Рішення № 44342158, 13.05.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2015Справа № 910/4788/15-г

За позовом Публічного акціонерного товариства «Кредобанк»

до Фізичної особи - підприємця Голубевої Галини Володимирівни

про стягнення 24 454, 77 грн.

Суддя Ломака В.С.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Кредобанк» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи - підприємця Голубевої Галини Володимирівни (далі - відповідач) про стягнення 24 454, 77 грн. Крім того, позивач просив суд покласти на відповідача судові витрати щодо сплати судового збору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що відповідно до укладеного між сторонами договору він надав відповідачу овердрафт, який останнім повернутий не був, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість. Враховуючи зазначене, позивач вирішив звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.03.2015 р. порушено провадження у справі № 910/4788/15-г, її розгляд призначено на 24.03.2015 р.

В судовому засіданні 24.03.2015 р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав додаткові документи для долучення до матеріалів справи, зокрема заяву про уточнення та деталізацію позовних вимог, відповідно до змісту якої просить суд стягнути з відповідача 24 454, 77 грн., з яких 19 730, 00 грн. неповернута сума кредиту, 4 270, 45 грн. прострочені відсотки, 9, 87 грн. прострочена сума комісії, 443, 93 грн. нарахованих відсотків та 0, 52 грн. пені.

Відповідач в судовому засіданні 24.03.2015 р. позовні вимоги визнав.

В судовому засіданні 24.03.2015 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 16.04.2015 р.

06.04.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

У судовому засіданні 16.04.2015 р. суд прийняв до розгляду заяву позивача про уточнення та деталізацію позовних вимог, у зв'язку з чим вони розглядаються в її редакції.

Від представника позивача надійшло клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.04.2015 р. на підставі клопотання представника позивача було продовжено строк вирішення спору на 15 днів та відкладено розгляд справи, у зв'язку з неявкою представника відповідача, на 13.05.2015 р.

12.05.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи та заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої він просить стягнути з відповідача 24 454, 77 грн., з яких 19 730, 00 грн. неповернута сума кредиту, 4 270, 45 грн. прострочені відсотки, 9, 87 грн. прострочена сума комісії, 443, 93 грн. нарахованих відсотків та 0, 52 грн. пені. Подання вказаної заяви мотивовано тим, що в прохальній частині раніше поданої заяви про уточнення та деталізацію позовних вимог позивачем не було згадано пеню. Також, позивачем заявлено клопотання розглядати справу без участі його представника та задовольнити позовні вимоги, в тому числі враховуючи визнання позову відповідачем.

Представники сторін в судове засідання 13.05.2015 р. не з'явились, про причини неявки не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Так, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України від 25 січня 2006 р. № 1-5/45, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

У судовому засіданні 13.05.2015 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.01.2014 р. між позивачем (банк) та відповідачем (позичальник) було укладено Договір № 2 про надання овердрафту, відповідно до п. 1 якого банк зобов'язується надати позичальнику овердрафт, тобто надати у його власність грошові кошти у національній валюті для оплати наданих ним розрахункових документів в разі недостатності коштів на його поточному рахунку в межах встановленого максимального ліміту заборгованості в розмірі та на умовах, обумовлених цим Договором, а позичальник зобов'язується повернути його і сплатити проценти та комісії за користування ним.

Розділом 2 Договору визначені умови, на яких банк надає позичальнику овердрафт.

Так, пунктом 2.1. Договору передбачено, що максимальний ліміт заборгованості по овердрафту (максимальна сума, в межах якої позичальник може здійснювати платежі протягом одного операційного дня зі свого поточного рахунку понад фактичний залишок коштів на ньому) складає 20 000, 00 грн.

В силу п. 2.5.1. Договору обов'язковий рівень щомісячних надходжень на поточний рахунок, на якому встановлено овердрафт, складає не менше 20 000, 00 грн., при цьому, до складу таких надходжень включаються кошти, які зараховані на цей рахунок внаслідок проведення позичальником оборотів за кредитом поточних рахунків, за виключенням оборотів транзитного характеру (кошти, перераховані з поточних рахунків клієнта, відкритих в банку та/або інших банках, на інші поточні рахунки клієнта в банку та/або в інших банках) та за виключенням оборотів, пов'язаних із внутрішніми операціями клієнта та банку (повернення депозитів, сплата відсотків та комісій клієнту банком тощо), надходжень, пов'язаних з отриманням кредитних коштів, в т.ч. з інших банківських установ, а також за виключенням надходжень у вигляді повернення коштів за контрактом у зв'язку із його невиконанням або надлишково/помилково сплаченим та інше.

Згідно з п. 2.2. Договору річна процентна ставка встановлюється у розмірі 28,0% річних, а в разі невиконання вимог, передбачених у п. 2.5.1. цього Договору, процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється з розрахунку 2% (два процентних пункти) вище діючої, починаючи з 1-го числа наступного місяця після місяця, в якому було не дотримано цієї умови. В подальшому при виконанні позичальником вищезазначеної вимоги, процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється на попередньому рівні, починаючи з 1-го числа наступного місяця після місяця, в якому було виконано дану умову. Така зміна розміру процентів додаткового погодження сторонами не потребує.

За умовами п. 2.3.1. Договору за управління кредитом (овердрафтом) встановлена комісія у розмірі 0,05%, яка нараховується від суми платежів, здійснених за рахунок овердрафту протягом одного операційного дня і сплачується при поступленні коштів на поточний рахунок позичальника, але не пізніше останнього робочого дня місяця, за який вона нарахована.

Інші комісії при внесенні змін та доповнень в цей Договір (в умови надання овердрафту і надане забезпечення) - відповідно до діючих тарифів банку (п. 2.3.2. Договору).

За умовами п. 4.1. Договору позичальник зобов'язаний повернути банку овердрафт у повному обсязі та терміни, передбачені цим Договором.

Пунктом 2.4. Договору встановлено дату остаточного повернення овердрафту - 09.01.2015 р.

Відповідно до п. 3.2. Договору проценти за користування овердрафтом нараховуються щоденно на суму овердрафту за методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно, 360 днів у році), за ставкою, вказаною в п. 2.2. цього Договору з урахуванням строку користування овердрафтом, з моменту надання овердрафту:

3.2.1. до терміну, вказаному в п. 2.4. цього Договору;

3.2.2. до дати звернення банку із заявою до:

- суду із вимогою про дострокове повернення суми овердрафту та сплати процентів, комісій та інших належних до сплати за цим договором платежів.

У передбачених цим пунктом випадках разом із припиненням нарахування процентів за овердрафтом банк припиняє нараховувати комісію за управління овердрафтом (п. 2.3.3.).

У випадку надання і погашення овердрафту протягом одного операційного дня, проценти не нараховуються.

Згідно з п. 3.3. Договору позичальник сплачує проценти/комісії при поступленні грошових коштів на його поточний рахунок, але не пізніше останнього робочого дня місяця, за який нараховані ці проценти/комісії.

Пунктом 3.4. Договору передбачено, що у випадку відсутності коштів на поточному рахунку протягом операційного дня, позичальник може сплатити проценти-комісії за цим Договором та іншими Договорами, укладеними з банком, за рахунок овердрафту, надавши до банку відповідне платіжне доручення.

В силу п. 3.5. Договору у випадку повного погашення заборгованості за овердрафтом позичальник зобов'язаний одночасно сплатити проценти, нараховані за відповідну кількість днів останнього місяця користування овердрафтом.

На виконання умов Договору позивач надав відповідачу овердрафт на суму 19 730, 00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою про рух коштів по рахунку з 10.01.2014 р. по 16.03.2015 р.

