Справа № 344/15590/14-ц
Провадження № 22-ц/779/1060/2015
Категорія 30
Головуючий у 1 інстанції Барашков В. В.
Суддя-доповідач Горблянський Я.Д.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2015 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Горблянського Я.Д.
суддів: Матківського Р.Й., Фединяка В.Д.
секретаря Капущак С.В.
за участю: апелянта ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області про стягнення помилково сплачених коштів, - за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 24 березня 2015 року, -
в с т а н о в и л а :
В жовтні 2014 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом, мотивуючи тим, що 05.03.2013 року помилково сплатив КДКА Івано-Франківської області 5000 грн. за складання кваліфікаційного іспиту, які відповідач відмовився повернути. Вважає, що згідно з положенням п.п.29,32 Положення про кваліфікаційну дисциплінарну комісію адвокатури, затверджену Указом Президента України від 05.05.1993 року, на момент дії якої була подана заява про здачу кваліфікаційного іспиту, не передбачалось сплати коштів за складання іспиту. Тому, просив стягнути з відповідача 5000 грн.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 24.03.2015 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, вважаючи його незаконним та необгрунтованим через невірне застосування судом норм матеріального права, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.
Апелянт посилається на положення ст.1212 ЦК України, відповідно до якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Згідно п.4 Розділу Х «Перехідні положення» ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до прийняття Порядку допуску до складання кваліфікаційного іспиту прийнятого Рішенням Ради адвокатів України від 01.06.2013 року, заяви про допуск до складання кваліфікаційного іспиту розглядались за правилами, що діяли стосовно розгляду заяв про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Заява ОСОБА_2 про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю зареєстрована відповідачем 06.12.2012 року. Тому згідно положень п.п. 29,32 Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затверджену Указом Президента України від 05.05.1993 року, відповідно до якої комісією розглядалась заява, не передбачалось сплати коштів за складання кваліфікаційного іспиту, а тому 5000 грн. слід стягнути на користь позивача відповідно до вимог ст.1212 ЦК України.
Вказує, що посилання суду на порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на зайняття адвокатською діяльністю, затверджений рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 року, є необґрунтованим, оскільки на момент подання заяви та видачі свідоцтва даний нормативний акт ще не був прийнятий.
За наведених доводів просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, вислухавши пояснення апелянта, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що сплата коштів позивачем відбулась виключно за право складання іспиту, яке КДКА Івано-Франківської області було надано, а позивачем реалізоване та отримано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Проте, такий висновок є передчасним.
Встановлено, що ОСОБА_2, маючи намір отримати свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю подав до Івано-Франківської обласної КДКА заяву про допуск до складання кваліфікаційного іспиту, яка зареєстрована під №103 06.12.2012 року. Згідно копії квитанції від 05.03.2013 року ОСОБА_2 сплатив 5000 грн., як одноразовий внесок на організаційно-технічне забезпечення діяльності КДКА. Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 видано позивачу радою адвокатів Івано-Франківської області 24.05.2013 року згідно рішення.
06.08.2014р. дію свідоцтва анульовано згідно рішення дисциплінарної палати №23/12.
Звертаючись до суду, ОСОБА_2 вважав, що кошти за допуск до складання кваліфікаційного іспиту сплачені ним помилково, оскільки на час подачі заяви та отримання свідоцтва справляння плати до КДКА за складання іспиту не було передбачено нормативними актами. Позивач послалася на ст.1212 ЦК України як на правове обґрунтування заявлених вимог.
Відповідно до вимог ч.1,2 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Відповідно до ч.2 ст.58 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» розмір плати за складання кваліфікаційного іспиту визначається з урахуванням потреби покриття витрат на забезпечення діяльності кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, та не може перевищувати трьох мінімальних заробітних плат, установлених законом на день подання особою заяви про допуск до складення кваліфікаційного іспиту. Відповідно до ч.2 ст.8 Закону визначено, що Рада адвокатів України може встановити плату за складення кваліфікаційного іспиту та порядок її внесення.
Рішенням Ради адвокатів України "Про встановлення плати за складання кваліфікаційного іспиту" від 17.12.2012 року встановлено та затверджено плату за складання кваліфікаційного іспиту в розмірі трьох мінімальних заробітних плат, установлених законом на день подання особою заяви про допуск до складення кваліфікаційного іспиту.
Таким чином, враховуючи, що заява ОСОБА_2 про допуск до складання кваліфікаційного іспиту зареєстрована КДКА Івано-Франківської області 06.12.2012 року до сплати підлягало 3402 грн.( 1134 грн. Х 3), виходячи з встановленої ЗУ «Про Державний бюджет України на 2012 рік» розміру мінімальної заробітної плати.
Всупереч вимогам ч. 2 ст. 58 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та рішення Ради адвокатів України № 25 від 17.12.2012 р. КДКА в Івано-Франківській області отримала від ОСОБА_2, після набрання Законом чинності плату за організаційно-технічне забезпечення складання іспиту в сумі 5000 грн., що перевищує встановлений Законом граничний розмір.
Однак суд першої інстанції наведеного не врахував, не в повній мірі дослідив обставини справи та ухвалив рішення з порушенням вимог закону.
Посилання представника відповідача в запереченні про те, що 5000 грн. сплачені ОСОБА_2 обґрунтовано, відповідно до рішення №V/7-106 ВКДКА від 05.09.2008 року колегія відхиляє, оскільки таке суперечить ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Так відповідно до п.1 Перехідних положень Закону рішення, інші акти Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України, кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, що не суперечать цьому Закону, чинні до прийняття відповідних актів органами адвокатського самоврядування, сформованими згідно із цим Законом.
Згідно вимог ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про стягнення з КДКА Івано-Франківської області на користь ОСОБА_2 1598 грн. безпідставно набутих коштів.
Крім того відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача слід стягнути судові витрати.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 307,309,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів,-
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 24 березня 2015 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким частково задовольнити позов ОСОБА_2 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області про стягнення помилково сплачених коштів.
Стягнути з Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області код ЄДРПОУ 20546114, місцезнаходження м. Івано-Франківськ, вул. Старозамкова,2 на користь ОСОБА_2 1598 грн.
Стягнути з Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області код ЄДРПОУ 20546114, місцезнаходження м. Івано-Франківськ, вул. Старозамкова,2 в спеціальний фонд Державного бюджету України 243,60 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді: Я.Д. Горблянський
Р.Й. Матківський
В.Д. Фединяк
Судове рішення № 44108244, Апеляційний суд Івано-Франківської області було прийнято 13.05.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 344/15590/14-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: