Ухвала суду № 44343950, 20.05.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2015 року Справа № 876/4551/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Багрія В.М., Качмара В.Я.,

з участю секретаря Волошин М.М.,

представника позивача Зошія Ю.Й.,

представника відповідача Гурняк О.О.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрозабезпечення» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

ТзОВ «Електрозабезпечення» звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2015 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області від 19.02.2015 №0000622208/2976.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області оскаржила її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова є незаконна і необґрунтована та прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, при невідповідності висновків суду обставинам справи і підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову, оскільки господарські операції між позивачем та контрагентом ТзОВ «Денікс Груп» єнереальними, позивачем не надано доказів транспортування відповідних ТМЦ від контрагента до місць зберігання продукції. Крім того, позивачем в порушення п.7.1 Договору №0206-14 від 02.06.2014 року не проведено 100% передоплату продукції згідно виставлених постачальником рахунків.

Представник Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2015 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2015 року залишити без змін.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ "Електрозабезпечення" (37444407) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Денікс-Груп" ( код ЄДРПОУ 37882958) за період 2012-2014 років.

За результатами даної перевірки складено акт від 04.02.2015 №48/7/13-07-22-08-09/37444407 (надалі - акт перевірки), яким встановлено порушення вимог п.198.1, 198.3 ст. 198, п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України внаслідок чого ТзОВ "Електрозабезпечення" завищено податковий кредит по розрахунках з з ТзОВ "Денікс Груп" в результаті занижено податок на додану вартість за червень 2014 на 4 294,70 грн.

На підставі висновків акту перевірки 19.02.2015 прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000622208/2976, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 6 442,05 грн., в тому числі за основним платежем - 4 294,70 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 147,35 грн.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Як вбачається з п. 185.1 ст. 185 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно з п. 188.1 ст. 188 цього Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку. У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, в тому числі, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 даного Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з п. п. 201.4 даної статті податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з п. 201.6 даної статті податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 201.7 даної статті передбачено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з п. 201.10 даної статті податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 цього Кодексу не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Колегія суддів встановила, що суду надано на підтвердження спірних господарських операцій усі необхідні первинні документи, що підтверджують реальність спірних господарських операцій.

Так, судом встановлено, що 02.06.2014 між ТзОВ "Денікс Груп" та ТзОВ "Електрозабезпечення" укладено договір поставки №0206-14, згідно умов якого постачальник (ТзОВ "Денікс Груп") зобов'язується здійснювати поставки покупцеві (ТзОВ "Електрозабезпечення"), а покупець зобов'язується оплатити її вартість згідно виставлених рахунків, специфікацій або накладних.

На підтвердження виконання умов даного договору ТзОВ "Електрозабезпечення" надано видаткову накладну від 10.06.2014 №РН22 на загальну суму 25 768,18 грн. в тому числі ПДВ - 4294,70 грн, податкову накладну від 10.06.2014 №58 на загальну суму 25 768,18 грн. в тому числі ПДВ - 4294,70 грн. На підтвердження факту оплати за придбаний товар позивачем подано копію банківської виписки, з якої вбачається, що 08.07.2014 ТзОВ "Електрозабезпечення" здійснило оплату на рахунок ТзОВ "Денікс Груп" в сумі 25 768,18 грн.

Суми податку на додану вартість включені позивачем до податкового кредиту за червень 2014, що відображено у реєстрі отриманих податкових накладних та Декларації по податку на додану вартість за червень 2014.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як вбачається з наведених вище документів, всі вони відповідають вимогам до первинних документів, встановленим Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Також суд першої інстанції вірно зазначив, що зазначена податкова накладна не мала недоліків, а порядок її заповнення відповідає чинному на момент її виписки законодавству.

Отже, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що з дня отримання податкової накладної у позивача виникло право формувати податковий кредит по взаєморозрахунках з ТзОВ "Денікс Груп".

Крім того, колегія суддів зазначає, що податковий орган, роблячи висновки про відсутність між зазначеними підприємствами господарських відносин, вказує на нікчемність укладених між ними договорів, оскільки такі вчинено без мети настання реальних наслідків, однак такі припущення до уваги колегією суддів не беруться так як в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсними чи неукладення правочинів між позивачем та його контрагентом.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що проведеною перевіркою не встановлено, що здійснені позивачем господарські операції з вказаним в Акті перевірки контрагентом суперечать (є нетиповими) для видам діяльності Товариства, є збитковими і т.д. Будь-яких розбіжностей у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних, задекларованих контрагентом показниках податкових зобов'язань на час здійснення господарських операцій та їх податкового обліку не було, на час здійснення господарських операцій контрагент позивача був зареєстрований в установленому законом порядку платником ПДВ.

З огляду на викладене, в ході перевірки позивача належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами (складання яких передбачено умовами договорів, податковими накладними, складеними з дотриманням вимог податкового законодавства, документами, що свідчать про фактичне понесення витрат на придбання товару підтверджено, що господарські операції з контрагентом позивача обумовлені діловою метою, мали реальний характер і фактично виконані, в зв'язку з чим позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по взаєморозрахунках із вказаними вище контрагентами.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.195,198,200,205,206,254 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2015 року у справі № 813/1074/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий А.Р.Курилець

Судді В.М.Багрій

В.Я.Качмар

Повний текст ухвали виготовлений 21 травня 2015 року.