Постанова № 44241333, 18.05.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2015 р. Справа № 5021/1100/2011

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Шевель О.В.,

при секретарі Литвиновій К.О.,

за участю:

представника апелянта - не з'явився;

представник боржника - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну ДПІ у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області (вх. №2687С/2) на ухвалу господарського суду Сумської області від 16.02.2015р. у справі № 5021/1100/2011,

за заявою Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" в особі Сумської обласної дирекції, м. Суми

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Суми

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 16.02.2015р. у справі №5021/1100/2011 (суддя Костенко Л.А.) у задоволенні заяви ДПІ у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання кредиторських вимог до боржника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 68610,26 грн. відмовлено.

ДПІ у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області з ухвалою суду не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 16.02.2015р. у справі № 5021/1100/12 та прийняти постанову якою визнати вимоги ДПІ у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області в сумі 68610,26 грн. як поточні та включити їх до реєстру вимог кредиторів банкрута ФОП ОСОБА_1

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, зокрема: ст.19, ст.38, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції з 19.01.2013р.

14.05.2015р. від арбітражного керуючого Нагорнєвої Т.В. надійшла заява (вх.7580), в якій остання просить залишити апеляційну скаргу ДПІ у м.Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області на ухвалу господарського суду Сумської області від 16.02.2015р. по справі № 5021/1100/2011 без задоволення, а ухвалу - без змін. Крім того, ліквідатор просить розглянути скаргу без його участі.

Інші учасники процесу повідомлені належним чином про час та місце судового засідання, проте не направили своїх представників для участі в судовому засіданні та не повідомили суд про причини їх неявки

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України на підставі наявних у справі доказів, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне

Ухвалою господарського суду Сумської області від 19.05.2011 р. порушено провадження у справі № 5021/1100/2011 про банкрутство ФОП ОСОБА_1 в порядку ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону до 19.01.2013р.).

Постановою господарського суду Сумської області від 16.02.2012р. фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 08.09.2014р. по справі №5021/1100/2011 ліквідатором ФОП ОСОБА_1 призначено арбітражного керуючого Нагорнєву Т.В.

У січні 2015 р. апелянт звернувся до господарського суду із заявою про визнання та включення до реєстру вимог кредиторів поточних вимог в сумі 68 610, 26 грн. заборгованості з ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатом документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1 в період з 01.01.2010р. по 31.12.2011р. (акт перевірки № 500/17-1016/243820017/71 від 24.04.2012р.) боржнику за лютий 2011р. донараховано 62 285, 00 грн. ПДВ, та прийняте податкове повідомлення-рішення від 10.05.2012р. №0001351701/11677 про сплату ФОП ОСОБА_1 62285,00 грн. за основним платежем та 2,00 грн. штрафної санкції та 6728, 83 грн. пені. Кредитор зазначав, що вказана недоїмка виникла у банкрута з 27.05.2012р., вважає її поточною, посилаючись на норми ст. 1, ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та просить включити до реєстру вимог кредиторів.

Як свідчить оскаржувана ухвала, господарський суд, відмовляючи в визнанні вимог ДПІ у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області у сумі 68610,26 грн., посилався на ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції до 19.01.2013р.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з приписами статті 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В силу п. 1-1 прикінцевих положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) в редакції Закону від 22.12.2011 р. №4212-VІ, який набрав чинності 19.01.2013 р., положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Таким чином, враховуючи, що провадження у справі порушено 19.05.2011р. (тобто до набрання чинності новою редакцією Закону), постанову про визнання боржника банкрутом прийнято 16.02.2012р., а також ту обставину, що спір у даній справі не стосується продажу майна боржника та здійснення ліквідаційної процедури, колегія суддів зазначає, що до спірних правовідносин мають бути застосовані положення Закону в редакції, чинній до 19.01.2013 р.

Статтею 1 Закону визначено поняття кредитора - це юридична або фізична особа, державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

У відповідності до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість ФОП ОСОБА_1 зі сплати податку на додану вартість нарахована банкруту за лютий 2011 р., відтак дані зобов'язання у боржника виникли до дня порушення провадження у справі № 5021/1100/2011.

Оголошення про порушення провадження у справі № 5021/1100/2011 про банкрутство ФОП ОСОБА_1 опубліковано 19.11.2011 року в газеті "Голос України" № 218 (5218).

Ухвалою господарського суду від 23.01.2012 року затверджено реєстр вимог кредиторів у справі № 5021/1100/2011 про банкрутство ФОП ОСОБА_1

Отже, кредитор ОДПІ у м. Сумах зобов'язаний був звернутися до суду з вимогою до боржника протягом тридцяти днів після виходу оголошення в офіційному друкованому органі

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановлено для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суду зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. .

Крім того, колегія суддів зазначає, що якщо навіть взяти до уваги, що кредиторські вимоги ДПІ у м. Сумах у розмірі 68 610,26 грн. нараховані після визнання ФОП ОСОБА_1 банкрутом які, на думку апелянта, є поточними кредиторськими вимогами, то слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким що настав. Вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедури банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Отже, під час ліквідаційної процедури не виникає будь-яких нових зобов'язань, що можуть бути заявлені в порядку ст. 23 Закону № 2343-ХІІ.

Таким чином, колегія суддів вважає вимоги Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області в розмірі 68 610, 26 грн. є не обґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду Сумської області від 16.02.2015 р. у справі № 5021/1100/2011 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області має бути залишена без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101, п.1 ст. 103, ст. 105, ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 16.02.2015 р. у справі №5021/1100/2011 про відмову Державній податковій інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області у визнанні кредиторських вимог до боржника в сумі 68610,26 грн. залишити без змін.

Повний текст постанови складено 19.05.2015 року.

Головуючий суддя О.А. Пуль

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.В.Шевель