Постанова № 44119423, 08.05.2015, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2015 року

Справа № 803/793/15-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ковальчук В.Д.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства "Та-но Трейлерз Україна" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Та-но Трейлерз Україна" (ПП "Та-но Трейлерз Україна") про стягнення адміністративно-господарських санкцій в сумі 15285 грн. 00 коп. та 137 грн. 61 коп. пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2014 році.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем у 2014 році не виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості одне робоче місце, чим порушено вимоги частини першої статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". У звіті про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2014 рік відповідачем зазначено, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 40 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (з урахуванням положень пункту 3.2.5 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату від 28 вересня 2005 року та введеної в дію 01 січня 2006 року) складає 1 особу. Однак, відповідно до статті 19 Закону "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" норматив для працевлаштування відповідачем інвалідів складає 2 особи. Проте такий норматив не був виконаний, що є згідно із статтею 20 Закону підставою для сплати відповідачем адміністративно-господарських санкцій в розмірі 15285 грн. 00 коп.

Оскільки відповідач не сплатив зазначену суму адміністративно-господарських санкцій, тому вона підлягає до стягнення в судовому порядку. Крім того, відповідач порушив строки сплати суми адміністративно-господарських санкцій, що є підставою для нарахування та стягнення з відповідача пені, виходячи із розміру 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України, в сумі 137 грн. 61 коп.

Письмових заперечень проти адміністративного позову відповідач суду не надав.

В судове засідання представник позивача не прибув, проте 08 травня 2015 року подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання також не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, причини неприбуття до суду не повідомив, клопотання про розгляд справи за його відсутності не заявив.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки представник позивач подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, а відповідач не прибув в судове засідання, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, тому розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що відповідач у встановленому законом порядку зареєстрований у Волинському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів як роботодавець, що використовує найману працю, у якого за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб.

27 лютого 2015 року відповідач подав до Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2014 рік, у якому відображено, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у 2014 році становила 40 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність становила 1 особу. При цьому, кількість інвалідів – штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", також відповідачем зазначена у звіті - 1 особа. Фонд оплати праці штатних працівників відповідача у 2014 році становив 611,4 тис. грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника становила 15,3 грн.

23 березня 2015 року за вих. №66-17/1817-06/06 Волинським обласним відділенням фонду соціального захисту інвалідів відповідачу було направлено повідомлення про необхідність самостійної сплати адміністративно-господарської санкції в сумі 15285 грн. 00 коп., роз’яснено, що у випадку порушення термінів сплати вказаних санкцій буде нараховано пеню на суму заборгованості в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного Банку України за кожний день прострочення.

Однак, відповідачем в добровільному порядку не було сплачено зазначені санкції.

Згідно із частиною 1 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Таким чином, оскільки середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу відповідача у 2014 році становила 40 осіб, тому згідно із частиною першою статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" відповідач у 2014 році повинен був виконати норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості 2-ох осіб, який відповідачем не виконаний. Не забезпечена середньооблікова чисельність інвалідів у кількості 1 особи.

Статтею 20 зазначеного Закону передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов’язкових платежів). Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 71 КАС України відповідачем не надано суду будь-яких доказів про те, що ним було ужито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення у вигляді невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2014 році. Крім того, з відповіді Луцького міського центру зайнятості від 28.04.2015 року №1504/05-18 на запит позивача №363/06-07 від 23.04.2015 року слідує, що напротязі 2014 року до Луцького міського центру зайнятості ПП "Та-но Трейлерз Україна" з інформацією про створення робочих місць для інвалідів, а також про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів не зверталося.

Отже, оскільки відповідачем як роботодавцем, який використовує найману працю, у 2014 році не виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, що тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", і в добровільному порядку не було сплачено адміністративно-господарські санкції в сумі 15285 грн. 00 коп. та нараховану пеню в сумі 137 грн. 61 коп., тому суд приходить до висновку, що за таких обставин позовні вимоги підлягають до задоволення повністю шляхом прийняття постанови про стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені у вказаному розмірі.

Керуючись статтями 122, 128, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Та-но Трейлерз Україна" (43010, Волинська область, м. Луцьк, вулиця Дубнівська, 16, ЄДРПОУ 34745320) в дохід Державного бюджету України в особі Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (43008, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Писаревського, будинок 3А, ідентифікаційний код 13369882) адміністративно-господарські санкції в сумі 15285 (п’ятнадцять тисяч двісті вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. та пеню в сумі 137 (сто тридцять сім) грн. 61 коп., що разом становить 15422 (п’ятнадцять тисяч чотириста двадцять дві) грн. 61 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.Д. Ковальчук