Постанова № 4424171, 20.01.2009, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ

 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 2-а - 7530/08/0470

категорія статобліку - 6.11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2009 року м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чорної В.В.

при секретарі судового засідання Калиті І.В.

за участі

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Відкритого акціонерного товариства «Інтерпайп Новомосковський трубний завод» про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить стягнути з відповідача адміністративно - господарські санкції в сумі 947642 грн. 96 коп. за не створення у 2007 р. робочих місць для працевлаштування інвалідів згідно встановленого нормативу, та пеню в сумі 40938 грн. 48 коп. за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що на виконання положень Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», відкрите акціонерне товариство «Інтерпайп Новомосковський трубний завод» повинно було створити у 2007 р. 98 робочих місць для працевлаштування інвалідів, при середньообліковій чисельності штатних працівників підприємства - 2453 особи. Кількість фактично незайнятих робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2007 році, становить 44 особи, що є порушенням вимог ст.ст.18, 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». У зв'язку з цим, відповідач зобов'язаний сплатити адміністративно-господарські санкції в сумі 947642 грн. 96 коп., виходячи з розміру середньорічної заробітної плати штатного працівника, та пеню на суму заборгованості по сплаті адміністративно - господарських санкцій у сумі 40938 грн. 48 коп., за несвоєчасну їх сплату. У добровільному порядку відповідач зазначені суми не сплачує, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення їх в судовому порядку.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_1, позовні вимоги підтримав повністю, пославшись на обставини, викладені в позовній заяві, та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_2, не заперечуючи факт невиконання підприємством нормативу у кількості 44 особи, проти задоволення позову заперечував, посилаючись на наступне. Протягом 2007 р. відповідач звертався до Центру зайнятості, та заявляв про потребу у працевлаштуванні інвалідів, проте, жодного інваліда на підприємство для його подальшого працевлаштування, не було направлено. Крім того, між ВАТ «Інтерпайп Новомосковський трубний завод» та Новомосковським міськрайонним центром зайнятості, 25 квітня 2006 року укладено угоду про співробітництво, відповідно до якої, Новомосковський міськрайонний центр зайнятості зобов'язується здійснювати кваліфікаційний підбір осіб з бази даних міськрайцентрів зайнятості у відповідності до умов, зазначених підприємством. Проте, Центр зайнятості не направляв інвалідів для працевлаштування на підприємство відповідача. Тому, вважає стягнення з підприємства санкцій та пені таким, що не відповідає діючому законодавству.

Дослідивши матеріали справи та чинне законодавство, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Статтею 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально - економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 19 вищевказаного Закону, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Аналіз вищевказаних норм дає підстави дійти до висновку, що на підприємства, установи, організації, які використовують найману працю, покладено обов'язок, по-перше, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів; по-друге, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; по-третє, якщо середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно - господарські санкції.

Судом встановлено і не заперечується сторонами, що ВАТ «Інтерпайп Новомосковський трубний завод», перебуває на обліку в Дніпропетровському обласному відділенні фонду соціального захисту інвалідів, як підприємство, яке в своїй діяльності використовує найману працю.

Згідно форми 10 - ПІ «Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів» за 2007 рік, що надавався відповідачем до Дніпропетровського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2007 році становила 2453 особи, з них чисельність інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, встановленого ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», становить 98 осіб, що відповідає вимогам законодавства. Проте, у 2007 р. кількість фактично незайнятих робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2007 році, становила 44 особи.

Із звітів відповідача, поданих до Дніпропетровського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів за формою статистичної звітності № 3 - ПН, затвердженої наказом Державного комітету № 420 від 19.12.05 року, вбачається , що підприємство в 2007 році не належним чином інформувало центр зайнятості про наявність вільних робочих місць на підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування. Так, відповідач подавав відповідні звіти лише протягом жовтня - грудня 2007 р., та зазначав про наявність лише 22 вакансій із 44 необхідних, на посади електромонтерів та теслярів.

Зазначене підтверджується інформацією Новомосковського міськрайонного центру зайнятості, згідно якої, Відкритим акціонерним товариством «Інтерпайп Новомосковський трубний завод» протягом 2007 року звіти за формою 3-ПН про потребу в працівниках з числа інвалідів, подавалися лише з жовтня по грудень 2007 р.

Крім того, фактично робочі місця для інвалідів відповідачем не були створені, що не заперечувалося в судовому засіданні його представником. Так, представник відповідача пояснив, що робочі місця були б створені, якщо б інваліди звернулися на підприємство для працевлаштування.

Суд також не бере до уваги посилання представника відповідача на наявність угоди про співпрацю, укладеної 25.04.2006 р. між ВАТ «Інтерпайп Новомосковський трубний завод» та Новомосковським міськрайонним центром зайнятості, оскільки укладення вищевказаного договору не звільняє відповідача від зобов'язання подавати звітність про зайнятість та працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, тим більше, що пунктом 2.2.5 зазначеної угоди передбачено обов'язок підприємства подавати таку інформацію у розгорнутому вигляді: із зазначенням даних про умови праці, режим роботи, розмір заробітної плати, соціальну сферу, наявність житла, вимог щодо освіти та кваліфікації претендентів тощо. Зазначена інформація відповідачем не подавалася.

У відповідності до ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Відповідач вказані обставини не довів.

Таким чином, вимоги ст.ст. 18,19, Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», відповідачем не виконані.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадські організації інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж це встановлено нормативом, передбаченим ст. 19 вказаного Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно - господарські санкції в сумі, яка визначається в розмірі середньої річної заробітної плати штатного працівника на відповідному підприємстві, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. При цьому, адміністративно - господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами та організаціями самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч.1 ст.19 вказаного Закону.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій тягне за собою нарахування пені.

Оскільки відповідачем в добровільному порядку адміністративно-господарські санкції за невиконання у 2007 р. нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в строки, встановлені законом, не були сплачені, позивач здійснив розрахунок зазначених санкцій за даними наданого відповідачем звіту за формою 10-ПІ від 22.01.2008 року за 2007 рік, виходячи з середньої річної заробітної плати штатного працівника та кількості незайнятих робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, в сумі 947642 грн. 96 коп., а також нарахував пеню за порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій в сумі 40938 грн. 48 коп. Загальна сума, яка підлягає стягненню з відповідача, складає, таким чином, 988581 грн. 44 коп.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і необхідність їх задоволення внаслідок порушення відповідачем у 2007 р. вимог ст.ст. 18-20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (незабезпечення виконання встановленого нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, не- надання необхідної для організації працевлаштування інвалідів інформації у державну службу зайнятості, несплату у встановлені строки адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць).

Керуючись ст.ст. 122, 160-162, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - задовольнити .

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Інтерпайп Новомосковський трубний завод» (р\р 2000830003401 в Новомосковській філії акціонерного банку «Кредит- Дніпро», МФО 306470, код ЄДРПОУ 05393139) на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (р\р 31216230700030, в УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012) адміністративно - господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2007 році в сумі 947642, 96 грн.(дев'ятсот сорок сім тисяч шістсот сорок дві гривні дев'яносто шість копійок) та пеню за порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій у розмірі 40938, 48 грн. (сорок тисяч дев'ятсот тридцять вісім гривень сорок вісім копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений 26.01.2009 року.

Суддя В.В.Чорна