Ухвала суду № 44075307, 28.05.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Комшелюк Т.О.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

УХВАЛА

іменем України

"28" травня 2012 р. Справа № 2а/1770/56/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Охрімчук І.Г.

суддів: Бондарчука І.Ф.

ОСОБА_2,

при секретарі Степанській А.В. ,

за участю представника МДПІ:

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "01" лютого 2012 р. у справі за позовом Приватного підприємства, що повністю належить іноземному інвестору "ОВАС" до ОСОБА_3 міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області про зобов"язання вчинити дії,та визнання дій неправомітрними ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 підприємство, що повністю належить іноземному інвестору "ОВАС" звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3 міжрайонної державної податкової інспекції про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинення певних дій.

На обґрунтування позовних вимог зазначили, що 27 грудня 2011 року засобами факсимільного зв'язку ним отримано лист ОСОБА_3 міжрайонної державної податкової інспекції за №4778/23-24 від 27.12.2011 року про необхідність сплати пені по податку на додану вартість в розмірі 685,58 грн. та пені по податку на прибуток в розмірі 6754,19 грн. по актах перевірки за 2011 рік. Вважає, що цими діями відповідача порушено вимоги ст.61 Конституції України, ст.129 Податкового кодексу України.

Постановою Рівненського окружного адміністративного від 01 лютого 2012 року позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідачем по справі, тобто податковим органом, подано апеляційну скаргу в якій вони, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просять суд апеляційної інстанції скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог позивачу. Вимоги апеляційної скарги мотивують тим, що жодних дій по внесенню до карток особових рахунків позивача зобов'язань по сплаті пені працівники ОСОБА_3 МДПІ не вчиняли, нарахування пені та її списання здійснено в автоматичному режимі відповідно до вимог ПК України та Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби», затвердженої наказом ДПА України №953 від 17.12.2010 року, зареєстрованого в Мінюсті 27 грудня 2010 р. за N 1350/18645. ПК України передбачено пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129, нарахування пені на суми виявленого заниження податків і зборів. Відповідно до п. 129.4 ст. 129 ПК України пеня, визначена пп. 129.1.2, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження. Проте, вказав, що нарахування такої пені здійснюється за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) у день настання строку погашення податкового зобов'язання нарахованого контролюючим органом (тобто у день узгодження). Враховуючи вищенаведене, при складанні актів перевірок в актах перевірок суми пені не нараховуються і не зазначаються. Передбачено нарахування зазначеної пені в автоматичному режимі та на підставі розрахунку податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій . Вважають, що нарахування пені здійснено за період з моменту вчинення платником порушення вимог податкового законодавства, яке полягало у заниженні податкового зобов'язання по момент сплати його платником 26.06.2011 року (зарахування переплат).

Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи судова колегія апеляційного адміністративного суду прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 підприємство, що повністю належить іноземному інвестору «ОВАС» зареєстровано виконавчим комітетом Луцької міської ради Волинської області 24.12.2003 року та взяте на облік у ОСОБА_3 міжрайонній державній податковій інспекції 25.12.2003 року.

Відповідачем проведено перевірку ПП «ОВАС», за результатами якої складено Акт від 03.06.2011 року №184/23-50/32748177 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ПП «ОВАС» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.03.2011 року». Зазначена обставина визнається обома сторонами. На підставі зазначеного акту перевірки ОСОБА_3 МДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.06.2011 року:

№0000582342 про визначення зобов'язання за платежем «податок на прибуток» в розмірі 25 000,00 гривень (в тому числі 20 000,00 гривень основного платежу та 5 000,00 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями);

№0000602342 про визначення зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» в розмірі 31 820,00 гривень (в тому числі 30 517,00 гривень основного платежу та 1 303,00 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями).

Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків його оскарження в адміністративному чи судовому порядку.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Відповідно до витягів з карток особових рахунків платника податків ПП «ОВАС» по податку на додану вартість та податку на прибуток, станом на 26 червня 2011 року у ПП «ОВАС» була наявною надмірна сплата платежів за названими видами податків (переплата), а відтак ОСОБА_3 МДПІ було здійснено відповідне списання донарахованих податковими повідомленнями-рішеннями сум податкових зобов'язань (за основним платежем та штрафними санкціями) в повному обсязі.

23 грудня 2011 року ОСОБА_3 МДПІ в картках особових рахунків ПП «ОВАС», незважаючи на своєчасну сплату визначених податковими повідомленнями-рішеннями податкових зобов'язань, було відображено нарахування пені по податку на додану вартість в розмірі 685,58 грн. та нарахування пені по податку на прибуток в розмірі 6 754,19 грн. про що платника податків повідомлено 27 грудня 2011 року листом за №4778/23-24.

