YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Донецька область

/

Донецький апеляційний адміністративний суд

Ухвала суду № 4424614, 06.08.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Дата ухвалення

06.08.2009

Номер справи

2а-32551/08/0570

Номер документу

4424614

Форма судочинства

Адміністративне

Компанії, зазначені в тексті судового документа

1) ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТРАНСЕКСПЕДИЦІЯ"

Головуючий у 1 інстанції - Наумова К.Г. Суддя-доповідач - Ястребова Л.В.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

06 серпня 2009 року справа № 2-а-32551/08/0570

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Ястребової Л.В.

суддів: Колеснік Г.А., Ляшенка Д.В.

при секретарі судового засідання

Агейченковій К.О.

за участю представників: від позивача: від відповідача:

ОСОБА_1. ОСОБА_2

розглянувши у відкритому апеляційну скаргу

судовому засіданні в м. Донецьку Державної податкової інспекції в м. Краматорську Донецької області

на постанову

Донецького окружного адміністративного суду

від

26 лютого 2009 року

по адміністративній справі

№ 2-а-32551/08

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансекспедиція»

до

Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області

про

Скасування податкових повідомлень-рішень № 000662302/0/22084 від 25.04.2008 року, № 000662302/1/43859 від 11.07.2008 року, № 0000662302/2/53204 від 11.09.2008 року, 0000662302/3/66128 від 26.11.2008 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2009 року у справі № 2-а-32551/08 у повному обсязі задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансекспедиція» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську, скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Крамаорську № 0000662302/0/22084 від 25.04.2008 року, № 0000662302/1/43859 від 11.07.2008 року, № 0000662302/2/53204 від 11.09.2008 року, № 0000662302/3/66128 від 26.11.2008 року.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Під час апеляційного розгляду представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги, представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансекспедиція» є суб'єктом підприємницької діяльності, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи видано виконавчим комітетом Краматорської міської ради, дата проведення державної реєстрації 11.03.2003 р., номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 12701200000000208.

ДПІ було проведено документальну перевірку позивача, за наслідками якої складено акт від 14.04.2008р. №685/23-2-24317115 «Про результати виїзної планової документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансекспедиція», код ЄДРПОУ 24317115, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 31.12.2007 року».

Документальною перевіркою встановлено заниження ПДВ за період з 01.07.2006р. по 31.12.2007р. у сумі 56004 грн., у тому числі: за серпень 2006р. у сумі 5667 грн., за жовтень 2006р. у сумі 50337 грн., яке зумовлено невірним визначенням бази оподаткування ПДВ операцій з реалізації основних фондів - нежилих приміщень, розташованих за адресами: м. Краматорськ, вул. Лазо, 29, та м. Краматорськ, вул. Дніпропетровська, 4. Невірне визначення бази оподаткування сталось в порушення п. 4.1 ст. 4, п.п. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» та полягає у визначенні вартості об'єктів продажу у сумах 141667 грн. та 200000 грн. відповідно. Як зазначено в акті перевірки, ДПІ вважає, що ПДВ за даними операціями мав розраховуватись платником, виходячи з ціни приміщень, зазначеної в нотаріально посвідчених договорах купівлі - продажу, яка складає 170000 грн. та 240000 грн. Зазначене стало підставою для висновку ДПІ щодо заниження платником податкового зобов'язання з ПДВ у серпні 2006р. на 5667грн. та у жовтні 2006р. на 8000 грн. Відповідач також вважає, що нежиле приміщення за адресою: м. Краматорськ, вул. Дніпропетровська, 4, було реалізоване позивачем за ціною 240000 грн., яка є нижчою за звичайну ціну, що відповідає рівню справедливих ринкових цін. При цьому ДПІ зазначає, що ПДВ мав розраховуватись, виходячи з вартості приміщення, яка згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого 16.08.2006р. Краматорським БТІ за №11562657, становить 451684 грн. Зазначене стало підставою для висновку ДПІ щодо заниження платником податкового зобов'язання з ПДВ у жовтні 2006р. на 50337 грн. (з урахуванням згадуваного заниження ПДВ за даний період на 8000 грн.)

За наслідками встановлення зазначених порушень на підставі акту перевірки від 14.04.2008р. №685/23-2-24317115 ДПІ було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000662302/0/22084 від 25.04.2008р., яким позивачеві нараховані податкові зобов'язання з ПДВ у сумі 56004 грн. та застосовані фінансові санкції на підставі п.п.17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у сумі 28002 грн., у загальній сумі 84006 грн.

За результатами адміністративного оскарження ТОВ «Трансекспедиція» податкового повідомлення-рішення №0000662302/0/22084 від 25.04.2008р. скарги позивача були залишені без задоволення, а ДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення №0000662302/1/43859 від 11.07.2008р., №0000662302/2/53204 від 11.09.2008р., №0000662302/3/66128 від 26.11.2008р., якими позивачеві з тих саме підстав нараховані податкові зобов'язання з ПДВ у сумі 56004 грн. та застосовані фінансові санкції у сумі 28002 грн., у загальній сумі 84006 грн.

Під час апеляційного провадження та судом першої інстанції встановлено, що усерпні 2006р. ТОВ «Трансекспедиція» згідно нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 21.08.2006р. було реалізовано ТОВ «Комбінат хлібобулочних виробів «Луганськхліб» нежиле приміщення загальною площею 632 кв.м., вбудоване в жилий будинок за адресою: м. Краматорськ, вул. Лазо, 29. У розділі 2 договору визначено ціну договору та порядок розрахунків та встановлено, що продаж приміщення за домовленістю сторін вчиняється за 170000 грн., які були повністю сплачені покупцем до підписання договору, що підтверджується платіжним дорученням № 75 від 21.08.2006р.

У жовтні 2006р. позивачем згідно нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 09.10.2006р. було реалізовано ТОВ «Комбінат хлібобулочних виробів «Луганськхліб» нежиле приміщення загальною площею 1572,7 кв.м. за адресою: М.Краматорськ, вул. Дніпропетровська, 4. У розділі 2 договору визначено ціну договору та порядок розрахунків та встановлено, що продаж приміщення за домовленістю сторін вчиняється за 240000 грн., які .були повністю сплачені покупцем до підписання договору.

За наслідками даних операцій ТОВ «Трансекспедиція» у серпні 2006р. віднесено до складу податкових зобов'язань з ПДВ суму податку у розмірі 28333 грн. та у жовтні 2006р. - суму податку у розмірі 40000 грн. та виписані наступні податкові накладні покупцеві - ТОВ «Комбінат хлібобулочних виробів «Луганськхліб»: податкова накладна від 21.08.2006р. № 19 на загальну суму 170000 грн., у тому числі: база оподаткування без урахування ПДВ, що підлягає оподаткуванню за ставкою 20 відсотків, - 141666 грн. 67 коп., сума ПДВ - 28333 грн., та податкова накладна від 06.10.2006р. № 19 на загальну суму 240000 грн., у тому числі: база оподаткування без урахування ПДВ, що підлягає оподаткуванню за ставкою 20 відсотків, - 200000 грн., сума ПДВ - 40000 грн.

Згідно п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

За приписами п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Згідно п.п. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг).

Аналіз викладених норм свідчить про те, що база оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається, виходячи з їх договірної (контрактної) вартості. При цьому суми ПДВ, що включаються до ціни товарів (послуг), за якими здійснюється поставка товарів (робіт, послуг), не враховуються при визначенні бази оподаткування.

