Рішення № 44338837, 19.05.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3591/15 Справа № 194/1657/14 Головуючий у 1 й інстанції - Ковальчук В.О. Доповідач - Прозорова М.Л.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2015 року

19 травня 2015 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді: Прозорової М.Л.,

суддів: Максюти Ж.І., Макарова М.О.,

при секретарі: Самокиша О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на заочне рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2014 року по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2014 року ПАТ "КБ "Надра" звернулось з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що між ПАТ "КБ "Надра" та ОСОБА_2 24.07.2008 року був укладений кредитний договір №844721/ФЛ, відповідно до умов якого був наданий кредит в сумі 24 345,46 доларів США, в порядку та умовах, визначених цим договором, зі сплатою відсотків у розмірі 1,16% на місяць, строком до 12.07.2018 року, зі строком позовної давності 10 років.

Крім того, позивач зазначив, що відповідно до п.3.3.1, 3.3.3, 4.3.2, 4.3.3 кредитного договору, позичальник зобов'язувався належним чином виконувати умови Кредитного договору та сплачувати щомісячно платежі у сумі 377,67 доларів США.

Разом тим, зазначив, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між ПАТ "КБ "Надра" та ОСОБА_3, 24.06.2008 року було укладено договір поруки №844721/ФЛ-П.

Також, позивач зазначив, що відповідно до п.п.1.1-1.5 Кредитного договору відповідальність поручителя і боржника є солідарною.

Разом з тим, позивач зазначив, що відповідач станом на 27.03.2014 року порушив умови кредитного договору і має заборгованість (в еквіваленті за курсом НБУ: 10,6721 грн. за 1 долар США) в сумі 41 146,60 доларів США та 60 498 грн. 53 коп., яка складається з: заборгованості за сумою кредиту - 23 666,12 доларів США, заборгованості по відсоткам - 17 480,48 доларів США, пені - 34 516 грн. 77 коп. (3 234,30 доларів США), штрафу - 25 981 грн. 76 коп. (2 434,55 доларів США).

В зв'язку з вказаними в позовній заяві обставинами, позивач просив стягнуть з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором в сумі 41 146,60 доларів США, 60 498 грн. 53 коп. та сплачений судовий збір у сумі 3 654 грн. 00 грн.

Заочним рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 22.12.2014 року задоволено позовні вимоги ПАТ "КБ "Надра" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Суд стягнув солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ "КБ "Надра" заборгованість за кредитним договором №844721/ФЛ від 24.07.2008 року станом на 27.03.2014 року (в еквіваленті за курсом НБУ: за 1 долар США 10 грн. 6721 коп.) 41 146 дол. США 60 центів, що є еквівалентом 439 120 грн. 64 коп., з яких: заборгованість за сумою кредиту - 23 666 дол. США 12 центів, що є еквівалентом 252 567 грн. 21 коп., заборгованість по відсоткам - 17 480 дол. США 48 центів, що є еквівалентом 186 553 грн. 43 коп., пеня - 34 516 грн. 77 коп., що є еквівалентом 3 234,30 дол. США, штраф - 25 981 грн. 76 коп., що є еквівалентом 2 434,55 дол. США.

Також суд стягнув з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ "КБ "Надра" судовий збір в сумі 1827 грн. 00 коп. з кожного, пов'язаний з оплатою при подачі позовної заяви (а.с.178-179).

З таким рішенням не погодився ОСОБА_2 і звернувся з апеляційною скаргою, в якій ставить питання про його скасування та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального законодавства (а.с.203-206).

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду - змінити в частині розміру пені та скасувати в частині задоволення позовних вимог ПАТ "КБ "Надра" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та понесених судових витрат, відмовивши в задоволенні позовних вимог в цій частині, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 24.07.2008 року між ВАТ "КБ "Надра" (правонаступником якого є ПАТ "Комерційний банк "Надра") і відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №844721/ФЛ, відповідно до якого Банк надав відповідачу кредит в сумі 24 345,46 дол. США з виплатою процентної ставки 1,16% на місяць, строком до 12.07.2018 року, що підтверджується копією договору.

24.07.2008 року між ВАТ "КБ "Надра" (правонаступником якого є ПАТ "Комерційний банк "Надра") і відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір поруки №844721/ФЛ-П, відповідно до якого ОСОБА_3 зобов'язалась відповідати за зобов'язанням ОСОБА_2 за кредитним договором №844721/ФЛ та відповідальність позичальника і поручителів є солідарною (а.с.15).

Станом на 27.03.2014 року заборгованість по кредитному договору складає (в еквіваленті за курсом НБУ: 10,6721 грн. за 1 долар США) в сумі 41 146,60 доларів США та 60 498 грн. 53 коп., яка складається з: заборгованості за сумою кредиту - 23 666,12 доларівСША, заборгованості по відсоткам - 17 480,48 доларів США, пені - 34 516 грн. 77 коп. (3 234,30 доларів США), штрафу - 25 981 грн. 76 коп. (2 434,55 доларів США) (а.с.10).

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ "КБ "Надра" та стягуючи з ОСОБА_2 суму заборгованості за кредитним договором в сумі 439 120 грн. 64 коп., суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не виконано умови кредитного договору, внаслідок чого утворилась заборгованість. При цьому суд першої інстанції стягнув пеню за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 34 516 грн. 77 коп. за період з 11.04.2009 року по 11.01.2011 року (а.с.15).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив із того, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Колегія суддів з таким висновком не може погодитися з наступних підстав.

Відповідно до п.1.1,5.3 договору поруки поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за зобов'язаннями боржника ОСОБА_2, які виникають із умов кредитного договору від 24.07.2008 року. Договір діє до закінчення належного виконання боржником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору (а.с.15).

Відповідно до ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до ч.1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч.1 ст. 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст.ст. 251, 252 ЦК України).

Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного виконання всіх зобов'язань боржника не свідчать про те, що договором установлено строк припинення поруки в розумінні ст. 251, ч.4 ст. 559 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч.4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Із роз'яснень, викладених у п.24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", вбачається, що відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Судом встановлено, що прострочення кредитної заборгованості почалося з грудня 2012 року, проте банк протягом шести місяців вимоги до боржників не направив, позову до суду не пред'явив.

Отже, у банка настає право вимоги від позичальника виконання основного зобов'язання не з моменту закінчення строку дії договору, а з моменту прострочення повернення чергової частини грошових коштів.

Таким чином, графіком платежів, який є складовою частиною договору, погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями.

Отже, поряд зі встановленням строку дії договору сторони встановили і строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно з ч.3 ст. 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Зазначена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 08.10.2014 року №6-128цс14, від 29.01.2014 року №6-155цс13, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

За таких обставин у позивача виникло право пред'явити вимогу до поручителя ОСОБА_3 про виконання порушеного зобов'язання боржника ОСОБА_2 щодо повернення кредиту, починаючи з грудня 2012 року протягом наступних шести місяців.

Таку вимогу до поручителя банк пред'явив лише 28.08.2014 року, тобто вже після спливу встановленого ч.4 ст. 559 ЦК України шестимісячного строку, тому поруку припинено на підставі ч.4 ст. 559 ЦК України.

Таким чином судом першої інстанції при ухваленні рішення в частині задоволення позовних вимог ПАТ "КБ "Надра" до ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості, порушено вимоги матеріального права, тому рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні вказаних позовних вимог.

Також колегія суддів не може погодитись з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення з відповідачів суми нарахованої відповідно до п.6.1 кредитного договору пені з розрахунку 1% від простроченої суми за кожний день прострочення у розмірі 34 516 грн. 77 коп., виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.27 постанови №5 від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", положення ч.3 ст. 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка. Істотними обставинами в розумінні ч.3 ст. 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Враховуючи наведені положення та приймаючи до уваги матеріальний стан відповідачів колегія суддів вважає за можливе зменшити розмір нарахованої пені з 34 516 грн. 43 коп. до 10 000 грн., змінивши рішення суду першої інстанції в цій частині.

Керуючись ст.ст. 303,307,309,316,319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Заочне рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2014 року - змінити в частині розміру пені, зменшивши розмір пені з 34 516 грн. 30 коп. до 10 000 грн. та скасувати в частині задоволення позовних вимог публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та понесених судових витрат.

Відмовити у задоволенні позовних вимоги публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та понесених судових витрат.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: