Постанова № 44241335, 13.05.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2015 р. Справа № 917/2321/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І., суддя Плужник О.В.

при секретарі Крупа О.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№2225 П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 06.01.15 у справі № 917/2321/14

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м.Дніпропетровськ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , с.Жуки, Полтавської області,

про стягнення 48 754,44 грн.

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2014 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 48 754,44 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами 11.03.2011 р. Договору банківського обслуговування № б/н у вигляді заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки, з яких : 17 100,00 грн. заборгованість за кредитом, 17 974,00 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом, 9 269,64 грн. пеня та 4 410,80 грн. заборгованість по сплаті комісії.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 06.01.2015 року у справі №917/2321/14 (суддя Ківшик О.В.) позов задоволено; стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" - 17974,00 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом, 9 269,64 грн. пені, 4 410,80 грн. заборгованості по сплаті комісії та 1 827,00 грн. судового збору, з посиланням на невиконання відповідачем умов договору.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права та неповне з'ясування обставин справи при його прийнятті, просить скасувати рішення господарського суду повністю та прийняти нове рішення у справі, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

У апеляційній скарзі зазначив, що не був ознайомлений з Умовами та правилами банківських послуг, Тарифами банку, умови не погоджувались з відповідачем, договір не укладався, не оформлений акт звірки розрахунків та відстуній детальний розрахунок ціни позову, пропущений строк позовної давності для стягнення пені.

Позивач вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм чинного законодавства, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У запереченнях зазначив, що Умови затверджено наказом по Банку від 28.01.2011р№СП-2011-85,відповідач підписала заяву та погодилась з Умовами та Праивлами надання банківських послуг, відповідач користувався послугою «кредитний ліміт на рахунок».

Представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, представник позивача просив розглянути справу без його участі.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила, що 11.03.2011 р. Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було підписано заяву, адресовану ПАТ КБ "Приватбанк", про відкриття поточного рахунку, згідно заяви відповідач приєднується до "Умов та правил надання банківських послуг" (далі - Умови), Тарифів банку, затверджених наказом по Банку від 28.01.2011р№СП-2011-85, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають Договір банківського обслуговування у вигляді заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг № б/н від 11.03.2011 р.

Умовами визначено, зокрема, наступне:

- при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки", або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій, або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі (п. 3.18.1.16 Умов);

- кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта (п. 3.18.1.1 Умов);

- кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплату процентів та винагороди (п. 3.18.1.3 Умов);

- банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі шляхом направлення повідомлення (п. 3.18.2.3.4 пп. а Умов);

- ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку передбаченому "Умовами і правилами надання банківських послуг", у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (п. 3.18.1.6 Умов);

- проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода") (п. 3.18.1.8 Умов);

- за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка). За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При не обнулінні дебетового сальдо з одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду з якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 24 % річних, починаючи з останньої дати періоду в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню. У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань. Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом.

День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається.

Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати (розділ 3.18.4 Умов);

- при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами пп. 3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3 термінів повернення кредиту, передбачених пп. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4 винагороди, передбаченого пп. 3.18.2.2.5, 3.18.4.4., 3.18.4.5, 3.18.4.6 клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні (п. 3.18.5.1 Умов).

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що відповідно до укладеного Договору, позивачем було визначено відповідачу кредитний ліміт на поточний рахунок НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта, що врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг" (далі - Умови), а саме : станом на 28.03.2011 р. встановлено кредитний ліміт у розмірі 14100,00 грн. та станом на 23.05.2011 р. встановлено кредитний ліміт у розмірі 17100,00 грн. (копія довідки наявна у матеріалах справи, а.с. 41).

На виконання умов Договору відповідач отримав від позивача на його поточний рахунок НОМЕР_1 (який відповідає номеру поточного рахунку, вказаному в заяві відповідача про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів) 17100,00 грн. кредитних коштів, що підтверджується банківською випискою по рахунку відповідача та меморіальним ордером (а.с. 66-88) і свідчить про повне виконання позивачем умов вищезазначеного Договору.

За даними позивача, позичальник свої зобов'язання за Договором щодо своєчасної сплати кредитних платежів систематично не виконував.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що позивач звертався до відповідача з претензією вих. № 10325PLPS07U від 20.08.2014 р., відповідно до якої вимагав від відповідача негайно погасити кредитну заборгованість у розмірі 47898,33 грн. (в т.ч. : 17100,00 грн. заборгованість за кредитом, 17654,80 грн. заборгованість по процентам, 8 886,63 грн. пені та 4256,90 грн. комісії за користування кредитом), яка утворилася в зв'язку з невиконанням відповідачем договірних зобов'язань (а.с. 46), що підтверджується копіями списку згрупованих поштових відправлень № 13672 від 25.08.14 р. та описом вкладення у цінний лист (а.с. 47-48).

