Ухвала суду № 44266955, 04.12.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц-796\13991 Головуючий у 1 інстанції - Фролова І.В .

2013 рік Доповідач - Шахова О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 грудня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :

головуючого - Шахової О.В.

суддів Головачова Я.В., Поливач Л.Д .

при секретарі Охневській Т.В .

розглянула в відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 червня 2013року

в справі за позовом ПАТ Акціонерний банк «Базис» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А :

В лютому 2013 року ПАТ АБ «Базис» звернулося до суду з зазначеним позовом та вказував, що 20 грудня 2007 року між банком та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір, згідно якого банком була надана а відповідачу мультивалютна поновлювальна кредитна лінія з загальним лімітом кредитування на суму 800 000 грн. (158 415,84 грн.) терміном до 16 грудня 2010 року, зі сплатою 14% річних у доларах США. Свої зобов,язання щодо належного виконання умов договору відповідач належно не виконує, у зв,язку з чим станом на 28 січня 2013 року у нього утворилася заборгованість. З посиланням на зазначені обставини та після уточнення вимог,позивач просив стягнути на свою користь з відповідача заборгованість в сумі еквівалентній 107 599,93 дол. США .

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 10 червня 2013 року позов банку задоволено.

Не погодившись з рішенням суду представник ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу та посилаючись на порушення судом норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову банку в задоволені позову .

На обгрунтування доводів апеляційної скарги апелянт вказує, зокрема, що з поважної причини відповідач не приймав участі в судовому засіданні та не зміг повідомити суд про поважність неявки в судове засідання, проте, ухваливши заочне рішення суд порушив ст. 224 ЦПК,якою передбачено, що у разі зміни позивачем предмета або підстави позову, чи зміни розміру позовних вимог суд відкладає судовий розгляд для повідомлення про це відповідача .Як вбачається 13 травня 2013 року позивачем уточнено та збільшено позовні вимоги і відповідачу разом з судовою повісткою про виклик до суду 10 червня 2013 року було надіслано лише детальний розрахунок заборгованості за кредитом,але уточнена позовна заява направлена не була. Крім цього, вважає апелянт, суд припустився помилки при визначені розміру заборгованості в іноземній валюті та не зазначив станом на який час визначено еквівалент заборгованості, в той час як ціна позову позивачем визначена не на час звернення до суду,а станом на 4 грудня 2012 року, про що неодноразово було вказано суду під час розгляду справи. З огляду на викладене, вважає рішення незаконним та необґрунтованим.

В судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його представник не з,явилися, про день та час розгляду повідомлені належно. ОСОБА_1 направив на адресу суду телеграму про неможливість з,явитися в судове засідання у зв'язку з виїздом у відрядження, проте доказів на підтвердження зазначеної обставини не надав.

Відповідно до ч.2 ст. 305 ЦПК неявка сторін,або інших осіб,які беруть участь у справі,належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи в апеляційному суді.

Заслухавши доповідь судді Шахової О.В., пояснення осіб, які брали участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши апеляційну скаргу, в межах її доводів, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до 525 ЦК України одностороння відмова від зобов,язання не допускається, якщо інше не встановлено законом чи договором. Статтею 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Як передбачено ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України за договором позики передбачено повернення боргу (позики) частинами (в розстрочку). В цьому випадку, якщо позичальник порушить строк повернення наступної частини позики, то це дає право позикодавцю вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася і належних йому відсотків.

Згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За змістом статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані позикодавцеві у строк та в порядку, що встановлені договором. За ч. З цієї ж статті позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Статтею 610 ЦК України, передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання,або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 20 грудня 2007 року між ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Базис» і ОСОБА_1було укладено комплексний договір № 38-Ф, на підставі якого банк надав ОСОБА_1кредит в сумі 800 000 грн., що було еквівалентно по курсу НБУ 158 415,84 дол. США, зі строком користування кредитом з 20 грудня 2007 року до 16 грудня 2010 року включно, зі сплатою 20 % річних у гривні та 14 % річних у доларах США. Відповідач одержав гроші та зобов'язався повернути кредит згідно з умовами кредитного договору.

Договором про внесення змін №1 від 10 жовтня 200В року до кредитного договору №38-Ф від 20 грудня 2007 року, пункт 1.1 договору доповнений реченням наступного змісту: «За умови зміни курсу долара до гривні (збільшення або зменшення) гривневий еквівалент змінюється автоматично».

Додатковою угодою №8 від 30 вересня 2009 року до Кредитного договору №38-Ф від 20 грудня 2007 року сторони внесли зміни до пункту 1.1 договору шляхом викладення його в наступній редакції: «Банк надає Позичальнику мультивалютну (у гривнях та/або доларах США) поновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування в гривні на суму 492 500,00 (чотириста дев'яносто дві тисячі п'ятсот) гривень та в доларах США на суму 118 285,00 (сто вісімнадцять тисяч двісті вісімдесят п'ять) доларів США, терміном з 20 грудня 2007 року по 16 грудня 2010 року включно зі сплатою 20 % (двадцять) річних у гривні та 14% (чотирнадцять) процентів річних у доларах США, шляхом видачі готівкових коштів з каси Банку».

