Ухвала суду № 44266153, 13.05.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2015 р. Справа № 876/964/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Костіва М.В.,

суддів Шавеля Р.М., Бруновської Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.12.2013 р. у справі №807/3609/13-а за позовом Державного підприємства «Перечинське лісове господарство» до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.12.2013 р. у справі №807/3609/13-а за позовом Державного підприємства «Перечинське лісове господарство» до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Ужгородської ОДПІ від 19.09.2013 р. № 0000332200 (про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 147110 грн.) та від 19.09.2013 р. № 0000342200 (про збільшення суми грошового зобов'язання по частині прибутку державних підприємств, що вилучаються до бюджету, у розмірі 36349 грн.), позов було задоволено повністю.

В апеляційній скарзі скаржник просить постанову суду скасувати та відмовити у позові. Апеляційна скарга мотивована неврахуванням висновків акту перевірки, якою встановлено, що в актах здачі - прийняття робіт (всього отриманих послуг по розробці лісосік на суму - 467013 грн.), не вказано сортиментну структуру заготовленої кубомаси деревини в розрізі сортів (ділова 1с; 2с, 3с, дров'яна, техсировина, баланси) і, відповідно, оприбуткування заготовленої деревини на підставі представлених вищевказаних первинних документів неможливо, оскільки ведення складського обліку передбачає оприбуткування деревини в сортиментному розрізі і тому дані витрати не можуть бути підставою для включення в бухгалтерський баланс, а відповідно і в собівартість. Отже, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів дійшла переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Як правильно встановив суд першої інстанції, відділом податкового аудиту Ужгородської ОДПІ проведено виїзну планову документальну перевірку ДП «Перечинське лісове господарство» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт від 19.09.2013 року № 416/22-0/22114603. Актом зафіксовані порушення п.138.2. ст.138 п.п.139.1.9. п.139.1. ст.139 ПК України, в результаті чого завищено витрати та відповідно донараховано податок на прибуток в сумі 98073 грн., у тому числі за: за 1-й квартал 2012 року - 22205 грн., за 2-й квартал 2012 року - 37796 грн., за 3-й квартал 2012 року - 31083 грн., за 4-й квартал 2012 року - 6989 грн.; п.149.1. ст.149 п. 151.1. ст.151 п.152.1. ст.152 ПК України, оскільки перевіркою питання перерахунку частини прибутку, що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами донараховано 29079 грн., в тому числі за 2-й квартал 2012 року - 17149 грн., 3-й квартал 2012 року -11930 грн.

З цієї підстави відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення: № 0000332200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 147110 грн. (в тому числі, основний платіж - 98073 грн., штрафні (фінансові) санкції - 49037 грн.); № 0000342200 про збільшення суми грошового зобов'язання по частині прибутку державних підприємств, що вилучаються до бюджету, у розмірі 36349 грн. (в тому числі, основний платіж - 29079 грн., штрафні (фінансові) санкції - 7270 грн.).

Зазначені порушення скаржник вбачає у тому, що ДП «Перечинське лісове господарство» було укладено угоду на розробку лісосіки з ТОВ «Транспортно-лісові інвестиції України», у відповідності до якої ТОВ «Транспортно-лісові інвестиції України» проводить повний комплекс робіт по лісорозробці та лісозаготівлі з подальшою передачею заготовленої кубомаси деревини ДП «Перечинське лісове господарство». Кожна окрема партія заготовленої деревини між підприємствами оформляється відповідними актами здачі-прийняття робіт. Однак, згідно з представленими актами здачі-прийняття робіт (всього отриманих послуг по розробці лісосік на суму - 467013 грн.), не вказано сортиментну структуру заготовленої кубомаси деревини в розрізі сортів (ділова 1с;2с,3с, дров'яна, техсировина, баланси) і, відповідно, оприбуткування заготовленої деревини на підставі представлених вищевказаних первинних документів неможливо, так як ведення складського обліку передбачає оприбуткування деревини в сортиментному розрізі і тому дані витрати не можуть бути підставою для включення в бухгалтерський баланс, а відповідно і в собівартість.

У цьому, на думку скаржника ДП «Перечинське лісове господарство» порушено вимоги п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9. п.139.1. ст.139 ПК України, оскільки, витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку підприємствам.

При вирішенні спору суд першої інстанції підставно керувався ст. 134 ПК України, відповідно до якої об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі ст. 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст. ст. 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених ст. 152 цього Кодексу. Згідно з пп.4.1.27 п.4.1 ст. 4 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року № 88 (зареєстрованого в Мінюсті України 05.06.95 року за № 168/704), первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Відповідно до пунктів 2.15, п. 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2010 року за № 1202 затверджено Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 123 «Запаси», згідно з п. 4 розділу 1 якого - запаси - це активи, які, в тому числі, перебувають у формі сировини чи допоміжних матеріалів для використання у виробництві продукції, при виконанні робіт, наданні послуг або для досягнення поставленої мети та/або задоволення потреб суб'єкта бухгалтерського обліку в державному секторі. Пунктом 7 розділу 2 П(С)БО 123 встановлено, що первісна вартість запасів включає витрати на придбання, обмін, витрати на переробку та інші витрати, що виникли під час доставки запасів до місця зберігання (використання), і доведення їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. Згідно з п. 3 розділу 2 цього Положення (стандарту) одиницею обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид).