Як стверджує позивач, у зв'язку з допущеними порушеннями відповідачем умов Договору щодо повернення кредитних коштів, 02.09.2014 р. на адресу відповідача було направлено повідомлення - вимогу № 2/1 від 27.08.2014 р. про дострокове погашення заборгованості по кредиту.

Вказане повідомлення-вимога було направлене ТОВ «Інтер-Ріск Україна» в інтересах позивача на виконання укладеного між ними Договору доручення від 06.04.2012 р.

Відповідно до наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення зазначена вимога була отримана відповідачем 04.10.2014 р. та за поясненнями позивача, не спростованими відповідачем, була залишена без відповіді та задоволення.

Згідно з меморіальним ордером № 119135 від 06.01.2015 р. наданий відповідачу кредит було віднесено до простроченого.

З огляду на те, що відповідач так і не повернув позивачу кредитні грошові кошти, останній вирішив звернутись до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є кредитним договором.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

В даному випадку станом на момент розгляду цього спору по суті настав визначений умовами Договору строк повернення овердрафту (09.01.2015 р.), однак відповідач взятих на себе зобов'язань за договором у повному обсязі не виконав.

Таким чином, оскільки відповідач отримав відповідні кредитні кошти, однак в обумовлений договором кінцевий строк повернення кредиту, не повернув їх позивачу, відповідний борг, який існує на момент розгляду справи в суді має бути стягнутий з нього в судовому порядку.

Також, підлягають стягненню на користь позивача прострочені проценти за користування кредитом в сумі 4 270, 45 грн., прострочена сума комісії в розмірі 9, 87 грн. та нараховані проценти в сумі 449, 93 грн.

Що стосується заявлених позивачем позовних вимог про стягнення 0, 52 грн. пені, слід зазначити наступне.

Згідно зі ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Одним із різновидів господарських санкцій, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст. 230 Господарського кодексу України).

Поняттю «пеня» дано визначення ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України.

Відповідно до зазначеної норми, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Вищенаведений шестимісячний строк не є строком позовної давності, оскільки в нормі йдеться саме про припинення нарахування штрафних санкцій, за стягненням яких особа має право звернутися в межах річного строку позовної давності, встановленого п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України.

Пунктом 6.1. Договору передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (повернення овердрафту, оплати процентів, комісій, інших платежів, за цим Договором) банк має право стягнути з позичальника пеню в розмірі, визначеному п. 2.6. цього Договору.

У відповідності до п. 2.6. Договору сторонами було визначено, що пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за Договором складає 0, 03% за кожен день прострочки від простроченої/несплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період прострочки за весь час прострочки.

Позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 0, 52 грн., розрахунок якої є невірним.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» № 01-8/344 від 11.04.2005 р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Судом, з урахуванням принципу диспозитивності господарського процесу, було здійснено перерахунок пені й встановлено, що її розмір, без допущених позивачем помилок, в тому числі арифметичних, перевищує розмір заявлений до стягнення позивачем, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині з огляду на відсутність клопотання про вихід за межі позовних вимог підлягають задоволенню саме в розмірі, визначеному позивачем.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем та окрім того визнано заявлені позовні вимоги.

Відповідно до п. 2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе за договором обов'язки щодо повернення кредитних коштів, позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням зазначеного.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Голубевої Галини Володимирівни (04209, місто Київ, Оболонський район, вулиця Героїв Дніпра, будинок 5, квартира 49; ідентифікаційний номер 2752711325) на користь Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» (79026, місто Львів, вулиця Сахарова, будинок 78; код ЄДРПОУ 09807862) 19 730 (дев'ятнадцять тисяч сімсот тридцять) грн. 00 коп. неповернутої суми кредиту, 4 270 (чотири тисячі двісті сімдесят) грн. 45 коп. прострочених відсотків, 9 (дев'ять) грн. 87 коп. простроченої суми комісії, 443 (чотириста сорок три) грн. 93 коп. нарахованих відсотків, 0 (нуль) грн. 52 коп. пені та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.05.2015 р.

Суддя В.С. Ломака