Рішення № 44073490, 28.04.2015, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/2709/14-ц

Провадження № 2/0202/2251/2015

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2015 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючої судді Слюсар Л.П.,

при секретарі Фісун К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованості на свою користь за кредитним договором № CVGWESE00001436 від 30.11.2005 року у розмірі 98670 грн.83 коп.; з ПАТ «Акцент банк», ОСОБА_1 солідарно на свою користь заборгованість у розмірі 10 000 грн. 00 коп., з ОСОБА_1 на свою користь стягнути витрати на юридичну допомогу у розмірі 3200 грн. 00 коп. та судовий збір.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що відповідно до договору № CVGWESE00001436 від 30.11.2005року відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 15 000 грн. 00 коп. зі сплатою за користування ним відсотків у розмірі 24,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 30.11.2007 року. Проте, в порушення умов договору ОСОБА_1 свої зобовязання належним чином не виконав, що стало підставою для звернення до суду.

Вимоги до відповідача ОСОБА_1, що випливають зі згаданого договору, були забезпечені шляхом укладання з відповідачами ПАТ А-Банк договору поруки № 167 від 20.10.2010 року у звязку з чим вони є солідарними відповідачами за предявленим до стягнення боргом.

Представник позивача відповідно до заяви від 26.03.2015 року просив суд розглядати справу за його відсутності. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не зявився.Про час і місце слухання справи повідомлявся згідно правил ч. 1 ст. 76 ЦПК України.

Представник відповідача ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК» в судове засідання не зявився. Про час і місце слухання справи повідомлялись належним чином. Про причину неявки суд не повідомили.

Представник позивача не заперечував щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Суд вважає за можливим розглянути справу за наявними доказами.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між відповідачем ОСОБА_1 та ПАТ КБ ПриватБанк був укладений кредитний договір № CVGWESE00001436 від 30.11.2005 року, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 15 000грн. 00 коп. зі сплатою за користування ним відсотків у розмірі 24,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 30.11.2007 року.

Як вказує в своїй позовній заяві позивач у звязку з неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_1 умов договору № CVGWESE00001436 від 30.11.2005 року заборгованість за ним станом на 29.11.2013 року склала 108 670 грн. 83 коп., яка складається з наступного: 21 029 грн. 05 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом; 2700 грн. 00 коп. заборгованість по комісії за користування кредитом; 84 941 грн. 78 коп. пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором.

Згідно до ст.ст.526,527, 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ст. 1054 ЦК України, обовязком Позичальника за кредитним договором є зокрема повернення кредиту та сплата процентів за користування ним.

Згідно статей 598,599 ЦК України договірні зобовязання припиняються на підставах встановлених договором або законом, а саме: виконання цього зобовязання, проведеним належним чином.

Згідно ст. ст. 549, 611 ЦК України однією із форм відповідальності за порушення зобовязання є сплата неустойки.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до вимог ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч.2 ст.59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахування вищевикладеного, та оцінюючи докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ КБ ПриватБанк не знайшли свого підтвердження та задоволенню не підлягають, оскільки позивач в порушення вимог ст. 131 ЦПК України не надав належних доказів на підтвердження правильності розрахунку заборгованості, не повідомив суд про всі відомі їм рішення судів, що стосуються предмету спору, так як із розрахунку заборгованості вбачається відсутність боргу за тілом кредиту.

Відповідно до ст.88 ЦПК України оскільки позивачу відмовлено в задоволені позовних вимог то судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись: ст. ст. 530, 553, 554,559,610, 625,1050, 1054 ЦК України, ст. ст.3,7 11,15,27, 30, 60, 61, 84,85, 88, 212-215,224-226 ЦПК України , суд -

ВИРІШИВ:

В задоволені позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя: Л.П. Слюсар