Ухвала суду № 44184202, 13.05.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

13.05.15 Справа № 914/4160/14

Суддя Львівського апеляційного господарського суду Гриців В.М. - член колегії суддів: головуючий суддя Гриців В.М., суддів Давид Л.Л., Кордюк Г.Т. розглянув звернення товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Строй-Поставка» про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Львівської області від 25 лютого 2015 року у справі №914/4160/14 про банкрутство публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат»

ВСТАНОВИВ:

29 квітня 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Союз-Строй-Поставка» подало апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Львівської області від 25 лютого 2015 року у справі №914/4160/14, просить поновити товариству з обмеженою відповідальністю «Союз-Строй-Поставка» строк на подання апеляційної скарги та прийняти цю апеляційну скаргу до розгляду; застосувати позовну давність до грошових вимог ОСОБА_1; оскаржувану ухвалу від 25 лютого 2015 року скасувати; прийняти нову ухвалу, якою відмовити ОСОБА_1 у визнанні вимог до боржника.

У поновленні пропущеного строку на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду господарського суду Львівської області від 25 лютого 2015 року у справі №914/4160/14 слід відмовити з наступних підстав.

Статтею 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, серед яких названо законність, забезпечення апеляційного і касаційного оскарження рішення суду, обов'язковість рішень суду.

Статтею 19 Конституції України установлено обов'язок органів державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 93 ГПК України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного судового рішення. Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.

Відповідно до статті 53 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Як роз'яснено п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року N7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» з наступними змінами і доповненнями, клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

За приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином у силу закону апелянт повинен обґрунтувати та довести наявність поважних причин пропуску процесуального строку на подання апеляційної скарги.

Предметом апеляційного оскарження є ухвала господарського суду Львівської області від 25 лютого 2015 року, якою суд визнав грошові вимоги ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» у загальній сумі 285865233,41 грн.

В апеляційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю «Союз-Строй-Поставка» зазначає, що ухвала господарського суду Львівської області від 25 лютого 2015 року у справі №914/4160/14 товариству з обмеженою відповідальністю «Союз-Строй-Поставка» не надходила. Господарський суд Львівської області ухвалою від 20 березня 2015 року визнав товариство з обмеженою відповідальністю «Союз-Строй-Поставка» конкурсним кредитором публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат». Відтак на підставі ухвали суду від 20 березня 2015 року у цій справі та згідно із п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» товариство з обмеженою відповідальністю «Союз-Строй-Поставка» є стороною у справі №914/4160/14.

За визначенням статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).

Відповідно до вимог частини 6 статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» кредитор, вимоги якого визнані боржником чи господарським судом, має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів, визнаних боржником та розпорядником майна. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів.

Отже з 20 березня 2015 року (дати визнання судом кредиторських вимог) товариство з обмеженою відповідальністю «Союз-Строй-Поставка» є конкурсним кредитором і стороною у справі №914/4160/14 про банкрутство публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат». Проте апеляційна скарга на ухвалу господарського суду Львівської області від 25 лютого 2015 року у справі №914/4130/14 подана 29 квітня 2015 року - більш, ніж через два місяці з дня її прийняття та більш, ніж через місяць з дати набуття товариством з обмеженою відповідальністю «Союз-Строй-Поставка» статусу конкурсного кредитора і сторони у справі №914/4160/14.

Та обставина, що 20 березня 2015 року суд визнав товариство з обмеженою відповідальністю «Союз-Строй-Поставка» конкурсним кредитором не пояснює поважності причин подання апеляційної скарги аж 29 квітня 2015 року. Інших доказів апелянт не назвав і не надав.

Відтак звертаючись про поновлення процесуального строку апелянт не довів наявності обставин, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії - подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Львівської області від 25 лютого 2015 року у справі №914/4160/14. Лише сам факт звернення (клопотання) про поновлення процесуального строку не встановлює обов'язок суду (судді) цей строк відновити.

Виходячи з вищевикладеного законні підстави для поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Львівської області від 25 лютого 2015 року у справі №914/4160/14 відсутні.

Керуючись ст. 86, ч. 2 ст. 93 ГПК України, суддя Львівського апеляційного господарського суду

УХВАЛИВ:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Союз-Строй-Поставка» у поновленні строку на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Львівської області від 25 лютого 2015 року у справі №914/4160/14.

Суддя Гриців В.М.