Постанова № 44219024, 18.05.2015, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

дата документу :

Справа №2-а/359/127/15

359/2578/15-а

П О С Т А Н О В А

Іменем України

18 травня 2015 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Журавського В.В.

при секретарі - Алфімовій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бориспільської міської ради Київської області, третя особа ОСОБА_2 про скасування рішення ради, -

ВСТАНОВИВ:

Наприкінці березня 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним адміністративним позовом, який обґрунтовує тим, що рішенням виконавчого комітету Бориспільської міської ради №71 від 16 лютого 2015 року визначено місце проживання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з їх батьком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1. З вказаним рішенням Бориспільської міської ради ОСОБА_1 не погоджується та вважає його таким, що порушує права її дітей та підлягає скасуванню. ОСОБА_1 є незрозумілим навіщо було виносити вказане рішення Бориспільської міської ради, якщо ОСОБА_3 проживає з батьком за вказаною адресою з 06 червня 2014 року, а ОСОБА_4 - з 28 січня 2015 року. Позивач вважає, що неповнолітні дочки поставлені у жорсткі рамки необхідності проживання за визначеною службою у справах дітей та сім'ї адресою. Таким чином, ОСОБА_1 стверджує, що рішення Бориспільської міської ради №71 від 16 лютого 2015 року, порушує право неповнолітніх дочок на вільний вибір місця проживання. Тому позивач просила суд скасувати рішення Бориспільської міської ради «Про визначення місця проживання неповнолітніх дітей» №71 від 16 лютого 2015 року.

У судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_5 адміністративний позов підтримали та просили суд задовольнити його.

Представник відповідача ОСОБА_6 та третя особа ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечували проти задоволення адміністративного позову та просили суд відмовити в його задоволенні.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши докази, адміністративний суд дійшов до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що службою у справах дітей та сім'ї Бориспільської міської ради складено висновок №01-14-104 від 10 лютого 2015 року про визначення місця проживання неповнолітніх ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Служба у справах дітей та сім'ї міської ради визнала за доцільне визначити місце проживання неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 разом з їх батьком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1. Даний висновок мотивований тим, що неповнолітні дочки виявили бажання проживати разом з батьком, який створив всі належні умови для життя, розвитку та відпочинку доньок (а.с.7).

На підставі даного висновку виконавчий комітет Бориспільської міської ради прийняв рішення «Про визначення місця проживання неповнолітніх дітей» №71 від 16 лютого 2015 року, яким визначено місце проживання неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 разом з їх батьком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.3).

Відповідно до ч.1 ст.161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з п.72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року №866, встановлено, що вказаний орган розглядає спір, що виник між батьками, щодо визначення місця проживання дитини . Під час розв'язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини служба у справах дітей має захищати інтереси дитини з урахуванням рівних прав та обов'язків матері та батька щодо дитини. Під час вирішення питання щодо визначення місця проживання дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, стан здоров'я дитини та інші обставини, що мають істотне значення. Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.

У відповідності до пп.4 п.б) ч.1 ст.34 Закону України «Про місцеве самоврядування» до повноважень виконавчих органів міських рад у сфері соціального захисту населення належить вирішення у встановленому законодавством порядку питань опіки і піклування.

За правилами ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Встановлено, що позивач та її представник не надали суду жодного доказу на підтвердження того, що оскаржуване рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради порушує права неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на вільний вибір місця проживання.

Як вбачається зі змісту висновку служби у справах дітей Бориспільської міської ради від 10 лютого 2015 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 самостійно виявили бажання проживати разом з батьком, про що і подали відповідні заяви.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що оскаржуване рішення міської ради ґрунтується на підставі висновку служби у справах дітей та сім'ї Бориспільської міської ради, при винесенні якого в повній мірі досліджено умови проживання батьків, індивідуальне ставлення батьків до дітей, особиста прихильність дітей до одного з батьків та інші об'єктивні обставини.

Тому, суд приходить до висновку, що рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради №71 від 16 лютого 2015 року, прийнято відповідно до вимог чинного законодавства України та відповідає критеріям, визначеними п.1-9 ч.3 ст.2 КАС України, та підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Встановлено, що у задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі. З огляду на це, суд вважає, що підстави для відшкодування ОСОБА_1 витрат на оплату судового збору у розмірі 73 гривень 08 копійок, відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст.161 СК України, пп.4 п.б) ч.1 ст.34 Закону України «Про місцеве самоврядування», п.72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року №866, ч.1 ст.71, ч.1 та ч.3 ст.94, ч.1 ст.158, ст.159, ч.1-ч.3 ст.160, ст.ст.162-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 про скасування рішення Бориспільської міської ради №71 від 16.02.2015 року Про визначення місця проживання дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4 - відмовити.

Сплачений ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 73 грн. 08 коп. звернути в дохід держави.

Постанова суду може бути оскаржена через Бориспільський міськрайонний суд на протязі десяти днів з моменту її проголошення до Київського апеляційного адміністративного суду.

Суддя: підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський