Ухвала суду № 44125622, 25.06.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Літвин О.Т.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

УХВАЛА

іменем України

"25" червня 2012 р. Справа № 0670/956/12

Житомирський апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючого судді Охрімчук І.Г.

суддів: Бондарчука І.Ф.

ОСОБА_2

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 частини А1494 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "14" березня 2012 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 частини А1494 про стягнення 7192,67грн

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з адміністративним позовом до військової частини А 1494 про стягнення 7192,67 грн. грошової компенсації за речове майно. В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідач в порушення вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Положення про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України у мирний час, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів №1444 від 28 жовтня 2004 року, при звільненні його з військової служби не провів з ним розрахунок за належне йому речове майно, а тому просить стягнути на його користь вказану заборгованість, визнавши дії військової частини у відмові виплатити компенсацію за не отримане речове майно протиправними.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 14 березня 2012 року позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач по справі подав апеляційну скаргу в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14 березня 2012 року та закрити провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість винесеної судом першої інстанції постанови судова колегія апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач проходив військову службу у Збройних Силах України та перебував на грошовому та матеріальному забезпеченні у відповідача.

Наказом командира військової частини А1494 № 230 від 29 вересня 2011 року позивача було виключено зі списків військової частини з правом носіння військової форми одягу.

Речовим майном позивач у встановленому порядку не забезпечувався.

Відповідно до вимог частини 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ в редакції, яка діяла до 11 березня 2000 року, військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

Частиною 4 статті 9 цього Закону визначено, що порядок і розміри грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців та компенсації замість речового майна і продовольчих пайків встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів.

Дію частини 2 статті 9 зазначеного Закону призупинено Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17 лютого 2000 року № 1459-ІІІ в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна. Закон набув чинності з 11 березня 2000 року.

Відповідно до положень зазначеного Закону військовослужбовці втратили право на отримання продовольчих пайків та грошової компенсації замість них. Право на отримання речового майна під час проходження служби у військовослужбовців залишилось, військовослужбовці були позбавлені лише права, за їх бажанням, під час проходження військової служби, на отримання грошової компенсації замість речового майна.

03.11.2006 року було прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та соціальні збори, і деяких інших осіб", який набрав чинності з 01.01.2007 року.

Цим Законом було доповнено Закон України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" ст. 9-1, яка передбачала право військовослужбовців на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів.

Згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" віл 19.12.2006 року дію п. 2 ст. 9-1 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" зупинено на 2007 рік.

Підпунктом 3 пункту 67 розділу 11 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року п.2 ст. 9-1 Закону виключено. Рішенням Конституційного Суду України від 25.05.2008 року № 1 - рп/2008 зміни внесенні п.п.3 п.67 визнано такими, що не відповідають Конституції України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року №1444 затверджено Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань у мирний час.

Відповідно до пункту 27 вказаного Положення військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримувати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення.

Таким чином суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що на день підписання наказу про виключення із списків особового складу військової частини А 1494 29 вересня 2011 року, позивач мав передбачене цим Положенням право на отримання при звільненні зі служби грошової компенсації замість не отриманого речового майна.

Відповідно до довідки-розрахунку, виданої військовою частиною А1494 16 січня 2012 року, розмір грошової компенсації замість речового майна, що підлягає видачі позивачу, становить 7192,67 грн. 07 лютого 2012 року позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату йому грошової компенсації замість неодержаного майна. Листом від 09 лютого 2012 року позивачу було відмовлено у отриманні грошової компенсації замість неодержаного майна та запропоновано отримати майно в натурі.

За таких обставин судова колегія апеляційного адміністративного суду вважає, що порушене право позивача на отримання грошової компенсації замість неодержаного майна, в розмірі, вказаному відповідачем у наданій довідці, підлягало поновленню шляхом стягнення на його користь вказаної компенсації, а тому суд першої інстанції правильно задовольнив позовні вимоги позивача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 197,198, 200, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 частини А1494 залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "14" березня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя І.Г. Охрімчук

судді: ОСОБА_5

ОСОБА_2

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Рогожин Олександр Володимирович вул.Черняхівського, 108 А, кв.67,м.Житомир,10000

3- відповідачу ОСОБА_3 частина А1494 вул.М.Бердичівська, 17а,м.Житомир,10014