Судом першої інстанції було підставно встановлено фактичне виконання ТОВ «Транспортно-лісові інвестиції України» робіт (розробка лісосіки) згідно з договорами, здійснення відповідних господарських операцій в межах господарської діяльності позивача та, відповідно, реальність здійснення господарської операції. Зазначене підтверджується договором про виконання лісозаготівельних робіт від 10.10.2011 року № 217, договорами підряду від 11.05.2012р. № 110, 111, від 13.07.2012р. № 160, від 19.07.2012 року № 155, 156, від 03.08.2012 року № 193, 194, укладеними між ДП «Перечинське лісове господарство» та ТОВ «Транспортно-лісові інвестиції України», нарядами-актами на виконання робіт від 29.01.2012р. № 4, від 31.01.2012р. № 5, від 29.02.2012р. № 3, від 31.03.2012р. № 1, від 30.04.2011р. № 10, травень 2012р. № 8, від 27.05.2012р. № 9, від 27.06.2012р. №№ 9, 10,11, від 27.07.2012р. №№ 4, 13, 14, серпень 2012р. № 2, від 27.08.2012р. № 16, від 29.08.2012р. №№ 1, 8, від 31.08.2012р. № 10, від 28.09.2012р. № 8; актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.01.2012р. б/н, від 29.02.2012р. б/н, від 31.03.2012р. б/н, від 30.04.2012р. б/н, від 30.04.2012р. б/н, від 31.05.2012р. б/н, від 31.05.2012р. б/н, від 30.06.2012р. б/н, від 30.06.2012р. б/н, від 31.07.2012р. б/н, від 31.07.2012р. б/н, від 31.07.2012р. б/н, від 31.08.2012р. б/н, від 31.08.2012р. б/н, від 31.08.2012р. б/н, від 31.10.2012р. б/н; платіжними дорученнями про сплату на рахунок ТОВ «Транспортно-лісові інвестиції України» коштів, копіями лісорубних квитків (№ 299368 від 08.02.2012р., № 299627 від 13.07.2012р.; № 299625 від 13.07.2012р.; № 299626 від 13.07.2012р.; № 299623 від 13.07.2012р.; № 299595 від 21.05.2012р.). При цьому, копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) містять всі необхідні реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», у зв'язку з чим є належною підставою для віднесення сум вартості відображених цими актами послуг (робіт) до складу валових витрат.

Посилання скаржника на необхідність більшої деталізації змісту господарської операції в актах здачі-прийняття не заслуговує на увагу, враховуючи, що сортимент деревини визначений нарядами - актами на виконання робіт, які є додатками до актів здачі - прийняття, та у них відображено сортименту структур в розрізі сортів деревини. Крім того, законодавством не встановлено певної типової послідовності та структури актів приймання - передачі робіт (послуг). Зазначеним спростовуються посилання скаржника.

Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку, зазначені у ст. 139 ПК України, перелік є вичерпним та не містить такого поняття як «порушення правил ведення складського обліку», на що міститься посилання в акті перевірки.

За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов підставного висновку про задоволення позову в цій частині.

Податкове повідомлення - рішення Ужгородської ОДПІ від 19.09.2013 року № 0000342200 про збільшення суми грошового зобов'язання по частині прибутку державних підприємств, що вилучаються до бюджету, у розмірі 36349 грн. прийнято податковим органом у відповідності до положень ст. 29 БК України. До доходів загального фонду Державного бюджету частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучаються до державного бюджету відповідно до закону, скаржником за наслідками перевірки перераховано частину прибутку, що підлягає сплаті до державного бюджету на підставі завищення валових витрат в зв'язку з не підтвердженістю здійснення платником податків витрат первинними документами (неналежним оформленням актів здачі прийняття - робіт). Інших підстав для перерахування прибутку до сплати до бюджету скаржником не наведено.

Враховуючи помилковість висновків скаржника щодо неналежного оформлення первинних документів по операції із ТОВ «Транспортно-лісові інвестиції України», зазначене рішення скаржника також підставно було визнане незаконним судом першої інстанції.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У відповідності до вимог ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно зі ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Скаржник у встановленому законом порядку не довів наявність передбачених законом підстав для скасування рішення суду.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.12.2013 р. у справі №807/3609/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Костів М.В.

Судді Шавель Р.М.

Бруновська Н.В.