Із матеріалів справи вбачається, що реалізацію нежилих приміщень ТОВ «Трансекспедиція» було здійснено за цінами, зазначеними в нотаріально посвідчених договорах купівлі-продажу від 21.08.2006р. та від 09.10.2006р. - 170000 грн. та 240000 грн. Саме такий розмір грошових коштів було сплачено покупцем позивачеві за придбані об'єкти. При цьому, до сплаченої покупцем ціни, за якою здійснено продаж об'єктів, позивачем були включені суми ПДВ - 28333 грн. та 40000 грн., які за приписами п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» не враховуються при визначенні бази оподаткування. Таким чином, база оподаткування операцій з продажу нежилих приміщень, з якої повинні розраховуватись податкові зобов'язання позивача за наслідками продажу нежилих приміщень, становить 141667 грн. та 200000 грн.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо неправомірності нарахування ДПІ ТОВ «Трансекспедиція» зобов'язань з ПДВ у сумі 5667 грн. за серпень 2006р. та у сумі 8000 грн. за жовтень 2006р., виходячи з того, що базою оподаткування є повні суми ціни приміщень, сплачені покупцем - 170000 грн. та 240000 грн. відповідно, при визначенні яких вже були включені суми ПДВ за ставкою 20 відсотків, неможна вважати обґрунтованим, отже, нарахування відповідачем ТОВ «Трансекспедиція» ПДВ у сумі 5667 грн. за серпень 2006р. та у сумі 8000 грн. за жовтень 2006р.

За приписами п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни.

Пунктом 1.18 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Пунктом 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо цим пунктом не встановлено інше. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) (п.п.1.20. п.11.20 ст. 1 Закону).

Для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Якщо товари (роботи, послуги), ідентичні (за їх відсутності - однорідні) товарам (роботам, послугам), стосовно яких визначається звичайна ціна, прилюдно пропонуються до продажу, або мають ціни, встановлені на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни у встановленому в абзаці першому цього підпункту порядку здійснюється із врахуванням таких факторів (п.п.20.1.2 п.11.20 ст. 1 Закону).

Для товарів (робіт, послуг), які продаються шляхом прилюдного оголошення умов їх продажу, звичайною визнається ціна, що міститься у такому прилюдному оголошенні (п.п.1.20.3 п.11.20 ст. 1 Закону).

Якщо товари (роботи, послуги) продаються з використанням конкурсу, аукціону, біржової пропозиції або пропозиції на організованому ринку цінних паперів, або коли продаж (відчуження) товарів здійснюється у примусовому порядку згідно із законодавством, звичайною є ціна, отримана при такому продажі (п.п. 1.20.4 п.11.20 ст. 1 Закону).

У разі коли ціни на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена згідно з

принципами такого регулювання. Це правило не поширюється на встановлення мінімальної продажної ціни - у цьому випадку звичайною є справедлива ринкова ціна (п.п. 1.20.5).

Якщо звичайна ціна не може бути визначена з використанням норм попередніх підпунктів цього пункту, то для доказів обгрунтування її рівня застосовуються правила, визначені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, а також національними стандартами з питань оцінки майна та майнових прав (п.п. 1.20.5-1 п.П.20 ст. 1 Закону).

Обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту (п.п. 1.20.8 п.П.20 ст. 1 Закону).

Донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, а для платників податку, визнаних природними монополістами згідно із законом, - також відповідно до принципів регулювання цін, встановлених таким законом (п.п. 1.20.10 п.П.20 ст. 1 Закону).

Зазначене свідчить про те, ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, вважається звичайною ціною, яка відповідає рівню справедливих ринкових цін, якщо податковим органом у порядку, встановленому законом, не доведене зворотне. Слід зазначити, що на теперішній час єдину методологію визначення звичайної ціни товарів (робіт, послуг) на законодавчому рівні не затверджено, однак для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) податковими органами має використовуватись інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах, враховуються знижки, пов'язані з коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості, інших властивостей; збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, тощо.

Під час апеляційного розгляду та судом першої інстанції встановлено, при визначенні звичайної ціни реалізованого ТОВ «Трансекспедиція» нежилого приміщення за адресою: м. Краматорськ, вул. Дніпропетровська, 4, яка відповідає рівню справедливих ринкових цін, ДПІ взагалі не вивчалась інформація про стан ринкових цін на аналогічну нерухомість у співставних умовах за цей же період з дотриманням вимог щодо ідентичності (однорідності) об'єктів, не враховувались фактичні витрати підприємства з придбання та утримання об'єкту, рівень його ліквідності тощо.

