Ухвала суду № 44204469, 18.05.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Є. у. № 336/10465/13-ц

Провадження № 22-ц/778/2888/15 Головуючий у 1-й інстанції: Щаслива О.В.

Суддя-доповідач: Сапун О.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Пільщик Л.В.,

суддів: Краснокутської О.М.,

Сапун О.А.,

при секретарі: Евальд Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18 березня 2015 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний ринок", третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо - комерційна фірма "ЗОРЗ", про стягнення суми матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА :

В провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя перебуває справа за позовом ОСОБА_2 до ТОВ "Автомобільний ринок", третя особа: ТОВ "Виробничо комерційна фірма "ЗОРЗ", про стягнення вартості товару у розмірі 450 000 грн., суми втраченої вигоди в розмірі 166 200 грн., матеріальних витрат у розмірі 11 977 грн.

В березні 2015 року до суду надійшла заява ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, грошові кошти, які є в банківських установах, що належать відповідачу і знаходяться на його рахунках; оголошення заборони відповідачу відкривати валютні та поточні рахунки в банківських установах до закінчення розгляду справи, а також оголошення заборони реєстратору до закінчення розгляду справи вносити зміни до системи реєстру власників іменних цінних паперів; оголошення заборони іншим особам здійснювати платежі на користь відповідача, передавати йому майно та виконувати щодо нього інші зобов'язання.

Посилаючись на те, що відповідач може розпорядитися належним йому майном, що може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення в подальшому, просив суд про прийняття заходів щодо забезпечення позову.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18 березня 2015 року в задоволенні заяви відмовлено.

На вказану ухвалу ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, допущені порушення норм процесуального права, просить ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18 березня 2015 року скасувати і задовольнити заяву про забезпечення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

За змістом пункту 4 частини 2 статті 307, пункту 3 частини 1 статті 312 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати ухвалу і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Згідно ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Частиною 3 статті 152 ЦПК передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

За роз'ясненнями п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову, суд посилався, зокрема, на те, що в ній не конкретизовано, на яке саме рухоме та нерухоме майно відповідача необхідно накласти арешт, не вказана вартість майна. Це не дає можливості вирішити питання щодо співмірності заявлених позовних вимог та обраному виду забезпечення позову.

Відсутність вказаних даних позивач пояснював неможливістю їх отримання.

Разом з тим, суд не роз'яснив позивачеві його право в порядку статті 133 ЦПК України звернутися з клопотанням про забезпечення доказів.

Крім того, судом не враховано, що 03 березня 2015 року ОСОБА_2 звернувся з заявою про витребування ряду доказів, у тому числі відомостей щодо наявності у відповідача на праві власності нерухомого майна, яка мала розглядатися в порядку статей 133-137 ЦПК України.

У зв'язку із зазначеними порушеннями норм процесуального права постановлена за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 ухвала від 18 березня 2015 року підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 307,312 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18 березня 2015 року скасувати, питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: