Ухвала суду № 44088643, 07.05.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 336/11057/13 Головуючий у 1 інстанції: Галущенко Ю.А.

Провадження № 22-ц/778/2361/15 Суддя-доповідач: Маловічко С.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі

Головуючого: Савченко О.В., суддів Кочеткової І.В., Маловічко С.В.

при секретарі: Бурима В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19 лютого 2015 року за заявою боржників ОСОБА_2, ОСОБА_3, стягував - ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», заінтересовані особи ОСОБА_4, Шевченківський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про заміну сторони виконавчого провадження, -

В С Т А Н О В И Л А:

В лютому 2015р. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19 лютого 2015 року в задоволенні заяви відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її необґрунтованість, порушення судом норм процесуального права, просив її скасувати.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В заяві ОСОБА_2, ОСОБА_3 зазначають, що на примусовому виконанні у Шевченківському ВДВС Запорізького МУЮ перебуває виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 336/11057/13-ц, виданого 16.12.2014р. Шевченківським районним судом м. Запоріжжя, про виселення ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які зареєстровані та проживають за адресою АДРЕСА_1. Але з 2014р. квартиру за адресою АДРЕСА_1 орендує ОСОБА_4, який проживає у вказаній квартирі. Посилаючись на те, що майно, належне ОСОБА_2 та ОСОБА_3, у вказаній квартирі відсутнє, вони нею не користуються та, відповідно, звільнити її не можуть, тому вважають, що фактично у виконавчому провадженні відбулося правонаступництво з переходом прав та обов'язків боржників від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 Тому просили суд з підстав, передбачених ст. 378 ЦПК України та ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», замінити боржників у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа № 336/11057/13-ц, виданого 16.12.2014 р. Шевченківським районним судом м. Запоріжжя, про виселення ОСОБА_2 та ОСОБА_3, замінивши їх на ОСОБА_4

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив із того, що правонаступництва в дійсності не відбулось, тому підстав для заміни сторони виконавчого провадження не мається.

Колегія вважає такі висновки обґрунтованими з огляду на таке.

Суд першої інстанції правильно визначив, що правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна сторони (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв»язку із вибуттям із виконавчого провадження суб»єкта встановленого або підтвердженого рішенням суду матеріального правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі права та обов»язки правопопередника у виконавчому провадженні.

Відповідно до вимог ст. 378 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд за заявою, зокрема, однієї сторони замінює її правонаступником.

З матеріалів справи вбачається, що квартира АДРЕСА_1 належала ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та була предметом іпотеки, в якій заявники є зареєстрованими.

Виконавче провадження відкрито на підставі виконавчого листа № 336/1105/13-ц щодо виконання рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26.05.2014р. про виселення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з вказаної квартири.

Заявники вважають, що здача цієї квартири в найом ОСОБА_4 припиняє їх права щодо цієї квартири та породжує відповідні права у ОСОБА_4, тому він стає правонаступником у виконавчому провадженні замість них.

Проте ці доводи є хибними, оскільки здача квартири в найом не породжує у наймача відповідних прав наймодавців, а лише право користування квартирою, яке припиняється разом з припиненням такого права у наймодавців.

Таким чином, боржники підлягають виселенню за вказаним виконавчим провадженням, та, відповідно, і в ОСОБА_4 припиняється право користування цією квартирою.

Отже, суд правильно визнав, що правонаступництва боржника в виконавчому провадженні не відбулось, тому обґрунтовано відмовив в задоволенні заяви.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 наголошується тільки на неналежне повідомлення судом зацікавленої особи ОСОБА_4 про розгляд заяви про заміну сторони виконавчого провадження, що порушує його конституційне право на участь у судовому засіданні.

Проте, з матеріалів справи не вбачається, щоб ОСОБА_4 уповноважував ОСОБА_2 діяти у цій справі як його представника. Та взагалі за відсутності належним чином оформленого та зареєстрованого в житловому органі договору оренди в матеріалах справи, який є підставою для подання заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні, є сумнівним наявність будь-яких правовідносин з ОСОБА_4, на які посилається заявник.

Тому підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 через порушення прав ОСОБА_4 на участь у справі колегія не вбачає. Суд правильно та у відповідності до вимог норм матеріального і процесуального права вирішив заяву, обґрунтовано відмовивши в її задоволенні.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 313 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Савченко О.В.

Судді: Кочеткова І.В.

Маловічко С.В.