Постанова № 44346489, 25.05.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25 травня 2015 р. № 820/20695/14

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Тітов О.М., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Західної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1) податковий борг на користь державного бюджету України у розмірі 1456,24 грн., а саме одержувач: УДКСУ у Ленінському районі м. Харкова, Харківської області, код:37999612, банк: ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011 на розрахунковий рахунок № 33217815700008.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, зареєстрований у встановленому законом порядку, як фізична особа підприємець, набув правового статусу суб'єкта господарювання - фізичної особи-підприємця, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів), знаходиться на обліку в Західній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області. В зв'язку з тим, що відповідачем у добровільному порядку в установлений строк зобов'язань зі сплати податку з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, самостійно визначених платником податку у деклараціях, сплачено не було, а проведені податковим органом дії щодо примусово стягнення суми не призвели до погашення податного боргу, то дана сума підлягає стягненню за рішенням суду.

Копія ухвали про відкриття скороченого провадження була надіслана відповідачу за адресою, внесеною до ЄДРЮОФОП, рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення, однак не була ним отримана з незалежних від суду причин, що підтверджується конвертом з відміткою "за закінченням терміну зберігання", який міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ч.11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Таким чином, відповідач є належним чином повідомлений про наслідки неподання заперечень проти позову та необхідних документів або заяви про визнання позову до суду.

Відповідно до ч.4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Суд, розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Відповідач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1) зареєстрований за юридичною адресою: АДРЕСА_1, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та перебуває на обліку як платник податків в Західній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (по Ленінському району) з 08.10.1992 року.

Згідно з п.п. 16.1.4. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 36.1. ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно п. 269.1 ст. 269 розділу XIII Плата за землю Податкового кодексу України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Відповідно до п.п. 270.1.1 та п.п. 270.1.2 п. 270.1. ст. 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Як вбачається з матеріалів справи за відповідачем рахується перед бюджетом податковий борг з орендної плати з фізичних осіб у сумі 1456,24 грн., у т.ч. по основному платежу у сумі 1435,24 грн., штрафні санкції 00,00 грн. та пені у сумі 21,10 грн.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем були подані до Західної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області податкові декларації з плати за землю за 2014 рік: № 1400007286 від 14.02.2014 року, та № 1400015866 від 09.09.2014 року.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. ( п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України).

В порушення вищезазначених норм та відповідно до звітних і облікових даних Західної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (відповідно до даних облікової картки) відповідач має узгоджені податкові зобов'язання по орендній платі за землю, не сплачені у встановлений строк, всього на загальну суму 1456,24 грн., з них: 1435,14 грн. - основний платіж, 21,10 грн. - пеня.

Згідно з п.п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, орган державної податкової служби надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. ( п.п. 59.4. ст. 59 Податкового кодексу України).

З матеріалів справи, вбачається, що Західною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області була сформована податкова вимога №1470-25 від 10.09.2014 року та направлена рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.

Аналізуючи приписи п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що податковий орган має обов'язок скласти податкову вимогу і направити цей документ на адресу платника податків за фактом виникнення податкового боргу, тобто у випадку невиконання податкового обов'язку платником податків, котрий до цього не мав заборгованості перед Державним бюджетом України. В разі збільшення податкового боргу (тобто у випадку продовження існування податкового боргу після направлення податкової вимоги за правилами Податкового кодексу України і зростання розміру невиконаного податкового обов'язку) підстав для формування податковим органом нових податкових вимог на так звану "новоутворену суму податкового боргу " і направлення таких вимог на адресу платника податків не має, оскільки п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Сторонами доказів щодо оскарження та скасування вказаної податкової вимоги до суду не подано.

Згідно наданої до суду облікової картки відповідача вбачається, що з моменту виставлення податкової вимоги заборгованість не переривалась.

Таким чином, за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 рахується заборгованість у сумі 1456,24 грн., яка підтверджується приєднаною до справи роздруківкою картки особового рахунку платника податків, котра за правилами ст.70 КАС України та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (затверджено наказом ДПА України від 18.07.2005р. №276, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123) є належним та допустимим доказом невиконаного податкового обов'язку з боку відповідача.

Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.95.1-95.3 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідач доказів на спростування вимог позивача суду не надав, податковий борг в сумі 1456,24 грн. не сплатив.

Згідно п.п. 14.1.175 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 87.11. ст. 87 Податкового Кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Таким чином, Західною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області здійснено заходи по стягненню податкового боргу платника податків, передбачені діючим законодавством, але вони не призвели до погашення податкового боргу, на підставі чого з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість у сумі 1456,24 грн.

Із врахуванням вищевикладених обставин суд вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, отже, позов підлягає задоволенню.

Згідно з ч.1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження.

Відповідно до ч.4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 94, 160-163, 167, 183-2, 186, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Західної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1) податковий борг на користь державного бюджету України у розмірі 1456,24 грн. (одна тисяча чотириста п'ятдесят шість гривень 24 коп.), а саме одержувач: УДКСУ у Ленінському районі м. Харкова, Харківської області, код:37999612, банк: ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011 на розрахунковий рахунок № 33217815700008.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя Тітов О.М.