В ході проведення перевірки ДПІ було зроблено висновок, що зазначена в витязі з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого 16.08.2006р. БТІ М.Краматорську за №11562657, вартість приміщення, яка становить 451684 грн., відповідає рівню звичайної ціни даного об'єкту нерухомості, яка відповідає рівню справедливих ринкових цін, та, відповідно, є базою оподаткування ПДВ. Роблячи такий висновок, ДПІ посилається на те, що облік вартості основних засобів регламентується Положенням (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 р. № 92, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 р. за №288/4509.

Таке визначення податковим органом рівня звичайної ціни, яка відповідає рівню справедливих ринкових цін, реалізованого позивачем нежилого приміщення суперечить правилам, викладеним в п.1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», за якими правила, визначені національними положеннями

(стандартами) бухгалтерського обліку, а також національними стандартами з питань оцінки майна та майнових прав, застосовуються для доказів обґрунтування рівня звичайної ціни, тільки у випадку неможливості її визначення за допомогою інших методик.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ототожнення зазначеної в витязі з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого 16.08.2006р. Краматорським БТІ за №11562657, вартості нежилого приміщення, яка становить 451684 грн. із звичайною ціною, що відповідає рівню справедливих ринкових цін, даного об'єкту нерухомості є неправомірним, отже, визначення ДПІ суми ПДВ, яка підлягає включенню до складу податкових зобов'язань позивача, виходячи з бази оподаткування податком, яка становить 451684 грн., є безпідставним.

Із матеріалів справи вбачається, що у відповідь на запропоноване ДПІ обґрунтування ціни продажу нежилого приміщення за адресою: м. Краматорськ, вул. Дніпропетровська, 4, позивач листом від 04.04.2008р. № 426 повідомив податковий орган, що реалізація даного об'єкту відбулась за максимально можливою вартістю, яку було запропоновано продавцеві - 240000 грн.; ціна реалізованого нежилого приміщення повною мірою відображає реальну вартість приміщення та відповідає рівню справедливої ринкової ціни.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо нарахування ДПІ ТОВ «Трансекспедиція» зобов'язань з ПДВ у сумі 50337 грн. за жовтень 2006р., виходячи з того, що базою оподаткування є звичайна ціна, що відповідає рівню справедливих ринкових цін, нежилого приміщення за адресою: м. Краматорськ, вул. Дніпропетровська, 4, розмір якої дорівнює 451684 грн., неможна вважати обґрунтованим, отже, нарахування позивачеві ПДВ у сумі 50337 грн. за жовтень 2006р. є неправомірним.

Враховуючи, що приписами п.п.17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на підставі якого спірними податковими повідомленнями-рішеннями до позивача застосовані фінансові санкції у сумі 28002 грн., встановлено, що у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули, неправомірність нарахування податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 56004 грн. призводить до неправомірності застосування штрафних санкцій у сумі 28002 грн.

За вказаних обставин, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права, а відтак постанова суду є законною і обгрунтованою, а тому підстав для її скасування немає.

Керуючись статтями 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2009 року у справі № 2-а-32551/08/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансекспедиція» до Державної податкової інспекції в м. Краматорську про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000662302/0/22084 від 25.04.2008 року, № 0000662302/1/43859 від 11.07.2008 року, № 0000662302/2/53204 від 11.09.2008 року, № 0000662302/3/66128 від 26.11.2008 року - залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів:

Часті запитання

Який тип судового документу № 4424614 ?

Документ № 4424614 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 4424614 ?

Дата ухвалення - 06.08.2009

Яка форма судочинства по судовому документу № 4424614 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 4424614 ?

В Донецький апеляційний адміністративний суд

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 4424614, Донецький апеляційний адміністративний суд

Судове рішення № 4424614, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 06.08.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.

Судове рішення № 4424614 відноситься до справи № 2а-32551/08/0570

Це рішення відноситься до справи № 2а-32551/08/0570. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:

1) ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТРАНСЕКСПЕДИЦІЯ"

Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 4424609

Наступний документ : 4434118

Налаштувати онлайн-моніторинг ключових змін, таких як початок банкрутства або зміна директора;
Знайти приховані зв’язки ваших контрагентів, зокрема компанії-”одноденки”;
Переглянути наявність і термін дії ліцензій;
Ознайомитись із судовими справами, якщо вони є;
Перевірити наявність податкового боргу;