Ухвала суду № 44353114, 19.05.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/7921/14-ц Головуючий у І інстанції Чирка С. С. Провадження № 22-ц/780/2647/15 Доповідач у 2 інстанції Касьяненко Л. І.Категорія 46 19.05.2015

УХВАЛА

Іменем України

19 травня 2015 рокуколегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Касьяненко Л.І.,

Суддів: Антоненко В.І., Гуля В.В.,

При секретарі: Франюк Т.В.,

Розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2015 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, Управління Держземагенства у Бориспільському районі, ОСОБА_4, третя особа: Глибоцька сільська рада Бориспільського району Київської області про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсними державних актів та договорів купівлі-продажу та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області, ОСОБА_2 про визнання незаконними, скасування рішення та визнання недійсним державного акту, -

в с т а н о в и л а :

Позивачка за первісним позовом ОСОБА_2 звернулася до суду із даним позовом, уточнивши позовні вимоги зазначила, що вона була членом КСП «Бориспільське» у результаті паювання земель якого їй дісталася земельна частка (пай), позначена на схемі паювання земель КСП «Бориспільське» під № НОМЕР_2. 16.03.2001 року на підставі рішення Глибоцької сільської ради від 27.09.2000 року їй було видано державний акт на право приватної власності на землю площею 2,79 га. В 2012 році, під час виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відновлення меж ділянки у натурі їй стало відомо про те, що право власності на належну їй земельну ділянку зареєстровано на ім'я іншої особи. Стверджувала, що реєстрація права власності на належну їй земельну ділянку на ім'я ОСОБА_3 та подальше її відчуження на користь ОСОБА_4 є незаконним, так як вона ще з 2001 року є власником спірної земельної ділянки, хоч і без присвоєння їй кадастрового номера. З цих підстав вважала незаконним розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації від 11.10.2006 року, яким передано у власність ОСОБА_3 дану земельну ділянку та недійсним виданий у зв'язку з цим державний акт ОСОБА_3.Укладені у подальшому договори купівлі-продажу спірної земельної ділянки позивачка також вважала незаконними з підстав, передбачених ст. 228 ЦК України та просила визнати недійсним виданий на ім'я ОСОБА_4 державний акт.

Відповідачка ОСОБА_4 звернулася із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_2 та Глибоцької сільської ради про визнання незаконним та скасування рішення Глибоцької сільської ради про передачу ОСОБА_2 у власність спірної земельної ділянки та визнання недійсним державного акту, з підстав, що згідно протоколу жеребкування земельних ділянок, останній дісталася земельна ділянка, яка позначена на схемі планування земель КСП «Бориспільське» під № НОМЕР_1, межі вказаної земельної ділянки у натурі не встановлювалися, а тому й державний акт на ім'я ОСОБА_2 є незаконним.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2015 року позов ОСОБА_2 залишено без задоволення; зустрічний позов ОСОБА_4 задоволено частково: визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку надану ОСОБА_2, в іншій частині зустрічного позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким її позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, а в задоволенні зустрічного позову відмовити,посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були членами КСП «Бориспільське», у результаті паювання майна якого кожна з них набула право на земельну частку (пай). В травні 2000 року відбулися загальні збори членів КСП «Бориспільське» на яких відбувся розіграш земельних ділянок (паїв) серед членів КСП.

Згідно належним чином завіреної копії протоколу розіграшу номерів (жеребкування земельних ділянок (паїв)) згідно схеми розпаювання земель колективної власності КСП «Бориспільське», затвердженого загальними зборами 16.05.2000 року, протокол № 3, позивачці ОСОБА_2 дісталася земельна ділянка позначена на схемі розпаювання під № НОМЕР_1, а ОСОБА_3 - № НОМЕР_2.

16 березня 2001 року позивачці ОСОБА_2 видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 2,79 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Глибоцької сільської ради. Підставою для видачі державного акту на ім'я ОСОБА_2 є рішення Глибоцької сільської ради Бориспільського району від 27.09.2000 року.

11 жовтня 2006 року розпорядженням голови Бориспільської районної державної адміністрації № 1169 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку взамін сертифіката на земельну частку (пай) ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства на території Глибоцької сільської ради. Пунктом 2 розпорядження ОСОБА_3 передано у власність земельну ділянку площею 2,7861 га. для ведення особистого селянського господарства на території Глибоцької сільської ради. Також даним розпорядженням доручено ТОВ «Фірма Вертикаль» виготовити державний акт на право власності на землю.

1 листопада 2006 року ОСОБА_3 видано державний акт на вказану земельну ділянку.

14 грудня 2006 року на підставі договорів купівлі-продажу (ВЕІ № 792589, ВЕІ № 792860) ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_4 купила земельну ділянку площею 2,7861 га. для ведення особистого селянського господарства на території Глибоцької сільської ради.

20 грудня 2006 року ОСОБА_4 отримала державний акт на спірну земельну ділянку серії НОМЕР_3.

Згідно даних протоколу розіграшу земельних ділянок ОСОБА_2 дісталася земельна ділянка під № НОМЕР_1, а ОСОБА_3 - № НОМЕР_2.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2 зазначив, що згідно протоколу жеребкування земельних ділянок КСП «Бориспільське» земельна ділянка № НОМЕР_2 дісталася ОСОБА_3, а не ОСОБА_2. Останній згідно даного протоколу дісталася земельна ділянка під № НОМЕР_1.Також суд звернув увагу на те, що ОСОБА_2 рішенням Глибоцької сільської ради від 27.09.2000 року було передано у власність земельну ділянку під № НОМЕР_4. Тому підстав сумніватись у тому, що саме ОСОБА_3 дісталася земельна ділянка під № НОМЕР_2 суд не знайшов.

Оскільки відповідачкою ОСОБА_3 у своїх письмових запереченнях заявлено про застосування строків позовної давності, які позивачка ОСОБА_2 пропустила без поважних причин, а про поновлення даного строку клопотання не заявлялося, з цієї підстави суд першої інстанції дійшов висновку, що в задоволенні її позову слід відмовити.

Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захистові шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, установленого ст.ст. 215, 216 ЦК України. Такий захист можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені ст. 388 ЦК України, які дають право витребувати майно в добросовісного набувача.

З цих підстав суд першої інстанції у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовив у повному обсязі.

Задовольняючи частково зустрічні позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наступного.

Так, оскільки державний акт був виданий ОСОБА_2 із порушенням земельного законодавства та на земельну ділянку, яка рішенням сільської ради від 27.09.2000 року ОСОБА_2 не передавалася у власність, суд визнав його недійсним.

Проте, підстав для визнання незаконним та скасування самого рішення Глибоцької сільської ради від 27.09.2000 року № 90 в частині передачі ОСОБА_2 у власність земельної ділянки під № НОМЕР_4 суд не знайшов, оскільки остання будучи членом КСП «Бориспільське» набула право на земельну частку (пай) із земель даного КСП, оформлення якого може здійснити у будь-який час.

Колегія вважає, що суд обґрунтовано застосував строки позовної давності до вимог ОСОБА_2, оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивачка ще у 2009 році знала про порушення її права власності на спірну земельну ділянку,що підтверджується листом КНВП Бориспільської районної ради «Інститут земельних відносин» від 15.11.2014 року (а.с. 135).

Колегія суддів також вважає необґрунтованими посилання позивачки на незаконність розпорядження Бориспільської РДА щодо передачі ОСОБА_3 у власність спірної земельної ділянки, оскільки згідно матеріалів справи остання дісталася саме ОСОБА_3, а не позивачці, що підтверджується протоколом розіграшу земельних ділянок.

Позивачка не надала апеляційному суду доказів, які могли б свідчити про неналежність протоколу розіграшу (земельних часток) паїв як доказу по справі, тому колегія вважає необґрунтованими доводи позивачки про фальшивість вказаного протоколу.

Підстав для відмови в задоволенні зустрічного позову колегія також не вбачає, тому в цій частині вимог апеляційної скарги також слід відмовити.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального і процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в рішенні.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2відхилити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2015 рокузалишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: