Ухвала суду № 44075300, 28.05.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції:

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

УХВАЛА

іменем України

"28" травня 2012 р. Справа № 2а/1770/56/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Охрімчук І.Г.

суддів: Хаюка С.М.

ОСОБА_2,

при секретарі Охрімчук І.Г. ,

за участю сторін:

розглянувши апеляційну скаргу на Рівненського окружного адміністративного суду від "01" лютого 2012 р. у справі за позовом ОСОБА_3 підприємство,що повністю належить іноземному інвестору "ОВАС" до ОСОБА_4 міжрайонна державна податкова інспекція Рівненської області про зобов"язання вчинити дії,та визнання дій неправомітрними ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 підприємство, що повністю належить іноземному інвестору "ОВАС" звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_4 міжрайонної державної податкової інспекції про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинення певних дій.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що 27 грудня 2011 року засобами факсимільного звязку ним отримано лист ОСОБА_4 міжрайонної державної податкової інспекції за №4778/23-24 від 27.12.2011 року про необхідність сплати пені по податку на додану вартість в розмірі 685,58 грн. та пені по податку на прибуток в розмірі 6754,19 грн. по актах перевірки за 2011 рік. Вважає, що цими діями відповідача порушено вимоги ст.61 ОСОБА_5 України, ст.129 Податкового кодексу України (далі по тексту судової постанови - ПК України).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача подав заперечення проти позову, позовні вимоги не визнав. На обґрунтування поданих заперечень зазначив, що жодних дій по внесенню до карток особових рахунків позивача зобовязань по сплаті пені працівники ОСОБА_4 МДПІ не вчиняли, нарахування пені та її списання здійснено в автоматичному режимі відповідно до вимог ПК України та Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби», затвердженої наказом ДПА України №953 від 17.12.2010 року, зареєстрованого в Мінюсті 27 грудня 2010 р. за N 1350/18645 (далі по тексту судової постанови - Інструкція).

Зазначив, що нововведенням ПК України є, передбачене пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129, нарахування пені на суми виявленого заниження податків і зборів.

Відповідно до п. 129.4 ст. 129 ПК України пеня, визначена пп. 129.1.2, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження. Проте, вказав, що нарахування такої пені здійснюється за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) у день настання строку погашення податкового зобов'язання нарахованого контролюючим органом (тобто у день узгодження).

Враховуючи вищенаведене, при складанні актів перевірок в актах перевірок суми пені не нараховуються і не зазначаються. Передбачено нарахування зазначеної пені в автоматичному режимі та на підставі розрахунка податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Представник відповідача вказав, що нарахування пені здійснено за період з моменту вчинення платником порушення вимог податкового законодавства, яке полягало у заниженні податкового зобовязання по момент сплати його платником 26.06.2011 року (зарахування переплат).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд прийшов до висновку, що позов належить задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Позивач - ОСОБА_3 підприємство, що повністю належить іноземному інвестору «ОВАС» зареєстровано виконавчим комітетом Луцької міської ради Волинської області 24.12.2003 року та взяте на облік у ОСОБА_4 міжрайонній державній податковій інспекції 25.12.2003 року.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, відповідачем проведено перевірку ПП «ОВАС» за результатами якої складено Акт від 03.06.2011 року №184/23-50/32748177 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ПП «ОВАС» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.03.2011 року». Зазначена обставина визнається обома сторонами.

На підставі зазначеного акту перевірки ОСОБА_4 МДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.06.2011 року:

№0000582342 про визначення зобовязання за платежем «податок на прибуток» в розмірі 25 000,00 гривень (в тому числі 20 000,00 гривень основного платежу та 5 000,00 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями).

№0000602342 про визначення зобовязання за платежем «податок на додану вартість» в розмірі 31 820,00 гривень (в тому числі 30 517,00 гривень основного платежу та 1 303,00 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями).

Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобовязання контролюючим органом, платник податків зобовязаний сплатити нараховану суму протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків його оскарження в адміністративному чи судовому порядку.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Як вбачається з доданих відповідачем до матеріалів справи витягів з карток особових рахунків платника податків ПП «ОВАС» по податку на додану вартість та податку на прибуток, станом на 26 червня 2011 року у ПП «ОВАС» була наявною надмірна сплата платежів за названими видами податків (переплата), а відтак ОСОБА_4 МДПІ було здійснено відповідне списання донарахованих податковими повідомленнями-рішеннями сум податкових зобовязань (за основним платежем та штрафними санкціями) в повному обсязі.

23 грудня 2011 року ОСОБА_4 МДПІ в картках особових рахунків ПП «ОВАС», незважаючи на своєчасну сплату визначених податковими повідомленнями-рішеннями податкових зобовязань, було відображено нарахування пені по податку на додану вартість в розмірі 685,58 грн. та нарахування пені по податку на прибуток в розмірі 6 754,19 грн. про що платника податків повідомлено 27 грудня 2011 року листом за №4778/23-24.

ПП «ОВАС», з урахуванням вимог п. 87.1 ст. 87 ПК України, сплатило визначену пеню по податку на прибуток в розмірі 6 744,47 грн. згідно з платіжним дорученням №254 від 29.12.2011 року, що підтверджується банківською випискою за 29.12.2011 року. Визначена ж відповідачем пеня по податку на додану вартість була списана ОСОБА_4 МДПІ відповідно до вимог п. 87.1 ст. 87 ПК України.

Відповідно до пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пеня це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (пп.14.1.162 п.14.1. ст.14 ПК України).

Пеня, згідно із абз. б) пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу.

При нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - нарахування пені розпочинається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Норми пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК України встановлюють, що пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Твердження представника відповідача про те, що нарахування пені хоча і здійснено не у день настання строку погашення податкового зобовязання (тобто не 26.06.2011 року, а лише 23.12.2012 року), однак не вплинуло на її розмір, не ґрунтується на нормах ПК України.

Аналогічні за своїм змістом норми містяться і в Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби», затвердженої наказом ДПА України №953 від 17.12.2010 року, зареєстрованого в Мінюсті 27 грудня 2010 р. за N 1350/18645 (п.1.3., 2.1., 2.2, 2.3.1.)

Згідно з п. 5.4. Інструкції оскарження платником податків сум нарахованої пені здійснюється відповідно до законодавства.

За своєю суттю, в розмінні Господарського кодексу України, пеня та штрафні санкції є адміністративно-господарськими санкціями.

В існуючих правовідносинах між ПП «ОВАС», як платником податків та ОСОБА_4 МДПІ, як субєктом владних повноважень пріоритетне застосування мають норми ПК України.

В той же час, норми ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлюють, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Контекстуальний аналіз наведених вище норм дає підстави стверджувати про те, що нарахування пені розпочинається з 11 календарного дня від дня отримання платником податків податкового повідомлення-рішення та несплати визначених ним зобовязань (пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 162, п. 57.3 ст. 57, абз. б) пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України) та з огляду на норми пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК України не обмежене в часовому просторі.

Таким чином, законодавець чітко визначив момент з якого розпочинається нарахування пені несплата у встановлені податковим повідомленням-рішенням строки нарахованого грошового зобовязання до бюджету та зазначив, що тривалість нарахування пені за порушення податкового законодавства не обмежена у часі та закінчується у день фактичної сплати податкового боргу, (на відміну від штрафних санкцій передбачених ГКУ). При цьому, законодавцем безпосередньо в Податковому кодексі надано тлумачення норми пп.129.1.2 п.129.1 ст.129 щодо нарахування пені за весь період заниження це нарахування і за період адміністративного та/або судового оскарження визначеного податковим органом податкового зобовязання.

У позивача не виникало податкового боргу по податкових повідомленнях-рішеннях від 15.06.2011 року, оскільки визначені зобовязання були повністю погашені наявними переплатами.

Згідно з ст. 8 ОСОБА_5 України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_5 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_5 України і повинні відповідати їй.

ОСОБА_5 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_5 України гарантується.

Статтею 61 ОСОБА_5 України встановлено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

ПК України встановлено, що штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп. 14.1.265 п. 14.1. ст. 14); пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (пп. 14.1.162. п. 14.1. ст. 14).

Таким чином, на переконання суду, невідображення в податковій декларації за конкретний період певного зобовязання по сплаті податку, яке виявляється податковим органом у наступних періодах має своїм наслідком донарахування податковим органом цього зобовязання та застосування штрафної санкції на таку суму заниження зобовязання.

При цьому, лише у разі несплати такого, визначеного податковим органом зобовязання та штрафної санкції у визначені податковим повідомленням-рішенням строки, розпочинається нарахування пені.

Нарахування ж пені з самого моменту вчинення порушення вимог податкового законодавства є застосуванням подвійної відповідальності за одне й те ж правопорушення, що в свою чергу суперечить ст.61 ОСОБА_5 України, норми якої є нормами прямої дії.

Крім того, згідно з нормами п. 56.21 ст. 56 ПК України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Оскільки, норма пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК України, згідно з якою пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) трактується податковим органом, як період з моменту вчинення порушення вимог податкового законодавства до моменту сплати, а платником податків - як період, що розпочинається з 11 дня після несплати зобовязань визначених податковим повідомленням-рішенням та не обмежений в часі, є в сі підстави для застосування норми щодо конфлікту інтересів та прийняття рішення на користь платника податків.

На необхідності дотримання судами правила вирішення колізій у податковому законодавстві на користь платника податків наголошено також в Остаточному рішенні Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України".

Європейський суд дійшов висновку про порушення прав заявника, гарантованих статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, зокрема, у зв'язку з тим, що відповідне національне законодавство не було чітким та узгодженим та, відповідно, не відповідало вимозі "якості" закону і не забезпечувало адекватність захисту від свавільного втручання у майнові права заявника; національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника - платника податку, коли у його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.

Відповідно до ч. 4 ст. 8 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта ОСОБА_5 України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Оскільки має місце невідповідність Прикладу №2 (який міститься в Інструкції) самій Інструкції та нормам ПК України, застосуванню підлягають норми Кодексу, а не наведеного в Інструкції Прикладу №2.

Згідно із ст.19 ОСОБА_5 України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_5 та законами України.

Відповідно до ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В силу вимог ч. 1 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

На підставі вищенаведеного, суд встановив, що відповідач діяв не у спосіб та не у порядку передбаченому ОСОБА_5 та законами України, а відтак, його дії повинні бути визнані неправомірними із покладення зобовязання по відновленню порушеного права позивача.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами та належать до задоволення повністю.

Відповідно до ст.94 КАС України, понесені витрати позивачем у вигляді сплати судового збору присуджуються позивачу із Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а від "01" лютого 2012 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя І.Г. Охрімчук

судді: ОСОБА_2

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_3 підприємство,що повністю належить іноземному інвестору "ОВАС" вул.Заводська,1,с.Бабин,Гощанський район, Рівненська область,35420

3- відповідачу ОСОБА_4 міжрайонна державна податкова інспекція Рівненської області вул.Незалежності,31,смт.Гоща,Рівненська область,35400