Ухвала суду № 44110751, 29.04.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/9152

Провадження №11-сс/772/167/2015 Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Михайленко А. В.

Доповідач : Сілаков С. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2015 рокум. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

головуючого Сілакова С.М.

суддів Мішеніної С.В., Ващук В.П.

при секретарі Діденко В.П.

з участю прокурора Пастернака Д.О.

захисників: ОСОБА_2, ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці матеріали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 22 квітня 2015 року, якою застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.408 КК України, -

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 22 квітня 2015 року задоволено клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб щодо ОСОБА_4, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.408 КК України. Цією ж ухвалою визначено розмір застави в сумі 24360 гривень, за умови внесення якої він може бути звільнений з-під варти з покладенням обов'язків, передбачених п.п.2, 3, ч.5 ст.194 КПК України.

Згідно матеріалів кримінального провадження №42015020420000104, внесеного в ЄРДР 5.03.2015 року, ОСОБА_4 повідомлено про підозру в дезертирстві, а саме в тому, що він будучи військовослужбовцем військової частини - польова пошта В 2248, яка дислокується в м. Гайсин Вінницької області, з метою ухилення від проходження військової служби взагалі, 5 січня 2015 року не з'явився у розташування вказаної військової частини, не маючи наміру повернутися назад, а весь цей час перебуває по місцю свого проживання. в м. Калинівка.

В апеляційній скарзі захисника ставиться питання про скасування ухвали слідчого судді у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, істотних порушень кримінального процесуального закону та постановлення нової ухвали, про відмову в задоволенні клопотання слідчого. Апеляційна скарга мотивована тим, що під час розгляду клопотання слідчим суддею не було взято до уваги, що в клопотанні не наведені ризики та докази на їх підтвердження, не повністю з'ясовано дані про особу підозрюваного, його соціальні зв'язки, відношення до вчиненого, не обґрунтовано неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів.

Заслухавши доповідача, пояснення захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, які підтримали апеляційну скаргу, прокурора Пастернака Д.О., який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_2 підлягає до задоволення.

Як вбачається з клопотання слідчого та матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.408 ч.1 КК України.

Проте висновки слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не є переконливими.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам переховування від органів слідства та суду, знищення чи спотворення речей чи документів, незаконного впливу на інших осіб, перешкоджання кримінальному провадженню, вчиненню інших правопорушень. Підставою ж застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити вищезазначені дії.

Відповідно до ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Цією статтею також передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований, до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування, перешкоджала кримінальному провадженню, або їй повідомлено про підозру у вчинені іншого злочину.

Відповідно до клопотання слідчого та ухвали слідчого судді, метою застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, та вчинення іншого кримінального правопорушення. Проте не наведено жодного доводу на підтвердження існування даних ризиків, посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини, обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.

Таким чином розглядаючи клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя дійшов неправильного висновку про наявність ризиків, які б свідчили про намагання ОСОБА_4 переховувалася від органу досудового розслідування, вчиняти інші злочини, оскільки такі дані в клопотанні не наведені взагалі, а зазначено лише припущення слідчого про те, що перебуваючи на волі, він може вчинити вищенаведені дії.

Висновки суду суперечать положенням Європейської конвенції з прав людини. Зокрема, у справі "Бойченко проти Молдови" (Boicenco v Moldova), 41088/05 від 11 липня 2006 року щодо обов'язковості наведення конкретних мотивів Європейський Суд констатував порушення п.3 статті 5 Конвенції вказавши, що суди, ухвалюючи рішення про тримання заявника під вартою, посилалися на відповідну норму закону, не вказуючи підстав, з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, ніби заявник може перешкоджати провадженню у справі, переховуватись від правосуддя або скоювати нові злочини.

Крім цього не наведені жодні доводи, які давали підстави вважати, що внаслідок обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, ОСОБА_4 буде продовжувати вчиняти злочини.

Слід врахувати, що ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується має постійне місце проживання, на його утриманні перебуває троє малолітніх дітей, що свідчить про наявність стійких соціальних зв'язків підозрюваного.

З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що під час розгляду подання суд дав невірну оцінку наявним у справі обставинам, через що безпідставно дійшов висновку про можливість застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а з урахуванням сукупності даних про особу підозрюваного адекватним запобіжним заходом, який зможе забезпечити виконання процесуальних рішень та забезпечить належну поведінку ОСОБА_4 на думку суддів апеляційної інстанції може бути особисте зобов'язання. Також суд з метою забезпечення належного виконання обраного запобіжного заходу колегія суддів вважає за необхідне застосувати положення ч.5 ст.194 КПК України, поклавши на ОСОБА_4 певні обов'язки.

Керуючись ст.ст.181, 183, 193, 194, 196, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 22 квітня 2015 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб відносно ОСОБА_4, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.408 ч.1 КК України - скасувати.

Обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України зобов'язати ОСОБА_4:

- прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю

- повідомляти слідчого, прокурора про зміну місця проживання чи роботи.

Визначену слідчим суддею заставу в розмірі 24360грн., внесеною ОСОБА_6 на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області(одержувач ТУ ДСАУ в Вінницькій області, код ЄДРПОУ: 26286152, банк: ГУ ДКСУ в Вінницькій області, МОФ 802015, р/р 37310009000080, призначення платежу внесення застави до Вінницького міського суду Вінницької області) повернути ОСОБА_6.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

З оригіналом згідно