ПП «ОВАС», з урахуванням вимог п. 87.1 ст. 87 ПК України, сплатило визначену пеню по податку на прибуток в розмірі 6 744,47 грн. згідно з платіжним дорученням №254 від 29.12.2011 року, що підтверджується банківською випискою за 29.12.2011 року. Визначена ж відповідачем пеня по податку на додану вартість була списана ОСОБА_3 МДПІ відповідно до вимог п. 87.1 ст. 87 ПК України.

Відповідно до пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пеня це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (пп.14.1.162 п.14.1. ст.14 ПК України).

Пеня, згідно із абз. б) пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу.

При нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - нарахування пені розпочинається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Суд першої інстанції правильно встановив, що норми пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК України встановлюють, що пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Аналогічні за своїм змістом норми містяться і в Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби», затвердженої наказом ДПА України №953 від 17.12.2010 року, зареєстрованого в Мінюсті 27 грудня 2010 р. за N 1350/18645 (п.1.3., 2.1., 2.2, 2.3.1.)

Згідно з п. 5.4. Інструкції оскарження платником податків сум нарахованої пені здійснюється відповідно до законодавства.

За своєю суттю, в розмінні Господарського кодексу України, пеня та штрафні санкції є адміністративно-господарськими санкціями.

В існуючих правовідносинах між ПП «ОВАС», як платником податків та ОСОБА_3 МДПІ, як суб'єктом владних повноважень пріоритетне застосування мають норми ПК України.

В той же час, норми ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлюють, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином аналіз наведених вище норм дає підстави стверджувати про те, що нарахування пені розпочинається з 11 календарного дня від дня отримання платником податків податкового повідомлення-рішення та несплати визначених ним зобов'язань (пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 162, п. 57.3 ст. 57, абз. б) пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України) та з огляду на норми пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК України не обмежене в часовому просторі.

В даному випадку чітко визначено момент з якого розпочинається нарахування пені несплата у встановлені податковим повідомленням-рішенням строки нарахованого грошового зобов'язання до бюджету та зазначено, що тривалість нарахування пені за порушення податкового законодавства не обмежена у часі та закінчується у день фактичної сплати податкового боргу. При цьому, законодавцем безпосередньо в Податковому кодексі надано тлумачення норми пп.129.1.2 п.129.1 ст.129 щодо нарахування пені за весь період заниження це нарахування і за період адміністративного та/або судового оскарження визначеного податковим органом податкового зобов'язання.

Враховуючи вище наведені обставини судом першої інстанції правильно встановлено , що у позивача не виникало податкового боргу по податкових повідомленнях-рішеннях від 15.06.2011 року, оскільки визначені зобов'язання були повністю погашені наявними переплатами.

ПК України встановлено, що штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп. 14.1.265 п. 14.1. ст. 14); пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (пп. 14.1.162. п. 14.1. ст. 14).

Таким чином, на переконання суду, не відображення в податковій декларації за конкретний період певного зобов'язання по сплаті податку, яке виявляється податковим органом у наступних періодах має своїм наслідком донарахування податковим органом цього зобов'язання та застосування штрафної санкції на таку суму заниження зобов'язання. При цьому, лише у разі несплати такого, визначеного податковим органом зобов'язання та штрафної санкції у визначені податковим повідомленням-рішенням строки, розпочинається нарахування пені.

Нарахування ж пені з самого моменту вчинення порушення вимог податкового законодавства є застосуванням подвійної відповідальності за одне й те ж правопорушення, що в свою чергу суперечить ст.61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії.

Відповідно до ч. 4 ст. 8 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Оскільки має місце невідповідність Прикладу №2 (який міститься в Інструкції) самій Інструкції та нормам ПК України, застосуванню підлягають норми Кодексу, а не наведеного в Інструкції Прикладу №2.

Згідно із ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі вищенаведеного, суд встановив, що відповідач діяв не у спосіб та не у порядку передбаченому Конституцією та законами України, а відтак, його дії повинні бути визнані неправомірними із покладення зобов'язання по відновленню порушеного права позивача.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "01" лютого 2012 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя І.Г. Охрімчук

судді: ОСОБА_5

ОСОБА_2

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_4 підприємство,що повністю належить іноземному інвестору "ОВАС" вул.Заводська,1,с.Бабин,Гощанський район, Рівненська область,35420

3- відповідачу ОСОБА_3 міжрайонна державна податкова інспекція Рівненської області вул.Незалежності,31,смт.Гоща,Рівненська область,35400