Постанова № 44238502, 18.05.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 травня 2015 року № 826/6077/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго-Груп"

до

Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві

про

визнання протиправним та скасування рішення від 03.10.2014, зобов'язання

вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Арго-груп” (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у місті Києві (далі по тексу – відповідач) в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у місті Києві від 03 жовтня 2014 року №525/26-55-18-09-25 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю “Арго-груп”;

- зобов’язати Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у місті Києві внести відповідні зміни до Реєстру платників податку на додану вартість щодо скасування анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю “Арго-груп”;

- зобов’язати Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у місті Києві поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю “Арго-груп” як платника податку на додану вартість з дати його анулювання – з 03 жовтня 2014 року;

- зобов’язати Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у місті Києві подати у десятиденний строк звіт про виконання судового рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/6077/15, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 20 квітня 2015 року.

У судовому засіданні 20 квітня 2015 року представник позивача підтримав позовні вимог в повному обсязі, просив задовольнити їх. Представник відповідача заперечив, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об’єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Арго-груп” зареєстроване як юридична особа 05 грудня 2013 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців внесено відповідний запис.

Рішенням Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, на підставі підпункту «ж» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Арго-груп» (код ЄДРПОУ 39009194).

Вказане рішення мотивоване наявністю запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Позивач вважає, що рішення Державної податкової інспекції у печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість є протиправними, оскільки прийняте за відсутності законодавчо встановлених підстав.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам, суд приходить до наступного.

Починаючи з 01 січня 2011 року спеціальним законом, що регулює відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України від 02.12.2010р. №2755-VI з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту – ПК України).

Анулювання реєстрації платника податку на додану вартість врегульовано положеннями статті 184 названого Кодексу.

Відповідно до підпункту «ж» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Згідно із пунктом 184.2 статті 184 Податкового кодексу України анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «б» - «з» пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного органу державної податкової служби.

Анулювання реєстрації здійснюється на дату:

подання заяви платником податку або прийняття рішення органом державної податкової служби про анулювання реєстрації, якщо у свідоцтві про реєстрацію платника податку не було визначено граничний строк дії;

зазначену в судовому рішенні;

закінчення строку дії свідоцтва про реєстрацію платника податку;

що передує дню втрати особою статусу платника податку на додану вартість.

Крім того, пункт 184.10 статті 184 Податкового кодексу України передбачає, що про анулювання реєстрації платника податку податковий орган зобов'язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.

Також, слід звернути увагу, що процедура встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податку до направлення державному реєстратору органом ДПС повідомлення встановленого зразка передбачена розділом XII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588.

Відповідно до пункту 12.4 розділу XII Порядку щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ контролюючого органу, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою.

В силу приписів 12.5 розділу XII Порядку якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) контролюючого органу приймає рішення про надсилання до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою N 18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону.

Копія повідомлення підшивається до реєстраційної частини облікової справи платника податків. Про надсилання такого повідомлення вноситься запис до журналу обліку повідомлень про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою N 19-ОПП (додаток 25).

Аналогічні правила встановлення місцезнаходження платника податків закріплені і Положенням про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків, затвердженим наказом ДПА України від 17 травня 2010 року № 336, зокрема підпунктами 3.1.1, 3.1.2 пункту 3.1 розділу ІІ, - щодо кожного платника податків, який відсутній за місцезнаходженням (місцем проживання) та місцезнаходження (місце проживання) якого не з'ясовано, структурний підрозділ органу ДПС проводить такі заходи: шляхом спілкування (телефон, пошта, факс, виїзд за місцезнаходженням тощо) із платником податків з'ясовує його фактичне місцезнаходження (місце проживання); за допомогою Єдиного банку даних платників податків встановлює місце проживання засновників і керівників платника податків та отримує інформацію стосовно інших платників податків, де зазначені особи є засновниками чи керівниками.

Відповідно до пункту 3.2 розділу ІІ Положення у разі підтвердження відсутності платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) структурний підрозділ органу ДПС, який є ініціатором запиту, готує за відповідною формою запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків та направляє до підрозділу податкової міліції.

Відтак, на підставі аналізу зазначених норм права суд дійшов висновку, що контролюючий орган надсилає повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням (форма № 18-ОПП) державному реєстратору для вжиття заходів, передбачених абзацом другим частини 14 статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", лише після здійснення передбачених Порядком та Положенням заходів для встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи.

Вищезазначена позиція викладена у рішенні Верховного Суду України від 15 квітня 2014 року № 21-4а14.

Відповідно до абзацу 1 частини 11 статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Згідно з абзацом 2 частини 12 статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, що у разі надходження державному реєстратору від органу доходів і зборів повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

Частина 14 статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"встановлює, що у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Якщо державному реєстратору повернуто поштового відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Аналіз наведених правових норм в їх сукупності вказує, що внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, у тому числі у зв'язку з поверненням державному реєстратору поштового відправлення, можливе у випадку неподання юридичною особою реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення.

Матеріали справи свідчать, що контролюючим органом винесено повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходження від 05 серпня 2014 року №6663/26-55-18-05-14.

У свою чергу, 31 липня 2014 року, контролюючим органом складено довідку про встановлення місцезнаходження (місце проживання) платника податків №2811/01/26-55-07-04.

Як зазначено позивачем та не заперечується відповідачем, у серпні 2014 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Арго-груп" отримано повідомлення від відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу від 08 серпня 2014 року.

Позивачем також зазначено, що 11 серпня 2014 року останнім, на виконання вимог абзацу 1 частини 11 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» самостійно було подано до реєстраційної служби форму №6 для підтвердження реєстраційних відомостей, проте доказів направлення таких відомостей, позивачем суду не надано.

Судом встановлено, що позивачем не здійснено повторного направлення підтвердження відомостей про юридичну особу на вимогу державного реєстратора.

Так, у зв’язку з наявністю в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, контролюючим органом винесено оскаржуване рішення від 03 жовтня 2014 року №525/26-55-18-09-25 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю “Арго-груп”.

Як вбачається із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, станом на 12 березня 2015 року, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю “Арго-груп” зазначено місто Київ, вулиця Кіквідзе, будинок 5.

Вказана юридична адреса позивача також підтверджується договором про співробітництво від 05 грудня 2013 року №12/05/К5/14.

У свою чергу, факт місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю “Арго-груп” за адресою: місто Київ, вулиця Кіквідзе, будинок 5 підтверджується постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2014 року №826/14598/14, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2014.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи викладене, беручи до уваги відсутність законодавчо визначених підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, на думку суду, рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 03 жовтня 2014 року №525/26-55-18-09-25 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю “Арго-груп”, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідачем, у свою чергу, не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про наявність підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "ж" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України.

Таким чином, вимога про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 03 жовтня 2014 року №525/26-55-18-09-25 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю “Арго-груп” підлягає задоволенню.

Розглядаючи вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Арго-груп” щодо зобов’язання Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві внести відповідні зміни до Реєстру платників податку на додану вартість щодо скасування анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю “Арго-груп”, суд приходить до наступного.

Відповідно до пункту 5.2 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністрства фінансів України, зареєстрованого Міністерством юстиції України від 17 листопада 2014 року за N 1456/26233, анулювання реєстрації платника податку на додану вартість здійснюється шляхом виключення платника податку на додану вартість з Реєстру. Свідоцтво про реєстрацію платника податку вважається анульованим з дати анулювання реєстрації платника податку.

У той же час, пунктом 5.10 названого розділу закріплено, що підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ під час адміністративного оскарження. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для внесення відповідних змін до Реєстру.

З огляду на відсутність у вказаному Положенні правової норми, яка б врегульовувала питання щодо внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась з порушенням визначеного податковим законодавством порядку прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, керуючись положеннями частини 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, якими передбачена можливість у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, застосування судом закону, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), з метою повного захисту прав та інтересів позивача, в силу приписів частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про можливість постановлення рішення про зобов’язання ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві вчинити дії щодо внесення до Реєстру платників податку на додану вартість запису про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість – внести відповідні зміни до Реєстру платників податку на додану вартість щодо скасування анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю “Арго-груп” після набрання рішенням суду законної сили.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року у справі № 826/10187/14.

Разом з тим, суд не погоджується із вимогою про зобов'язання Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю “Арго-груп” як платника податку на додану вартість з дати його анулювання – з 03 жовтня 2014 року, з огляду на те, що в цій частині права позивача не порушені. Доказів звернення останнього до контролюючого органу із вимогою про поновлення реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю “Арго-груп” як платника податку на додану вартість та отримання відмови не надані суду.

Також, визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 03 жовтня 2014 року №525/26-55-18-09-25 про анулювання реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю “Арго-груп” платником податку на додану вартість в даному випадку є належним способом захисту порушеного права позивача та передбачає поновлення реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю “Арго-груп” як платника податку на додану вартість.

Аналогічна позиція викладена в ухвалах Київського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2013 року та Вищого адміністративного суду України від 13 листопада 2013 року у справі № 826/320/13-а.

Щодо вимоги позивача про зобов’язання ДПІ у Печерському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві подати у десятиденний строк звіт про виконання судового рішення, то суд зазначає про передчасність такої вимоги.

Відповідно до статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Арго-груп” підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Арго-груп” задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 03 жовтня 2014 року №525/26-55-18-09-25 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю “Арго-груп” .

3. В решті вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник