Ухвала суду № 44343946, 18.05.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2015 р. Справа № 876/51/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді Запотічного І.І.,

суддів Довгої О.І., Костіва М.В.,

при секретарі судового засідання Белкіній Н.І.,

з участю представника позивача: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 представника ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 на постанову Галицького районного суду м. Львова від 29.11.2013 р. по справі № 1304/10452/12 за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 до Департаменту містобудування Львівської міської ради, Управління архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради, Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, третя особа ОСОБА_11 про визнання дій незаконними, визнання незаконним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 звернулися в суд з адміністративним позовом до Департаменту містобудування Львівської міської ради про скасування наказу Департаменту містобудування Львівської міської ради № А-93 від 28.04.2010 року «Про затвердження ОСОБА_11 вимог до архітектурно-планувальної частини проекту реконструкції квартири АДРЕСА_1 , до Управління архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради про визнання неправомірними дій при видачі висновків від 06.10.2009р. №3-П-18432/2401, до Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради про визнання неправомірними дій при видачі висновків від 07.09.2009року № 04/3566.

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що оскаржуваними актами відповідачі порушили право власності позивачів, як учасників спільної сумісної власності на допоміжне приміщення будинку, оскільки перед прийняттям оскаржуваних висновків та наказу не отримали згоди позивачів на це. Крім того вказують на невідповідність оскаржуваного наказу вимогам Положення «Про порядок проведення переобладнання горищ на мансардні поверхи або надбудов у житлових будинках на території м.Львова з метою ремонту дахів та розширення житлового фонду"» затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №442 від 06.07.2007 року, а саме про порушення відповідачами вимог п.п.2.1.6. п.2.1. в частині ненадання згоди власників усіх квартир на проведення реконструкції квартири № 2 за адресою м. Львів, вул. Моршинська 7.

Постановою Галицького районного суду м. Львова від 29.11.2013р. відмовлено позивачам в задоволенні позову.

Не погодившись із винесеною судом першої інстанції постановою, її оскаржив представник позивачів ОСОБА_2

В апеляційній скарзі посилається на неповне з'ясування судом обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Вважає, що оскаржуваний наказ Департаменту містобудування Львівської міської ради від 28.04.2010 № А-93 виданий без письмової згоди власників усіх квартир будинку, які в свою чергу є співвласниками допоміжних приміщень. Зазначає, що вказаний наказ прийнятий без належним чином погодженого реставраційного завдання, без письмового дозволу на проведення реконструкції на пам'ятці місцевого значення, що повинен видаватись органом охорони культурної спадщини Львівської обласної державної адміністрації, на підставі протиправних висновків управління архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради від 06.10.2009 року № 3-П-18432/2401 та управління охорони історичного середовища Львівської міської ради від 07.09.2009 року № 04/3556. Просить у поданій апеляційній скарзі постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивачів в судове засідання 18.05.2015 року не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Третя особа - ОСОБА_11 в запереченні на апеляційну скаргу зазначає, що при видачі оскаржуваного наказу та висновків відповідачі виходили з того, що дах будинку є в аварійному стані (технічний висновок Львівської філії «НДІ Проектреконструкція» датований 09.04.2009 року, відповідно існував на момент видачі спірних документів), та керувалися обов'язковим до виконання рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 442 від 06.07.2007 року «Про порядок проведення переобладнання горищ на мансардні поверхи або надбудов у житлових будинках на території м. Львова з метою ремонту дахів та розширення житлового фонду», яке на момент видачі оскаржуваного наказу та висновків є чинним. Просить оскаржувану постанову суду першої інстанції залишити без змін.

В судовому засіданні ОСОБА_1 - представник третьої особи ОСОБА_11 заперечила проти апеляційної скарги позивачів, вважає постанову суду першої інстанції законною та просить залишити її без змін.

Відповідачі - Департамент містобудування Львівської міської ради, Управління архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради, Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради будучи повідомленими про час та місце розгляду справи, явки уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, що відповідно до ч.4 ст.196 КАС України не перешкоджає розгляду справи без участі їхніх представників.

Заслухавши суддю-доповідача та представника третьої особи, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, заперечення на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивачів не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи наказом Департаменту містобудування Львівської міської ради № А-93 від 28.04.2010 року, вирішено затвердити ОСОБА_11 вимоги до архітектурно-планувальної частини проекту реконструкції квартири АДРЕСА_1

Даний наказ прийнято на підставі звернення ОСОБА_11, ескізного проекту перепланування-реконструкції квартири АДРЕСА_1, висновків Управління архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради від 06.10.2009р. №3-П-18432/2401, висновків Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради від 07.09.2009р. №04/3566, висновків Франківського РВ м. Львова ГУ МНС України у Львівській області від 28.10.2009 №8/886, висновків Державного закладу "Франківська районна санітарно епідеміологічна станція" від 20.10.2009р. №2341/01, наказу департаменту житлового господарства та інфраструктури від 16.03.2010р. №91, технічних висновків Львівського філіалу «НДІ Проектреконструкція» про стан та несучу здатність конструкції даху і покрівлі в житловому будинку на вул. Моршинській, 7 у м. Львові, правоустановчих документів на квартиру ОСОБА_11

Судом встановлено, що у відповідності до ухвали Львівської міської ради від 08.07.2010 року №3704 «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради», до повноважень департаменту містобудування належить видача наказів про затвердження вимог до архітектурно-планувальної частини проекту, що є документом, який визначає комплекс архітектурно-технічних вимог та умов проектування об'єкта у разі проектування та реконструкції окремих частин будівлі, споруди, реконструкції, реставрації, ремонту, пристосування пам'яток культурної спадщини національного, місцевого значення.

Як вірно встановлено судом першої інстанції рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №442 від 06.07.2007 року затверджено Положення «Про порядок проведення переобладнання горищ на мансардні поверхи або надбудов у житлових будинках на території м. Львова з метою ремонту дахів та розширення житлового фонду».

Пунктом 1.15 вищевказаного положення визначено, що у випадку аварійного стану даху, а також при здійсненні надбудов у житлових будинках з плоскими покрівлями згода мешканців будинку не вимагається.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що зважаючи на ті обставини, що вищевказані вимоги розміщені у розділі загальних положень, то застосування вимог п.1.15. здійснюється незалежно від виду робіт передбачених вищевказаним Положенням «Про порядок проведення переобладнання горищ на мансардні поверхи або надбудов у житлових будинках на території м. Львова з метою ремонту дахів та розширення житлового фонду».

Як вірно встановлено судом першої інстанції з підпункту 1.3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 4-р/п/2004 від 02.03.2004 року за зверненням громадян про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статей 1,10 цього Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) вбачається, що питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.

Відповідно до ч. 4 ст. 357 Цивільного кодексу України співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив.

Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, в мотивувальній частині ухвали Конституційного Суду України № 46-у/2004 від 12.05.2004 року про відмову у задоволенні клопотання народного депутата України про роз'яснення Рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 року встановлено, що предметом розгляду КСУ були питання, що стосуються набуття громадянами права спільної власності на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків при приватизації квартир (кімнат у квартирах). Відтак суд вважає, що саме в цьому аспекті Конституційним судом України дано офіційне тлумачення відповідних положень Закону. Питання про тлумачення терміна «допоміжні приміщення» Конституційний Суд України не вирішував, оскільки в конституційному поданні і зверненні воно не порушувалося. Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що наведений у підпункті 1.1 резолютивної частини Рішення перелік допоміжних приміщень «(підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін.)» не є офіційним тлумаченням терміна «допоміжні приміщення» та інших термінів, що вживаються у законах, які згадані у клопотанні народного депутата України Семенюк В.П..

Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992 року не визначено вичерпний перелік допоміжних приміщень, перелік приміщень, які слід відносити до допоміжних, критеріїв віднесення тих чи інших приміщень до допоміжних, а горища взагалі не включені до наведеного переліку.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи технічних висновків Львівського філіалу "НДІпроектреконструкція" - "Про стан та несучу здатність конструкції даху і покрівлі в житловому будинку на АДРЕСА_1" від 09.04.2009 року стан дерев'яних конструктивних елементів даху цього будинку є аварійним, загрожує обвалом та знаходиться у непридатному стані. Також запропоновано провести реконструкцію даху із заміною непридатних елементів і виконати повну заміну покрівлі. В свою чергу Департаментом житлового господарства та інфраструктури від 16.03.2010р. №91 визнано аварійним стан дерев'яних конструктивних елементів даху будинку АДРЕСА_1

Згідно додатку Б Державних будівельних норм України В.2.2-15-2005 "Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення", горище - це простір між поверхнею покриття (даху), зовнішніми стінами і перекриттям верхнього поверху.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що з врахуванням наявних в матеріалах справи доказів, спірне горище відносилося до аварійного, не придатного до нормальної експлуатації, невідповідності стану покриття даху, дахових конструкцій, горищного перекриття, а також беручи до уваги те, що простір між поверхнею покриття (даху), зовнішніми стінами і перекриттям верхнього поверху (горищем) не може забезпечувати експлуатацію будинку та побутове обслуговування мешканців, даний простір не може бути віднесений до категорії допоміжних приміщень.

