Ухвала суду № 44242177, 13.05.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2015 р.Справа № 820/424/15

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бершова Г.Є.

Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В.

за участю секретаря судового засідання Кудіної Я.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної казначейської служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2015р. по справі № 820/424/15

за позовом ОСОБА_1

до Державної казначейської служби України

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної казначейської служби України в якому просить суд :

-визнати протиправною бездіяльність відповідача Державної казначейської служби України (код ЄДРПОУ 37567646), яка полягає у невиконанні в тримісячний строк, встановлений частиною четвертою 4 статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», Постанови Харківського окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 року в адміністративній справі № 2а-9628/08/2070 в частині позовних вимог, задоволених постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 року в адміністративній справі № 2а-9628/08/2070 до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, а саме, в частині позовних вимог «стягнути з ГУПФУ в Харківській області суму заборгованості за пенсією, нарахованої на підставі Довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з 01.01.2008 року, виданій замість довідки № 70/21-4-98 від 30.04.2008 року, скасованої постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18.05.2011 року у справі 2а-2052/11/2035»;

- зобов'язати відповідача Державну казначейську службу України (код ЄДРПОУ 37567646) виконати в розумний строк Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 року в адміністративній справі № 2а-9628/08/2070 в частині позовних вимог «стягнути з ГУПФУ в Харківській області суму заборгованості за пенсією, нарахованої на підставі Довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з 01.01.2008 року, виданій замість довідки № 70/21-4-98 від 30.04.2008 року, скасованої постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18.05.2011 року у справі 2а-2052/11/2035», задоволених постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 року до відповідача в адміністративній справі № 2а-9628/08/2070 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області;

- зобов'язати відповідача Державну казначейську службу України (код ЄДРПОУ 37567646) в двомісячний строк з дня набрання чинності судовим рішенням за цим адміністративним позовом на виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 року в адміністративній справі № 2а-9628/08/2070, прийнятої до виконання Державною казначейською службою України, з урахуванням ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року про роз'яснення Постанови Харківського окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 року в адміністративній справі № 2а-9628/08/2070 виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 158665 гривень 15 копійок пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2013 року в адміністративній справі № 2а-9628/08/2070, адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ПФ України в Харківській області, УСБ України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Влітку 2014 року Державною казначейською службою України було прийнято до виконання постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2013 року в частині позовних вимог про стягнення з ГУПФ України в Харківській області суми заборгованості за пенсією, нарахованої на підставі довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з 01.01.2008 року, виданій замість довідки № 70/21-4-98 від 30.04.2008 року, скасованою постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18.05.2011 року у справі 2а-2052/11/2035 та виконавчий лист виданий Харківським окружним адміністративним судом 09.08.2013 року по справі № 2а-9628/08/2070. Проте, у встановлений частиною 4 статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" тримісячний строк з дня надходження до Державної казначейської служби України виконавчого листа та постанови Харківського окружного адміністративного суду по справі №2а-9628/08/2070 відповідачем протиправно не виплачено позивачу суми заборгованості за пенсією в розмірі 158665,15 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.15 р. позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України (м. Київ, вул. Бастіонна 6, код ЄДРПОУ 37567646) щодо невиконання у строк, визначений Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» постанови Харківського окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 року по справі № 2а-9628/08/2070 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Управління Служби безпеки України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії.

Зобов'язано Державну казначейську службу України виконати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 року по справі № 2а-9628/08/2070 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Управління Служби безпеки України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії у строк визначений Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

У задоволенні адміністративного позову в іншій частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції доводи скарги підтримав у повному обсязі з підстав і мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, наполягаючи на законності постанови суду першої інстанції.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, сторін, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, письмових пояснень, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2013 року в адміністративній справі № 2а-9628/08/2070 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківської області, УСБ Укрїни в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.

Зокрема, стягнуто з ГУПФ України в Харківській області суму заборгованості за пенсією, нарахованої на підставі довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з 01.01.2008 року, виданій замість довідки № 70/21-4-98 від 30.04.2008 року, скасованої постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18.05.2011 року у справі 2а-2052/11/2035.

Вказана постанова суду набрала законної сили та відповідно до ч. 1 ст. 255 КАС України є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Як свідчать матеріали справи, 09.08.2013 року Харківським окружним адміністративним судом ОСОБА_1 видано виконавчий лист по справі №2а-9628/08/2070 про стягнення з ГУПФ України в Харківській області суми заборгованості за пенсією, нарахованої на підставі довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з 01.01.2008 року, виданій замість довідки № 70/21-4-98 від 30.04.2008 року, скасованої постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18.05.2011 року у справі 2а-2052/11/2035, зі строком пред'явлення виконавчого листа до виконання до 25.06.2014 року.

В подальшому, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2013 року в адміністративній справі № 2а-9628/08/2070, роз'яснено, що в абз.3 резолютивної частини постанови Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2013 року у справі 9628/08/2070 за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківської області, УСБУ в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії стягненню з ГУПФУ в Харківській області підлягає сума заборгованості за пенсією, нарахованої на підставі довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з 01.01.2008 року, виданій замість довідки № 70/21-4-98 від 30.04.2008 року, скасованої постановою Червонозаводського районного суду м.Харкова від 18.05.2011 року у справі 2а-2052/11/2035 у розмірі 158665 (сто п'ятдесят вісім тисяч шістсот шістдесят п'ять) грн.15 коп.

Так, 17.12.2013 року позивачем через канцелярію Головного Управління Державної казначейської служби України в Харківській області подано заяву про виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2013 року в адміністративній справі № 2а-9628/08/2070 та виконавчого листа по даній справі.

Проте, 19.12.2013 року листом №16-22/843-12117 Головним управлінням Державної казначейської служби України в Харківській області було повернуто на адресу позивача виконавчий лист разом з документами доданими до заяви про виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2013 року в адміністративній справі №2а-9628/08/2070.

Не погодившись з діями Головного управління Державної казначейської служби України в Харківській області, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2014 року по справі №820/13995/13-а адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління державної казначейської служби України у Харківській області, Державної казначейської служби України про зобов'язання вчинити певні дії задоволено.

Зобов'язано Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області та Державну казначейську службу України прийняти до виконання постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 року в адміністративній справі № 2а-9628/08/2070 та виданий 09 серпня 2013 року Харківським окружним адміністративним судом виконавчий лист в адміністративній справі № 2а-9628/08/2070.

Матеріалами справи свідчать, що державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області 19.06.2014 року було відкрито виконавче провадження №43739312 про примусове виконання виконавчого листа №820/13995/13-а виданого 26.05.2014 року Харківським окружним адміністративним судом про зобов'язання Головного управління державної казначейської служби України у Харківській області та Державної казначейської служби України прийняти до виконання постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 року в адміністративній справі № 2а-9628/08/2070 та виданий 09 серпня 2013 року Харківським окружним адміністративним судом виконавчий лист в адміністративній справі № 2а-9628/08/2070 (а.с. 29).

Листом №16/20/531-8687 від 17.07.2014 року Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області повідомило позивача про направлення до Державної казначейської служби України виконавчого листа Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2013 року по справі № 2а-6928/08/2070 разом із додатковими документами для виконання (а.с. 31).

В подальшому, 21.08.2014 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №43739312 у зв'язку з тим, що Державною казначейською службою України виконано рішення суду та прийнято до виконання виданий 09.08.2013 року Харківським окружним адміністративним судом виконавчий лист в адміністративній справі № 2а-9628/08/2070 про стягнення коштів на користь ОСОБА_1 (а.с. 30).

Так, 01.09.2014 року, позивач звернувся до Начальника Державної казначейської служби України Слюз Т.Я. з заявою в якій просив виплатити йому в тримісячний строк, що передбачений ч.4 ст.3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", недоплачену йому як звільненому зі служби військовослужбовцю пенсію у сумі 158665,15 грн. (а.с. 102-106).

