Ухвала суду № 44266157, 14.05.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2015 року Справа № 876/2005/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Яворського І.О., Носа С.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Шахта "Надія" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 січня 2015 року за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Червонограді до Публічного акціонерного товариства "Шахта "Надія" про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

У листопаді 2014 року Управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області (далі - УПФУ в м. Червонограді) звернулося в суд із зазначеним позовом, в якому з врахунням зменшення позовних вимог просило стягнути суми заборгованості з Публічного акціонерного товариства "Шахта "Надія" (далі - ПАТ "Шахта "Надія") виплачених сум пенсій, призначених відповідно до п.п. «б-з» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 41 970,24 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14.01.2015 р. позов було задоволено повністю.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, її оскаржило ПАТ "Шахта "Надія". Апеляційну скаргу мотивує тим, що судом першої інстанції не було враховано, що обов'язок підприємств про відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій стосується тільки осіб, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінетом Міністрів України. Крім цього, на переконання відповідача, у матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують перебування ПАТ «Шахта «Надія» на обліку в УПФУ в м. Червонограді, як платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також відсутні докази про призначення пільгових пенсій (протоколи, розпорядження про призначення пільгових пенсій, довідки про їх виплату). Тому просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, клопотань про розгляд справи за їх відсутності не подали. Позивач подавав клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку з його зайнятістю в інших судових процесах. Проте, відповідно до ч.4 ст.196 та п.2 ч.1 ст.197 КАС України, колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ПАТ «Шахта «Надія» є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Червонограді як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з розрахунками позивача у відповідача наявна заборгованість щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії працівникам ПАТ «Шахта «Надія», яким призначена така пенсія відповідно до п.п. «б-з» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за вересень 2014 року в сумі 42361,07 грн. Проте, у зв'язку із встановлення факту смерті ОСОБА_1, позивачем було зменшено позовні вимоги до суми 41 970,24 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з пенсійним законодавством відповідач зобов'язаний відшкодовувати витрати органу Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, що здобули стаж, який дає право на даний вид пенсії на цьому підприємстві. Крім того, сума заборгованості підтверджена належними доказами, підстав для звільнення відповідача від її оплати чи доказів її сплати суду не надано.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідач зобов'язаний в порядку та розмірах, визначених статтями 3-5 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Так, згідно з частиною 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Статтею 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» розмір збору визначається у відсотковому відношенні від об'єкта оподаткування, передбаченого статтею 2 цього Закону.

Пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19.01.2003 р. (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно пунктом 6.8 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Заборгованість за ПАТ "Шахта "Надія" по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з вересень 2014 року становить 41 970,24 грн., що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення».

Крім того, на підтвердження наявності підстав для призначення вказаним вище особам пільгових пенсій, до матеріалів справи долучено копії протоколів та розпоряджень про призначення пенсій особам перерахованим у розрахунках, довідки про розмір виплачених пенсій вказаним особам за вересень 2014 року.

Борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах визначено на підставі розрахунків, що направлялись відповідачу, відповідно до п.п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою управління Пенсійного фонду України №21-1.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог, у зв'язку з тим, що відповідачем не виконано вимог ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зокрема не відшкодовано понесені позивачем фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 41 970,24 грн..

Доводи апелянта про те, що обов'язок підприємства про відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій стосується тільки осіб, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України є безпідставними, оскільки в даному випадку не оспорюється факт призначення даним особам пенсій відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тому такі твердження апелянта судом до уваги не беруться, оскільки вони не можуть бути підставою для звільнення товариства від сплати фактичних витрат на виплату і доставку пенсій призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Безпідставними також є покликання апелянта на те, що у матеріалах справи відсутні докази призначення пільгових пенсій, оскільки управлінням було надані вказані протоколи та розпорядження про призначення пенсії.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дір бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов до вірних висновків, приймаючи рішення по суті спірних правовідносин.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Шахта "Надія" залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 січня 2015 року по справі №813/7971/14 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий : Р.В.Кухтей

Судді : І.О. Яворський

С.П.Нос