Відтак, судом першої інстанції вірно встановлено, що з наказу Департаменту містобудування Львівської міської ради № А-93 від 28.04.2010 року «Про затвердження ОСОБА_11 вимог до архітектурно-планувальної частини проекту реконструкції квартири № 2 з розширенням за рахунок частини площі горища у житловому будинку АДРЕСА_1 не вбачається про порушення прав, свобод та інтересів позивачів.

Щодо вимог позивачів до Управління архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради про визнання неправомірними дій при видачі висновків від 06.10.2009р. №3-П-18432/2401, до Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради про визнання неправомірними дій при видачі висновків від 07.09.2009р. №04/3566 колегія суддів зазначає, що Управління архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради при видачі висновків від 06.10.2009р. №3-П-18432/2401 та Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради при видачі висновків від 07.09.2009р. №04/3566, виданих на замовлення ОСОБА_11, діяли в межах відповідних повноважень управлінь, та такі висновки спрямовані на роз'яснення технічних і практичних аспектів можливості реконструкції горища, встановлюють певні обов'язки на третю особу та подані разом із іншими висновками та документами. Відтак такі висновки від 06.10.2009р. №3-П-18432/2401 та від 07.09.2009р. №04/3566 не були єдиною підставою для прийняття оскаржуваного наказу № А-93 від 28.04.2010 р. і враховані в комплексі пакету поданих документів.

Колегія суддів вважає, що дії Управління архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради, Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, щодо надання висновків та наказ Департаменту містобудування Львівської міської ради № А-93 від 28.04.2010 року «Про затвердження ОСОБА_11 вимог до архітектурно-планувальної частини проекту реконструкції квартири АДРЕСА_1 прийняті у відповідності до положень закону, а тому правові підстави для задоволення вимог позивачів відсутні.

Щодо посилання апелянта на ту обставину, що пункт 1.15 додатку 1 до рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 06.07.2007 року № 442 «Про порядок проведення переобладнання горищ на мансардні поверхи або надбудов у житлових будинках на території м. Львова з метою ремонту дахів та розширення житлового фонду» оскаржений до суду прокуратурою м. Львова колегія суддів зазначає, що на момент прийняття відповідачами спірного наказу та вчинення дій щодо надання спірних висновків, протесту прокурора на пункт 1.15 додатку 1 до рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 06.07.2007 року № 442 не було та в процесі розгляду справи сторонами не наданого доказів скасування вказаного пункту 1.15.

Колегія суддів вважає необґрунтованим твердження апелянта, що на момент видачі оскаржуваного наказу у третьої особи не було погоджено реставраційного завдання, оскільки згідно положень ДБН А.2.2-6-2008 таким встановлюються вимоги до науково-проектної документації з реставрації, консервації, реабілітації, ремонту, музеєфікації та пристосування пам'ятки, а оскаржуваним наказом встановлено вимоги до архітектурно-планувальної частини проекту. При цьому у вказаному апелянтом рішенні виконавчого комітету Львівської міської ради № 957 від 13.11.2009 року «Про затвердження регламентів (інформаційних карток) здійснення дозвільно-погоджувальних процедур, що видаються через управління «Дозвільний офіс» Львівської міської ради, розроблені департаментом містобудування» не передбачено серед переліку необхідних для видачі наказу документів, такого документа, як реставраційне завдання.

Щодо посилання апелянта на рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, суд вважає, що у даній розглядуваній справі є дещо інші обставини, оскільки при розгляді даного спору значиться та обставина, що стан дерев'яних конструктивних елементів даху будинку № 7 по вул. Моршинській у м. Львові визнаний аварійним та згідно пункту 1.15 додатку 1 до рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради № 442 від 06.07.2007 року «Про порядок проведення переобладнання горищ на мансардні поверхи або надбудов у житлових будинках на території м. Львова з метою ремонту дахів та розширення житлового фонду», передбачено, що у випадку аварійного стану даху, згода мешканців будинку не вимагається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята за повного з'ясування всіх обставин справи, у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому апеляційну скаргу позивачів слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 167,195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу, колегія суддів, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 представника ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 залишити без задоволення, а постанову Галицького районного суду м. Львова від 29.11.2013 року по справі № 1304/10452/12 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя: І.І.Запотічний

Судді: О.І.Довга

М.В.Костів

Повний текст ухвали виготовлений 21.05.2015 року.