Рішення № 44240511, 13.05.2015, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2015 р. Справа №917/683/15

за позовом Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Батьківщина", с.Попівка, Миргородський район, Полтавська область, 37633

до Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро", вул.Мечникова,3, м.Київ

ІІІ особа: 1 Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренко В.Г. (просп.К.Маркса,59-А, м.Дніпропетровськ.

2. Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, вул.Артема,73, м.Київ, 04053.

про визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню

Суддя Кльопов І.Г.

Представники:

від позивача: Пащенко В.В.

від відповідача: представник не з'явився

від ІІІ особи 1: представник не з'явився

від ІІІ особи 2: представник не з'явився

У судовому засіданні 13.05.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 ГПК України.

СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява про визнання виконавчих написів №117 та №118 від 30 січня 2015 року, вчинених приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренко В.Г. такими, що не підлягають виконанню.

Представник позивача позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує, з підстав, викладених у відзиві на позов від 30.04.2015р. вхід. №6417.

Третя особа - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренко В.Г. проти позову заперечує, посилаючись на те, що виконавчі написи повністю відповідають вимогам законодавства України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

23 квітня 2010 року між ПАТ «Банк Кредит Дніпро» та товариством з обмеженою відповідальністю «АМАРАНТ» (18.12.2014 року ТОВ «Амарант» змінило назву на ТОВ «Луксор-УТР») був укладений Кредитний договір № 230410-КЛВ, за умовами якого Банк відкрив Позичальнику мультивалютну не відновлювальну кредитну лінію, строковий кредит з лімітом у сумі 12 253 600,00 доларів СІЛА, а позичальник зобов'язався повернути кредити у строки встановлені графіком, але не пізніше 01.04.2016 року та сплатити проценти за користування наданими кредитами.

В забезпечення виконання зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю «Луксор-УТР» за вказаним кредитним договором між приватно-орендним сільськогосподарським підприємством «Батьківщина» та ПАТ «Банк Кредит Дніпро» укладений договір застави №180311-3 від 18 березня 2011 року, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вербою В.М.

Як вбачається з позовної заяви, 05 лютого 2015 року на адресу ТОВ «Луксор-УТР» направлені постанови головного державного виконавця ВПВР Державної виконавчої служби України Селезньова М.О. від 05.02.2015 року про відкриття виконавчих проваджень №46405314,46405188 щодо виконання виконавчих написів №117 та №118 виданих 30.01.2015 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренко В.Г. та постанова про арешт майна боржника

Як вбачається з матеріалів справи, зазначеними виконавчими написами нотаріуса №117 та №118 від 30.01.2015 р. запропоновано звернути стягнення на належне ПОСП "Батьківщина" рухоме майно.

Вважаючи, що даний виконавчий напис вчинений з порушенням норм законів: "Про Іпотеку", "Про нотаріат", та з порушенням норм Порядку № 296/5 Про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 21.02.2012 в редакції від 26.12.2012, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України за № 282/20595 позивач звернувся до суду з даною позовною заявою та просить суд визнати виконавчі написи № 117 та №118 від 30 січня 2015 року, вчинені приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренко В.Г. такими, що не підлягають виконанню.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається не те, що відповідно до п.2.3 глави 16 вказаного Порядку: «Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Як зазначає позивач, за період дії кредитного договору він жодного разу не одержував від відповідача вказаного повідомлення, яке б відповідало нормам ст.35 Закону України "Про іпотеку".

Крім того, позивач вказує на те, що у Постанові Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" з доповненнями, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 693 від 24 квітня 2000 року зазначено, що виконавчий напис вчиняється лише стосовно тих зобов'язань, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку.

В зазначеному переліку визначено, що для одержання виконавчого напису подаються, зокрема документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання. Безспірною є заборгованість, яка не оспорюється жодною із сторін договору.

Однак, як зазначає позивач, на момент вчинення виконавчого напису ПАТ "Банк Кредит Дніпро" подано позов до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська щодо стягнення цієї ж заборгованості, в судовому порядку та відкрите провадження у справі № 201/14097/14-ц, про що свідчить ухвала Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30.10.2014 року про відкриття провадження по справі та копія судової повістки про призначення судового засідання.

Таким чином, позивач зазначає, що сума боргу за Кредитним договором №230410-КЛВ від 23.04.2010 року ще оспорюється в судовому порядку та остаточно не визначена. Зазначені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

При винесенні рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до частин першої та третьої статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно ст. 35 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Відповідно до п.2.3 глави 16 вказаного Порядку: "Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця

Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

Посилання позивача, на той факт, що він не отримував, вимогу про стягнення заборгованості від відповідача, спростовуються доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме: повідомленням-розпискою про вручення відправлення спецзв'язку, що містить відбиток печатки позивача та направлене на юридичну адресу позивача, що вказана в Кредитному договорі.

Згідно зі статтею 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, передбачено, що для одержання виконавчого напису подаються оригінал нотаріально посвідченої угоди та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що на час вчинення виконавчих написів в суді вже існував спір щодо розміру заборгованості за вищезазначеним кредитним договором. Про наявність спору свідчить факт порушення провадження у справі №201/14097/14-ц за позовом ПАТ "Банк Кредит Дніпро" про стягнення солідарно з ТОВ "Амарант", ТОВ "Полтава-Агро" на користь позивача суми боргу за кредитним договором №230410-КВЛ від 23.04.2010 р., договором поруки №230410-П/1 від 23.04.2010 р., договором поруки №230410-П/2 від 23.04.2010 р., яка станом на 24 жовтня 2014 р. складає суму в розмірі 12468769,93 грн. доларів і 9374,96 грн. та стягнення солідарно з ТОВ "Амарант", ТОВ "Едвейс" на користь позивача за кредитним договором №230410-КЛВ від 23.04.2014 р., договору поруки №150813-П/Е від 15.08.2013 р. в сумі 1000,00 дол. США.

За даних обставин, суд приходить до висновку, що на час вчинення приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренко В.Г. виконавчого напису №117 та №118 від 30.01.2015 року, сума заборгованості за кредитним договором №230410-КВЛ від 23.04.2010р. не була визнана позивачем безспірною.

Такого самого висновку у своїй постанові від 11 березня 2015 року дійшла судова палата у цивільних справах Верховного Суду України.

Заперечення позивача, викладені у відзиві на позовну заяву, до уваги судом не беруться, як необґрунтовані.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За викладеного, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спору, господарський суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Судовий збір розподіляється між сторонами відповідно до ст.49 ГПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити .

2. Визнати виконавчий напис №117 від 30 січня 2015 року та виконавчий напис №118 від 30 січня 2015 року, вчинені приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренко В.Г. такими, що не підлягають виконанню.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" (вул. Мечникова, 3, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 14352406) на користь Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Батьківщина" (с.Попівка, Миргородський район, Полтавська область, 37633, код ЄДРПОУ 03772507) 1218,00 грн. судового збору.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено: 15.05.2015р.

Суддя Кльопов І.Г.