Ухвала суду № 44353118, 19.05.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/3165/14 Головуючий у І інстанції Шинкар А.О.Провадження № 22-ц/780/1944/15 Доповідач у 2 інстанції Касьяненко Л. І.Категорія 18 19.05.2015

УХВАЛА

Іменем України

19 травня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Касьяненко Л.І.,

Суддів: Антоненко В.І., Гуля В.В.,

При секретарі: Франюк Т.В.,

Розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2014 року за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", третя особа: Київська обласна філія Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України про зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и л а :

У квітні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ "Кредитні ініціативи" про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності договору, у якому просив визнати недійсним договір застави майнових прав 2709/0906/59-360-Z-1 від 31.01.2007 року та зобов'язати відповідача подати до Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України заяву про внесення змін у запис № АДЕ37А0АЕ3 Державного реєстру обтяжень рухомого майна шляхом виключення із запису інформації щодо боржника ОСОБА_2

До початку розгляду справи по суті позивач подав заяву про зміну підстави позову, у якій зазначав, що 04 січня 2013 року ним отримано від Київської обласної філії ДП "Інформаційний центр" витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 3971290, виданий 28.12.2012 року, згідно якого він є майновим поручителем ОСОБА_3 на підставі договору застави майнових прав, укладеного 31.01.2007 року між ним та АКБ "ТАС-Комерцбанк". Вказував, що він ніколи не був знайомий з ОСОБА_3 та не брав на себе зобов'язання майнового поручителя за нього в договірних чи будь-яких інших правовідносинах з третіми особами.

У березні 2013 року він звернувся до суду із позовом до ТОВ "Кредитні ініціативи", ДП "Інформаційний центр" про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії. При розгляді цієї справи була проведена почеркознавча експертиза, згідно висновку якої, підпис від його імені у договорі застави майнових прав від 31.01.2007 року виконаний не ним, а іншою особою.

Посилаючись на те, що договір застави, на підставі якого накладено обтяження, є неукладеним та не породжує будь-яких прав та обов'язків сторін за цим договором, а відомості про припинення обтяження реєструються на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, просив зобов'язати відповідача подати до ДП "Інформаційний центр" заяву про внесення змін у запис № АДЕ37А0АЕ3 Державного реєстру обтяжень рухомого майна шляхом виключення із запису інформації щодо боржника ОСОБА_2, код НОМЕР_1, АДРЕСА_1.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2014 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ТОВ "Кредитні ініціативи", просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити,посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 28.12.20012 року № 39712990, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є боржниками по договору застави № 2709/0906/59-360-Z-1 від 31.01.2007 року, договору факторингу від 28.11.2012 року, договору про передачу прав за договором застави від 28.11.2012 року. Об'єкт обтяження: майнові права на депозит по договору про гарантійний вклад № 263570009200.02 від 29.01.2007 року в сумі 2 500 000 грн. Обтяжувач: ТОВ "Кредитні ініціативи".

З матеріалів справи вбачається , що 31.01.2007 року між ОСОБА_2 та АКБ "ТАС-Комерцбанк" укладено договір застави майнових прав 2709/0906/59-360-Z-1. Предметом договору є забезпечення всіх вимог заставодержателя, що випливають з кредитного договору № 2709/0906/59-360 від 06.09.2006 року, а також всіх додаткових угод, що будуть укладені до нього, в тому числі щодо суми зобов'язань, строків їх виконання, розміру процентів та інших вимог, укладеного між заставодержателем і ОСОБА_3, за умовами якого заставодержатель надав позичальнику кредит в розмірі 250 000 доларів США на стирок до 05.09.2007 року. За договором застави заставодавець передав у заставу заставодержателю право вимоги на отримання грошових коштів по договору про гарантійний вклад № 263570009200.02 від 29.01.2007 року.

Згідно висновку судової почеркознавчої експертизи від 31.07.2013 року, яка була проведена за ухвалою суду при розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ТОВ "Кредитні ініціативи", ДП "Інформаційний центр" про визнання дій неправомірними та зобов'язання внести відповідні зміни до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, підпис від імені ОСОБА_2 у графі "Заставодавець" у рядку "ОСОБА_2__" у договорі застави майнових прав №2709/0906/59-360-Z-1, укладеного між ОСОБА_2 та АКБ "ТАС-Комерцбанк" виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_2

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що договір застави майнових прав №2709/0906/59-360-Z-1 від 31.01.2007 року не є укладеним, оскільки він не підписувався позивачем, що свідчить про відсутність його згоди зі всіма істотними умовами договору та неприйняття ним пропозиції укласти цей договір.

Суд, враховуючи, що неукладений правочин не породжує взаємних прав та обов'язків сторін за договором, відповідно у ОСОБА_2 не виникло зобов'язань за договором застави майнових прав від 31.01.2007 року, дійшов висновку про те, що підстави для накладення обтяження за цим договором відсутні.

З огляду на наведе та враховуючи відсутність належних доказів на підтвердження укладення договору застави, суд прийшов до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягав задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ч. 1 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що спірний договір є неукладеним, оскільки із встановлених судом та колегією суддів обставин вбачається, що вказаний договір позивачем не підписувався, що свідчить про відсутність згоди останнього зі всіма істотними умовами цього договору та про те, що він не приймав пропозиції укласти такий договір.

Відповідно до частини третьої ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Так, згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи від 31.07.2013 року № 5459/5460/13-32 підпис у спірному договорі у графі "Заставодавець" здійснено не ОСОБА_2

У суду першої та апеляційної інстанції відсутні підстави вважати наявний висновок експерта № 5459/5460/13-32 недостатньо обґрунтованим чи таким, що викликає сумнів. Вказаний висновок є чинним та ніким не оскаржений. Інших експертиз по справі проведено не було.

Відповідно до ст. 3 ЗУ "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувала на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна. Відповідно до обтяження в обтяжувала і боржника виникають права і обов'язки, встановлені законом та/або договором.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 43 ЗУ "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувала, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в ЄДРПОУ чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження. Записи щодо обтяжень, які втратили свою чинність, підлягають вилученню з Державного реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження.

Заяви про виникнення, зміну, припинення обтяження та про звернення стягнення на предмет обтяження підписуються обтяжувачем. Якщо обтяжувачем є юридична особа, підпис її уповноваженої особи скріплюється печаткою. Якщо заява подається в електронній формі, вона повинна містити електронний підпис обтяжувала.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про те, що обтяження (№39712990 від 28.12.2012 року) є незаконним, оскільки відсутні передбачені законом підстави для його виникнення.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав до його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.

Докази та обставини, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом І інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом І інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст.308, 315 ЦПК України , колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" відхилити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: