Постанова № 44346491, 20.05.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 травня 2015 р. № 820/3362/15

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Горшкова О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державна податкова інспекція у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області, звернувся до суду із адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просить суд стягнути з відповідача суму податкового боргу з єдиного податку на користь державного бюджету України у розмірі 182, 70 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на теперішній час за відповідачем лічиться заборгованість перед бюджетом по сплаті єдиного податку та податку на доходи фізичних осіб у розмірі 182, 70 грн. Наведені обставини свідчать про невиконання відповідачем свого податкового обов'язку, щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених чинним законодавством України у зв`язку податковий борг підлягє примусовому стягненню з рішеннм суду.

Представник позивача в судове засідання 20.05.2015 року не з'явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач у зазначене судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку розглядати справу за наявними в ній матеріалами, без участі зазначеної сторони.

Згідно приписів ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною 6 ст. 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку в ДПІ у Зміївському районі ГУ Міндоходів у Харківській області.

Матеріалами справи підтверджено, що ФОП ОСОБА_1 має заборгованість перед бюджетом є диного податку, яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення № 0019651700 від 1912.2014 року та становить 182, 70грн.

Таким чином, у зв'язку з тим, що відповідачем в добровільному порядку не було сплачено суму податкового боргу у розмірі 182, 70грн., а проведені податковим органом дії щодо примусового стягнення суми не призвели до погашення податного боргу, то позивач звернувся до суду із позовом про стягнення суми боргу у примусовому порядку.

Перевіряючи правомірність звернення до суду та наявність підстав для стягнення суми боргу у примусовому порядку, суд дійшов висновку про наступне.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України (далі - ПК України), який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулась до податкового органу із зявою від 25.01.2012 рокуроку про застосування спрощеної системи оподаткування, відповідно до змісту якої платником податків обрано І групу платників єдиного податку та 10 % ставку єдиного податку при переході до спрощену систему оподаткування (а.с. 8).

Положеннями п. 291.4. ст. 291 ПК України України, зазначено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень;

2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

3) третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20000000 гривень;

4)четверта група - сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Відповідно до п. 293.1 ст. 293 ПК України ставки єдиного податку для платників першої - другої груп встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Пунктом 293.2. ст. 293 ПК України, фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:1) для першої групи платників єдиного податку - у межах до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; ) для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до п. 294.1 ст. 294 ПК України , податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.

Відповідно до п. 295.1 ст. 295 ПК України , платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Як було встановлено під час розгляду справи та підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком, позивачем у законодавчо встановлені строки не було сплачено суму єдиного податку, що стало підставою для застосування до боржника штрафних санкцій у розмірі 182, 70, які були визначені у податковому повідоменні-рішенні № 0019651700 від 1912.2014 року.

Вказане податкове повідомлення-рішення було відправлено на податкову адресу відповідача рекомендованим поштовим відправленням, однак конверт повернувся на адресу контролюючого органу з поштовою відмііткою " за закінченням терміну зберігання" (зворотній бік а.с. 15).

Відповідно до п. 56.17 ст. 56 ПК України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Згідно із п. 56.18 ст. 56 ПК України встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, доказів оскарження відповідачем у адміністративному або судовому порядку податкового повідомлення-рішення матеріали справи не містять.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення, на підставі якого відповідачу було визначено суму грошового зобов'язання є узгодженим.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв`язку з несплатою боржником узгодженого податкового зобов`язання у гранично встановлені строки, Державною податковою інспекцією у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області було винесено податкову вимогу №366-25 від 07.10.2014 року, яка була направлена відповідачу засобами поштового зв`язку, однак конверт повернувся на адресу контролюючого органу з поштовою відмііткою " за закінченням терміну зберігання" ( а.с. 7).

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед бюджетом становить 182, 70грн.

Наявність спірної суми заборгованості підтверджується також наявною в матеріалах справи роздруківкою картки особового рахунку, яка за правилами ст.70 КАС України є належним та допустимим доказом невиконаного податкового обов'язку з боку відповідача.

Відтак, зважаючи на положення п.59.5 ст.59 ПК України, якими передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктами 95.1 та 95.2 ст.95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення суми заборгованості, яка виникла внаслідок несплати у встановлений строк сум узгодженого податкового зобов'язання.

В зв'язку з вищевикладеним суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_2) на користь місцевого бюджету (р/р 31418699700230, одержувач УДКСУ у Зміївському районі Харківської області код 37754227, банк одержувача ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011) суму податкового боргу з єдиного податку у розмірі 182 9сто вісімдесят дві)грн.70коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Суддя Горшкова О.О.