо така відстрочка перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу чи виставляння векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, вимагає індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Суд першої інстанції правильно дійшов до висновку про те, що для встановлення дати імпорту з метою практичного застосування статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», варто керуватися нормами валютного, митного законодавства і законодавчих актів, якими регулюються питання зовнішньоекономічної діяльності.

Встановлюючи порушення позивачем терміну надходження валютних цінностей, податкова інспекція виходила з дати оформлення вантажних митних декларацій на отриманий за контрактом товар за типом ІМ-40 - №123000001/7/005432 від 02 листопада 2007 року на суму 64100,00 євро та №123000001/7/005554 від 08 листопада 2007 року на суму 180500,00 євро.

Судова колегія не може з цим погодитися у зв’язку з наступним.

Правове регулювання всіх видів зовнішньоекономічної діяльності встановлено Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ із змінами та доповненнями.

Статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено, що моментом здійснення експорту (імпорту) вважається момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Відповідно до пункту 2 статті 1 Митного кодексу України ввезення товарів на митну територію України, а також вивезення товарів за межі митної території України – це сукупність дій, пов’язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Частиною другою статті 43 Митного кодексу України передбачено, що у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Засвідчення митним органом прийняття товарів до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах ( частина 2 статті 72 Митного кодексу України).

Таким чином, аналіз вищевикладених положень свідчить, що моментом імпорту товару визначається момент перетину товаром митного кордону України, що підтверджується відтиском штампу «Під митним контролем».

Визначення моменту імпорту в залежності від оформлення вантажної митної декларації є помилковим, оскільки оформлення вантажної митної декларації відбувається за результатами митного оформлення вже після фактичного переміщення товару через митний кордон.

Судова колегія визнає помилковим застосування судом першої інстанції положень пункту 3.3 Інструкції про порядок здійснення контролю і одержання ліцензій по експортних, імпортних і лізингових операціях, затверджену постановою Правління Національного банку України від 13 грудня 2006 року № 455, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 18 січня 2007 року за № 37/13304 відповідно до якої банк знімає з контролю операцію резидента у випадку імпорту продукції з увозом її на територію України, якщо така продукція відповідно до законодавства України підлягає митному оформленню, на підставі ВМД (типу ІМ-40 «Імпорт», ІМ-41 «Реімпорт», ІМ-72 «Магазин безмитної торгівлі», ІМ-75 «Відмовлення на користь держави», ІМ -76 «Знищення чи руйнування») і при наявності інформації про цю операцію в реєстрі ВМД, а в інших випадках – після пред’явлення резидентом документа, що відповідно до умов договору засвідчує здійснення нерезидентом постачання продукції, виконання робіт, надання послуг.

При цьому, судова колегія керується наступним.

Стаття 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»не містить у собі будь-яких посилань на дату митного оформлення товару, що імпортується (виписки ввізної вантажної митної декларації). Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» не надав Національному банку України право встановлювати момент здійснення імпорту товару, бо такий момент вже врегульований статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Крім того, статтею 2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» встановлені принципи зовнішньоекономічної діяльності, одним з яких є принцип верховенства закону, що полягає у регулюванні зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України та забороні застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, що у будь-який спосіб створюють для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Матеріалами справи підтверджується, і це не спростовується відповідачем, що у позивача є міжнародні товаротранспортні накладні № 0046049 від 19 жовтня 2007 року з відміткою Яворівської митниці 21 жовтня 2007 року, invoice proforma № 19/10/07/kontr/12/07-07 від 19 жовтня 2007 року на суму 64100,00 євро та № 0044789 від 26 жовтня 2007 року з відмиткою Яворівської митниці 05 листопада 2007 року, invoice proforma № 24/10/07/kontr/12/07-07 від 25 жовтня 2007 року на суму 180500,00 євро.

Таким чином, судова колегія вважає, що валютні цінності надійшли за контрактом 21 жовтня 2007 року та 05 листопада 2007 року. Тому сума пені за порушення терміну надходження валютних цінностей підлягає застосуванню у розмірі 4436,09 грн., виходячи з 13 днів прострочення товарів на суму 15900,00 євро.

При таких обставинах справи, позов Відкритого акціонерного товариства «Мусон»підлягає частковому задоволенню – у сумі 16497,45 грн.

Відповідно до положень статей 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України акти індивідуальної дії суб’єктів владних повноважень, яким є рішення Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя від 05 грудня 2007 року № 000055220/0 визнаються судом протиправними та скасовуються, тому судова колегія вважає, що належним способом захисту прав позивача є саме визнання вказаного рішення протиправним та його скасування. Враховуючи, що мало місце несвоєчасне надходження валютних цінностей на суму 15900,00 євро у кількості 13 днів, рішення Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя від 05 грудня 2007 року № 000055220/0 підлягає скасуванню у частині застосування пені у сумі 16497,45 грн.

Таким чином, суд першої інстанції неповно з’ясував обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду, викладені в судовому рішенні, не відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалено без додержання норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

                    Керуючись статтями 195, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:          

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Мусон» задовольнити частково.

Постанову Господарського суду м. Севастополя від 02 лютого 2009 року у справі № 5020-7/126-4/21 (№ 5020-7/126-4/210-2/449-5/622) скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя від 05 грудня 2007 року № 000055220/0 в частині застосування до Відкритого акціонерного товариства «Мусон» пені у сумі 16497,45 грн.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Мусон» судовий збір у сумі 5,10 грн.

Повний текст судового рішення виготовлений 10 серпня 2009 р.

Головуючий суддя                                        Т.В. Дадінська

Судді                                         Т.Р.Лядова                               О.А.Щепанська