Додатковою угодою №9 від 17 лютого 2010 року до Кредитного договору №38-Ф від 20 грудня 2007 року сторони внесли зміни до пункту 1.1 договору шляхом викладення його в наступній редакції: «Банк надає Позичальнику мультивалютну (у гривнях та/або доларах США) поновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування в гривні на суму 160 000,00 (сто шістдесят тисяч) гривень та в доларах США на суму 118 285,00 (сто вісімнадцять тисяч двісті вісімдесят п'ять) доларів США, терміном з 20 грудня 2007 року по 16 грудня 2010 року включно зі сплатою 20 % (двадцять) річних у гривні та 14 % (чотирнадцять) процентів річних у доларах США, шляхом видачі готівкових коштів з каси Банку»

Додатковою угодою №11 від 16 грудня 2010 року до Кредитного договору №38-Ф від 20 грудня 2007 року строк користування кредитною лінією був подовжений до 30 травня 2011 року.

Додатковою угодою №12 від 26 травня 2011 року до Кредитного договору №38-Ф від 20 грудня 2007 року строк користування кредитною лінією був подовжений до 01 листопада 2011 року.

Додатковою угодою №б/н від 22 липня 2011 року до Кредитного договору №38-Ф від 20 грудня 2007 року сторони внесли зміни до пункту 1.1 договору шляхом викладення його в наступній редакції: «Банк надає Позичальнику мультивалютну (у гривнях та/або доларах США) поновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування в гривні на суму 160 000,00 (сто шістдесят тисяч) гривень та в доларах США на суму 138 285,00 (сто тридцять вісім тисяч двісті вісімдесят п'ять) доларів США, терміном з 20 грудня 2007 року по 01 листопада 2011 року включно зі сплатою 20 % (двадцять) річних у гривні та 14 % (чотирнадцять) процентів річних у доларах США, шляхом видачі готівкових коштів з каси Банку».

Додатковою угодою №16 від 01 листопада 2011 року до Кредитного договору №38-Ф від 20 грудня 2007 року сторони внесли зміни до пункту 1.1 договору шляхом викладення його в наступній редакції: «Банк надає Позичальнику мультивалютну (у гривнях та/або доларах США) поновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування в гривні на суму 160 000,00 (сто шістдесят тисяч) гривень та в доларах США на суму 148 285,00 (сто сорок вісім тисяч двісті вісімдесят п'ять) доларів США, терміном з 20 грудня 2007 року до 30 березня 2012 року включно зі сплатою 20 % (двадцять) річних у гривні та 14% (чотирнадцять) процентів річних у доларах США, шляхом видачі готівкових коштів з каси Банку».

Додатковою угодою №20 від 20 травня 2012 року до Кредитного договору №38-Ф від 20 грудня 2007 року сторони внесли зміни до пункту 1.1 договору шляхом викладення його в наступній редакції: «Банк надає Позичальнику кредит в доларах США на суму 94 291,20 (дев'яносто чотири тисячі двісті дев'яносто один дол. США 20 центів) доларів США, терміном з 20 грудня 2007 року до 31 грудня 2012 року включно зі сплатою 14 % (чотирнадцять) процентів річних у доларах США шляхом видачі готівкових коштів з каси Банку». Також цією додатковою угодою Сторони погодились внести зміни до п.4.1. статті 4 і викласти його в наступній редакції: «погасити заборгованість по кредиту до 31 грудня 2012 року на рахунок, зазначений у п. 3.1, а по нарахованих процентах за користування кредитом за липень 2011 р. - по грудень 2012 р. не пізніше 31 12.2012р. на рахунок, зазначений у п. 3.2.».

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ АКБ «Базис» суд виходив з їх доведеності та того, що банком зобов'язання за кредитним договором виконано, що підтверджується заявами на видачу готівки від 20.12.2007 р., від 14.03.2008р., від 01.07.2008р., від 07.07.2008р., від 15.07.2008р., від 28.07.2008р., від 05.08.2008р., від 06.08.2008р., від 20.08.2008р., від 26.08.2008р., від 27.08.2008р., від 28.08.2008р., від 09.09.2008р., від 22.09.2008р., від 29.09.2008р., від 03.10.2008р., від 24.09.2009р., від 22.07.2011р., від 22.09.2011р.Проте, відповідач вказані зобов'язання за Кредитним договором не виконуються і кредит та проценти за користування кредитом позичальником не сплачені.

Таких висновків суд першої інстанції дійшов після повного, всебічного з'ясування обставин справи, перевірки доводів і заперечень сторін, надання належної правої оцінки зібраним у справі доказів та застосування правових норми, які регулюють дані правовідносини, з огляду на що рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону, є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги про невірний висновок суду щодо розміру заборгованості в іноземній валюті не знайшли підтвердження та на правильність висновків суду не впливають.

Розглянувши справу у відповідності до ст. 11 ЦПК, в межах заявлених вимог судом першої інстанції вірно встановлено,що станом на 28 січня 2013 року відповідач має заборгованість в розмірі 860 030,25 грн. (еквівалент по курсу НБУ становить 107 597,93 доларів США), що складається з основного боргу - 753 669,56 грн. (еквівалент по курсу НБУ становить 94 291,20 доларів США), заборгованості по процентах - 90 235,06 грн. (еквівалент по курсу НБУ становить 11 289,26 доларів США), пені по основному боргу 7 743,22 грн. (еквівалент по курсу НБУ становить 968,75 доларів США), пені по нарахованих процентах 845,74 грн. (еквівалент по курсу НБУ становить 105,81 доларів США), штрафу по основному боргу 7 536,68 грн. (еквівалент по курсу НБУ становить 942,91 доларів США). Крім цього, з 1 грудня 2012 року 1 дол. США, за офіціальним курсом НБУ дорівнює 7.993 грн. і станом на час винесення рішення суду - 10 червня 2013 року це курс не змінився.

Інші доводи апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального права є такими, що не відносяться до безумовних підстав для скасування чи зміни судового рішення .

Відповідно до ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303,304,307,308,313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 червня 2013 року без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.

Головуючий

Судді