Як свідчать матеріали справи позивач не отримав від відповідача ні відповіді на вимогу, ні повернення кредиту, ні оплати щорічних процентів по кредиту, ні комісії за користування кредитом, ні пені, що підтверджуєтся розрахунком суми боргу станом на 01.09.2014 р. та випискою про рух коштів по рахунку позичальника.

В зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогами щодо стягнення з відповідача 17100,00 грн. заборгованість за кредитом, 17 974,00 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом, 9 269,64 грн. пеня та 4 410,80 грн. заборгованість по сплаті комісії, що виникла внаслідок неналежного виконання умов укладеного між сторонами 11.03.2011 р. Договору банківського обслуговування № б/н у вигляді заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки.

Суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги виходячи з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтями 202, 205 Цивільного кодексу України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, останній за приписами ст. 204 Цивільного кодексу України є правомірним.

При цьому відповідно до ст. 207 Цивільного Кодексу України в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

У відповідності з ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок, що заява про відкриття поточного рахунку, Умови та правила надання банківських послуг, Тарифи банку, що розміщені в мережі Інтернет, копії яких містяться в матеріалах справи, свідчить про укладення між сторонами договору банківського обслуговування.

Укладений між сторонами у даній справі кредитний договір не суперечить чинному законодавству, укладений у письмовій формі, а своїм підписом в графі "Підпис" на заяві, що разом з Умовами складає кредитний договір, відповідач підтвердив свою згоду з умовами даного кредитного договору.

Суд першої інстанції, враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, обґрунтовано вважав, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини по кредитному договору.

Згідно зі ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до п. 1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

За приписами ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, надавши відповідачу кредитні кошти у розмірі 17100,00 грн., належним чином виконав зобов'язання за вищезазначеним Договором.

Відповідно до п. 3.18.4 Умов та правил надання банківських послуг відповідач є таким, що прострочив грошове зобов'язання по сплаті процентів за користування кредитом з 28.08.2012 р. (по закінченню 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню).

Прострочка виконання клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, надає право банку змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі (п. 3.18.2.3.4 Умов)

Позивач звертався до відповідача з претензією вих. № 10325PLPS07U від 20.08.2014 р., відповідно до якої вимагав від відповідача негайно погасити кредитну заборгованість у розмірі 47898,33 грн. (а.с. 46), в якій вимагав погасити прострочену заборгованість у повному обсязі за реквізитами, встановленими умовами кредитного договору.

Суд першої інстанції правомірно встановив, що в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та приписів ст. 1049 Цивільного кодексу України відповідач кредит не повернув, проценти та комісію за користування кредитом не сплатив.

Отже, строк повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування кредитом, комісії за користування кредитом, є таким, що настав.

В зв'язку з чим суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 17100,00 грн. заборгованості за кредитом, 17 974,00 грн. (з урахуванням проведених відповідачем часткових оплат нарахованих банком процентів за користування кредитом) заборгованості за процентами за користування кредитом за період з 05.06.2012 р. по 01.09.2014 р. та 4410,80 грн. (з урахуванням проведених відповідачем часткових оплат нарахованої банком комісії) заборгованості по сплаті комісії за період з 01.06.2012 р. по 01.09.2014 р.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною першою ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У п. 3.18.5.1. Договору сторони узгодили, що при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами пп. 3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених пп. 3.18.1.8. 3.18.2.2.3. 3.18.2.3.4. винагороди, передбаченого пп. 3.18.2.2.5, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6 клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні. Відповідно до 3.18.5.4 Умов - нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.18.0.5.1, 3.18.5.2, 3.18.5.3, здійснюється протягом трьох років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Отже, сторони встановили інший строк протягом якого стягується пеня, а саме протягом трьох років.

Згідно статті 3 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (із змінами та доповненнями) розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Суд першої інстанції, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 9 269,64 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту та процентів за користування кредитом за період з 26.08.2011 р. по 01.09.2014 р. (з урахуванням моменту виникнення у відповідача зобов'язань з оплати кредиту та відсотків по ньому та проведених відповідачем часткових оплат пені), зробив обґрунтований висновок, що заявлений розмір пені відповідає вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", та задовольнив позов в цієї частині.

Судова колегія вважає, що заперечення відповідача щодо необґрунтованості позовних вимог, відсутності договору, пропуску строку позовної давності спростовуються матеріалами справи та є необґрунтованими.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, що відповідачем не виконано.

Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи, а мотиви відповідача не можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст.ст. 526, 610, 611, 612,1049,1050,1054 ЦК України, ст.ст. 101-105 ГПК України колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення

Рішення господарського суду Полтавської області від 06.01.2015 р. по справі №917/2321/14 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції: Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 14.05.15

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Плужник О.В.