Постанова № 44343102, 19.05.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2015 р. Справа№ 910/11861/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Пантелієнка В.О.

Остапенка О.М.

за участю секретаря Карпюк О.С.,

представників:

від заявника - Андрієнко С.В. (дов. від 07.02.2014),

від боржника - арбітражний керуючий Корольов В.М. (ліквідатор),

розглянувши апеляційну скаргу Чутченка Сергія Олексійовича

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2015

у справі № 910/11861/13 (суддя Пасько М.В.)

за заявою Публічного акціонерного товариства "Акціонерий банк "Експрес-Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Трансенерго"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2015 затверджено звіт ліквідатора, затверджено ліквідаційний баланс станом на 12.02.2015, ліквідовано банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Трансенерго", припинено провадження у справі № 910/11861/13.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, Чутченко Сергій Олексійович звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2015 та прийняти нове рішення, яким зупинити провадження у даній справі до вирішення справи № 756/17779/14-ц, що перебуває у провадженні Оболонського районного суду м. Києва.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2015 апеляційну скаргу Чутченка Сергія Олексійовича прийнято до провадження.

Відповідно до розпорядження секретаря судової палати суду від 12.05.2015 склад суду було змінено, доручено здійснення апеляційного провадження у даній справі колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сотніков С.В., судді: Остапенко О.М., Пантелієнко В.О.

12.05.2015 в судовому засіданні оголошено перерву до 19.05.2015 відповідно до ст. 77 ГПК України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2015 апеляційну скаргу прийнято до провадження.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників провадження, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року № 2343-XII (далі - Закон про банкрутство), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2013 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Трансенерго", визнано розмір вимог ініціюючого кредитора - Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Експрес-Банк" на загальну суму 47 903 112,62 грн., введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Корольова Володимира Миколайовича.

Ухвалою попереднього засідання від 14.11.2013 визнано кредиторами Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Трансенерго":

- Публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк "Експрес-Банк" на суму 45 524 108,62 грн., з яких: 42454406,79 грн. - вимоги IV черги, 3069701,83 грн. - вимоги VI черги;

- Гуленка Володимира Володимировича на суму 4468,07 грн. вимоги - І черги;

- Горкушу Миколу Васильовича на суму 2185,48 грн. - вимоги І черги;

- Тюпу Михайла Івановича на суму 3862,87 грн. - вимоги І черги;

- Цвітайло Олену Олександрівну на суму 134,42 грн. - вимоги І черги;

- Черпакову Анну Євгенівну на суму 2956,81 грн. - вимоги І черги;

- Чутченка Сергія Олексійовича на суму 13265,23 грн. - вимоги І черги; затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 45550981,50 грн.

Постановою Господарського суду міста Києва від 10.12.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Трансенерго" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Корольова Володимира Миколайовича.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2014 продовжено строк ліквідаційної процедури у справі № 910/11861/13 на два місяці, тобто до 02.02.2015, продовжено повноваження ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Корольова В.М. на два місяці, тобто до 02.02.2015.

03.02.2015 від ліквідатора банкрута надійшов звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута.

12.02.2015 за наслідками розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав ліквідувати банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Трансенерго" у зв'язку з банкрутством, оскільки майнових активів банкрута для задоволення вимог кредиторів не виявлено.

Згідно з частинами 1, 2 статті 41 Закону про банкрутство, ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; веде реєстр вимог кредиторів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Частиною 1-4 статті 42 Закону про банкрутство передбачено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси. Майно, визначене родовими ознаками, що належить банкруту на праві володіння або користування, включається до складу ліквідаційної маси. Індивідуально визначене майно, що належить банкруту на підставі речових прав, крім права власності і господарського відання, не може бути включене до складу ліквідаційної маси. Майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.

Відповідно до частин 1 статті 46 Закону про банкрутство, після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються:

відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси;

відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу;

копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна;

реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів;

документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів;

довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.

Звіт ліквідатора має бути схвалений комітетом кредиторів, власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) боржника (для державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків).

Про час і місце судового засідання, у якому має розглядатися звіт і ліквідаційний баланс, господарський суд повідомляє ліквідатора та членів комітету кредиторів.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Отже, законодавцем передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури.

Відтак, затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов'язкових додатків до звіту ліквідатора, оцінити повноту реалізації ліквідатором активів боржника.

Відповідно до частини 1 статті 33 та частини 2 статті 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з частинами 1, 2 статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що в період ліквідаційної процедури ліквідатором боржника були надіслані запити до державних органів та установ з метою виявлення та з'ясування наявності майна та майнових активів, що належать банкруту, для підтвердження відомостей про розрахункові рахунки, в т.ч. рахунки в цінних паперах, відомостей про наявних кредиторів та дебіторів банкрута. Крім того, ліквідатором вживались інші заходи із розшуку майна рухомого та нерухомого майна банкрута.

Ліквідатором встановлено відсутність зареєстрованих за боржником об'єктів права власності (повітряних суден, плавзасобів, автотранспортних засобів, тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, земельних ділянок та об'єктів нерухомості).

Згідно витягів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру обтяжень рухомого майна за боржником не обліковується будь-яке майно.

Також, боржник відсутній серед власників, які володіють значними пакетами акцій емітентів цінних паперів, не є засновником суб'єктів господарської діяльності та не перебуває на обліку в органах доходів і зборів як суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності; всі банківські рахунки підприємства-банкрута закрито.

У ліквідаційній процедурі ліквідатором також було з'ясовано, що підприємницька діяльність банкрутом не здійснюється, втім у підприємства обліковується дебіторська заборгованість в сумі 19312000,00 грн.

Вказана дебіторська заборгованість виникла на підставі вироку Печерського районного суду м. Києва від 22.08.2003, яким було стягнуто з Жана Пан'є на користь "Компанія Трансенерго" 22454484,00 грн. матеріальної та моральної шкоди.

Ліквідатор отримав дублікат виконавчого листа на примусове виконання вказаного вироку суду.

За результатами виконавчого провадження, примусове виконання вироку Печерського районного суду м. Києва від 22.08.2003 не відбулось у зв'язку з не виявленням майна та інших коштів боржника - Жана Пан'є.

28.01.2015 комітет кредиторів прийняв рішення про визнання дебіторської заборгованості в сумі 19312000,00 грн., яка обліковується на балансі банкрута, безнадійною та такою, що підлягає списанню.

Інша дебіторська заборгованість, яка обліковувалась на балансі банкрута, в сумі 595500,00 грн. перед ПП «Лекс», в сумі 300 грн. перед ТОВ «Віртуальний офіс», в сумі 32400,00 грн. перед бюджетом зі сплати податку на додану вартість вважається погашеною відповідно до законодавства та/або не підтверджена відповідними первинними документами.

У зв'язку з тим, що майна банкрута в ліквідаційній процедурі виявлено не було, залишились не погашеними кредиторські вимоги на загальну суму 45 550 981,50 грн.

Частиною 2 статті 46 Закону про банкрутство передбачено, якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Згідно з ч. 3 ст. 46 Закону про банкрутство, якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність майна у банкрута.

Господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, як це передбачено п. 6 ч. 1 ст. 83 Закону про банкрутство, якщо затверджено звіт ліквідатора в порядку, передбаченому цим Законом.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для припинення провадження у справі про банкрутство, оскільки майна банкрута для задоволення вимог кредиторів не виявлено, проте виконані всі необхідні дії на стадії ліквідації, на затвердження суду надано звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута.

Разом з тим, в апеляційній скарзі Чутченко Сергій Олексійович посилається на те, що на розгляді Оболонського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа про визнання припиненим договору поруки № 10-07/кл від 13.07.2007.

Порушення провадження у даній справі відбулось у зв'язку з несплатою боржником кредиторської заборгованості перед ініціюючим кредитором, яка виникла саме на підставі договору поруки № 10-07/кл від 13.07.2007.

На думку апелянта, ліквідація боржника у зв'язку з банкрутством та припинення провадження у даній справі є передчасними до встановлення фактичних обставин у цивільній справі щодо припинення договору поруки № 10-07/кл від 13.07.2007.

Скаржник вважає, що місцевий господарський суд не з'ясував вказаних вище обставин, враховуючи наявність у матеріалах справи копії ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 22.01.2015 про порушення провадження у цивільній справі, що призвело до порушення норм ст. 79 ГПК України.

Колегія суддів вважає такі доводи Чутченка Сергія Олексійовича безпідставними, оскільки нормами Закону про банкрутство не передбачено право господарського суду зупиняти провадження у справі про банкрутство боржника - юридичної особи, при цьому встановлено дванадцятимісячний строк ліквідаційної процедури, який є присічним, тобто таким, що не підлягає продовженню.

Також слід зазначити, що Чутченко Сергій Олексійович не заявляв клопотання про зупинення провадження у даній справі в суді першої інстанції, що виключає його розгляд судом апеляційної інстанції згідно вимог ст. 101 ГПК України, враховуючи відсутність обґрунтувань неможливості подання такого клопотання місцевому господарському суду.

За вказаних обставин, відсутні підстави для висновку про неповноту з'ясування судом першої інстанції дійсних обставин справи.

Як було зазначено вище, строк ліквідаційної процедури встановлений статтею 37 Закону про банкрутство та складає 12 місяців.

Станом на час ухвалення оскаржуваної ухвали, строк ліквідаційної процедури сплив, повноваження ліквідатора закінчились, втім фактичні обставини у цивільній справі про визнання припиненим договору поруки не встановлені, існування підстав для порушення провадження у даній справі не спростовані, оскільки скаржник не надав доказів набрання законної сили рішенням у цивільній справі № 756/17779/14-ц.

Колегія суддів зазначає, що обставини щодо дії (припинення) договору поруки, за яким виникла заборгованість банкрута перед ініціюючим кредитором, та несплата якої стала підставою для порушення провадження у даній справі, можуть бути підставою для перегляду судових рішень у даній справі за нововиявленими обставинами у визначенні процесуальним законодавством строки.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В порушення вказаної норми процесуального законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі не підтверджені будь-якими належними та допустимими доказами та спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 12.02.2015 у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101 - 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Чутченка Сергія Олексійовича залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2015 у справі № 910/11861/13 залишити без змін.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді В.О. Пантелієнко

О.М. Остапенко