02.10.2014 року листом № 5-13/6260-22039 відповідач повідомив ОСОБА_1 про те, що на виконанні у Державній казначейській службі України знаходиться понад 22000 виконавчих документів, у яких відсутні підстави щодо їх невиконання, на суму більше 490,00 млн. грн., що надійшли та зареєстровані раніше виконавчого листа, виданого Харківським окружним адміністративним судом по справі № 2а-9628/08/2070. Зазначено, що після виконання виконавчих документів, що надійшли раніше зазначеного виконавчого листа, Державна казначейська служба України здійснить заходи щодо перерахування коштів на користь позивача (а.с. 107).

Не погодившись з діями відповідача, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є обґрунтованими та правомірними в цій частині, а тому підлягають задоволенню.

В доводах апеляційної скарги відповідач зазначив, що поданий позивачем виконавчий лист може бути виконаний Державною казначейською службою України тільки у відповідності до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, та відповідач відповідно до наданих йому повноважень здійснює виконання судових рішень виключно у межах передбаченої законодавством про державний бюджет України на відповідний рік суми та у порядку черговості надходження виконавчих документів.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Проте, як зауважує Європейський Суд з прав людини, це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (рішення від 20.07.2004 року у справі «Шматько проти України», заява 60750/00).

Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання встановлені Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у даному випадку таким, що підлягає застосуванню є саме Закон України «Про гарантії Держави щодо виконання судових рішень», оскільки він є спеціальним у сфері гарантування державою виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Підпунктом 1 пункту 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України встановлено, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету: рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Зазначені рішення передаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для виконання. Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань. Видатки бюджетних установ, щодо яких прийнято рішення про накладення на них арешту, дозволяється здійснювати в частині видатків, які статтею 55 цього Кодексу визначено як захищені, у разі зазначення про це у судовому рішенні.

Центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України є Державна казначейська служба України (п. 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 № 460/2011).

Згідно із пп. 5 п. 4 наведеного Положення Казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

У свою чергу, механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначено в Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (зі змінами та доповненнями, надалі - Порядок).

У відповідності до пункту 3 Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до Державної казначейської служби України необхідних для цього документів та відомостей.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахувала кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Згідно з ч.2 ст. 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» компенсація за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу нараховується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Як свідчать матеріали справи, на день розгляду справи в суді першої інстанції Державною казначейською службою України не виконано обов'язку, передбаченого ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» щодо перерахування коштів стягувачеві згідно виконавчого листа по справі №2а-9628/08/2070, виданого 09.08.2013 року Харківським окружним адміністративним судом, який було прийнято до виконання Державною казначейською службою України в серпні 2014 року та рішення суду по справі №2а-9628/08/2070, яке набрало законної сили та відповідно до ст.124 Конституції України є обов'язковим до виконання на всій території України, реально не виконано.

Щодо доводів апеляційної скарги відповідача, колегія суддів зауважує наступне.

Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом до уваги не приймається.

Вказане узгоджується з правовою позицією Європейського суду з прав людини.

Зокрема, у рішенні від 08.11.2005 року в справі "Кречко проти України" Європейський суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання свої зобов'язань.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що посилання відповідача на відсутність бюджетних коштів та/або встановлення конкретних розмірів виплати коштів передбачених Законом України "Про Державний бюджет України" не може бути підставою для невиконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Окрім того, враховуючи, що рішення суду по справі №2а-9628/02/2070, яке набрало законної сили 24.05.2013 року не виконано, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обов'язку Державної казначейської служби України виконати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 року по справі № 2а-9628/08/2070 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Управління Служби безпеки України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії у строк визначений Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку задовольняючи частково позовні вимоги позивача.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову в частині та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2015р. по справі № 820/424/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бершов Г.Є.Судді Ральченко І.М. Катунов В.В. Повний текст ухвали виготовлений 18.05.2015 р.