Постанова № 44241343, 12.05.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2015 р. Справа № 917/1210/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Бондаренко В.П.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

прокурора - Шевцова К.В.,

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу прокурора (вх. №2546 П/1-7) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 02.04.15 у справі

за позовом Заступника прокурора Полтавської області, м. Полтава,

в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Полтавській області, м. Полтава,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Управління державної казначейської служби у Кобеляцькому районі Полтавської області, с. Кобеляки,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільські традиції», с.Білики,

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИЛА:

Господарським судом за розглядалась заява боржника про відстрочку виконання рішення господарського суду Полтавської області від 21.10.2014 р. по справі № 917/1210/14, в якій боржник прохає відстрочити виконання рішення господарського суду Полтавської області від 21.10.2014 р. до 01.04.2016 р.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 02.04.2015 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільські традиції" №59 від 23.03.2015 р. про відстрочку виконання рішення по справі №917/1210/14 - задоволено частково. Відстрочено виконання рішення господарського суду Полтавської області від 21.10.2014 р. по справі № 917/1210/14 до 31.12.2015 р. В іншій частині - в заяві відмовлено.

Прокурором подано апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Полтавської області від 02.04.2015 року (суддя Гетя Н.Г.).

В судовому засіданні прокурор апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Представники позивача, третьої особи та відповідача в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Господарським судом Полтавської області по справі № 917/1210/14 прийнято рішення від 21.10.2014 р. яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільські традиції" збитки, завдані самовільним використанням водних ресурсів при відсутності спеціального дозволу на користування надрами в сумі 8 688 686,90 грн. та стягнуто до Державного бюджету України 73080,00 грн. судового збору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду України від 17.12.2014 р. рішення господарського суду Полтавської області від 21.10.2014 р. по справі №917/1210/14 скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові заступника прокурора Полтавської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Полтавській області - відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.02.2015 р. постанову Харківського апеляційного господарського суду України від 17.12.2014 р. скасовано, рішення господарського суду Полтавської області від 21.10.2014 р. у справі №917/1210/14 залишено без змін.

На виконання Постанови Вищого господарського суду України від 19.02.2015 р. та рішення господарського суду України від 21.10.2014 р. видано відповідні накази від 04.03.2015 р.

Боржник подав заяву, в якій прохає відстрочити виконання рішення до 01.04.2016 р.

В обґрунтування заяви боржник посилається на те, що підприємство не в змозі негайно сплатити збитки та судовий збір, оскільки товариство знаходиться в тяжкому матеріальному стані. Основним видом діяльності товариства є розведення свиней в свинокомплексі на 2500 свиноматок з повним циклом. По розрахункам повний період від запліднення до отримання тварини, яка підлягає реалізації складає 298 діб або 10 місяців. Крім того, потрібний час для реалізації та отримання коштів на рахунок.

Частково задовольняючи заяву боржника про відстрочення виконання рішення місцевий господарський суд обґрунтував свою ухвалу метою недопущення негативних соціальних та інших наслідків, які можуть виникнути в зв'язку із зупинкою діяльності боржника, господарський суд прийшов до висновку про наявність у даному випадку виключних обставин, які є підставою для надання відстрочки виконання рішення суду.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, колегія суддів враховую наступне.

Так, за змістом статті 121 Господарського процесуального кодексу України підставою для відстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, цією нормою процесуального права не вимагається і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

Отже, виходячи із наведеного, законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочку чи розстрочку виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3, ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, тобто спроможні містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування у справі.

Як свідчать матеріали справи, в обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення суду відповідач посилається на тяжкий фінансово-економічний стан, довготривалий процес виробничого циклу, який потребує певного часу для отримання прибутку. У випадку негайного виконання рішення суду робочі товариства залишаться без роботи, а підприємство збанкрутує.

На підтвердження вказаних обставин відповідачем надано коротку характеристику об'єкта свинокомплексу на 2500 свиноматок з повним циклом в с. Білики, Кобеляцького району, Полтавської області; копію звіту працівників, їхній якісний склад та проф. навчання за 2014 рік; довідку про кількість працюючих у товаристві; довідку про залишок свинопоголів'я на кінець місяця та довідку з ПАТ «Сбербанк Росії» про залишки коштів на поточному рахунку товариства.

Колегія суддів зазначає, що обставини, якими відповідач мотивує подану заяву, безпідставно прийняті судом першої інстанції в обґрунтування надання відстрочки, оскільки вказані обставини не є виключними та не свідчать про неможливість чи ускладнення виконання рішення господарського суду Полтавської області від 21.10.2014 у даній справі. Крім цього, наявність вказаних обставин не підтверджена відповідачем належними доказами (фінансовим звітом, податковими деклараціями, аудиторським висновком).

Так, суд першої інстанції, всупереч вимогам ст.ст. 32, 34, 43 Господарського кодексу України, прийняв як належний доказ подану відповідачем коротку характеристику об'єкта свинокомплексу на 2500 свиноматок з повним циклом в с. Білики, Кобеляцького району, Полтавської області, не врахувавши при цьому, що вказана характеристика містить структуру об'єкта, опис технологічного процесу, характеристики окремих дільниць виробництва та ін., що не підтверджує фінансовий стан відповідача.

Крім того, судом враховано, як виключну обставину неспроможності виконання рішення суду, те що розведення поголів'я свиней є довготривалим процесом, який дає змогу отримати прибуток лише через 10-12 місяців. А тому суд першої інстанцій дійшов висновку, що боржник може здійснити розрахунок за боргом у майбутньому лише після реалізації своєї продукції.

Однак, судом першої інстанції при вирішенні питання про надання ТОВ "Сільські традиції" відстрочки виконання рішення господарського суду від 21.10.2014 у справі №917/1210/14 не було досліджено доказів в підтвердження використання доходів боржником від реалізації продукції у 2014 році.

Надавши правову оцінку викладеним у заяві доводам, суд першої інстанції, дійшов неправильного висновку про наявність підстав для її задоволення, оскільки залишок коштів на одному із рахунків відповідача та калькуляція витрат на квітень 2015 року не містять доказів на підтвердження виняткових обставин у боржника, що ускладнюють виконання рішення суду.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач не має інших крім зазначених у заяві, рахунків у банківських установах. Тоді як відповідно до Єдиного банку даних ТОВ «Сільські традиції» має декілька рахунків у різних банківських установах.

Доказів відсутності у товариства майна, на яке можливо було б звернути стягнення та наявної загрози банкрутства до заяви не додані.

Викладене свідчить про те, що суд першої інстанцій надав неправильну юридичну оцінку обставинам, покладеним в обґрунтування заяви відповідача про відстрочку виконання рішення, та дійшов помилкового висновку про надання відповідачу відстрочки виконання рішення до 31.12.2015 року.

З огляду на викладене - заява ТОВ "Сільські традиції" про задоволенню не підлягає.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до положень статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, котра з сторін посилається на юридичні факти, які обґрунтовують її вимоги та заперечення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду винесена за умов недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а тому ця ухвала підлягає скасування, а апеляційна скарга - задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 02.04.2015 року скасувати.

Прийняти нове рішення.

У задоволенні заяви ТОВ "Сільські традиції" про відстрочку виконання рішення господарського суду Полтавської області від 21.10.2014 року - відмовити.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 18.05.2015 року.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Бондаренко В.П.