Рішення № 44046363, 20.04.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/9855/14-ц Головуючий у І інстанції Шовкопляс О.П.Провадження № 22-ц/780/342/15 Доповідач у 2 інстанції Воробйова Н. С.Категорія 26 20.04.2015

РІШЕННЯ

Іменем України

20 квітня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Воробйової Н.С.

суддів: Верланова С.М., Березовенко Р.В.

при секретарі Бобко О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 вересня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акцент Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА:

11.07.2014 року ПАТ "Акцент Банк" звернулося з названим позовом до ОСОБА_2, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору № б/н від 26.09.2008 року ОСОБА_2 26.09.2008 року отримав 3000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Кредитний договір складається із заяви позичальника, Умов і правил надання банківських послуг, Правил користування платіжною карткою.

Вказував, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами надання кредиту фізичним особам складає між ним і банком договір, що підтверджується підписом у заяві. У порушення норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав. У зв'язку з чим станом на 04.04.2014 року має заборгованість 18521,07 грн., яка складається з : 2274,43 грн. - заборгованість за кредитом; 8168,49 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 6720,00 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, а також штрафи відповідно до 8.6 Умов та правил надання банківських послуг : 500 грн. - штраф (фіксована частина); 858,15 грн. - штраф (процентна складова). Крім того, позивач просив стягнути витрати по сплаті судового збору в сумі 243 грн. 60 коп.

Заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 вересня 2014 року позов задоволено у повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач просив скасувати рішення суду з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи та вимогам закону та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

На обґрунтування апеляційної скарги, зокрема, посилався на те, що справу було розглянуто у його відсутність, про час та місце розгляду справи він повідомлений не був, що позбавило його можливості надати свої пояснення та заперечення щодо позовних вимог. Крім того, він не міг заявити клопотання щодо застосування строків позовної давності, а при розгляді справи по суті, суд, вирішуючи спір не звернув увагу на обставини справи та на вимоги закону, якими встановлено строки для звернення до суду, у т.ч. щодо стягнення боргу та штрафів (пені). При вирішенні справи в апеляційній інстанції просив застосувати строки позовної давності і з цих підстав відмовити у позові.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

По справі встановлено, що відповідно до укладеного договору № б/н від 26.09.2008 року ОСОБА_2 26.09.2008 року отримав 3000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Кредитний договір складається із заяви позичальника, Умов і правил надання банківських послуг, Правил користування платіжною карткою.

ОСОБА_2 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами надання кредиту фізичним особам складає між ним і банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Згідно розрахунку, наданого позивачем, у відповідача, станом на 04.04.2014 року виникла заборгованість на суму 18521,07 грн., яка складається з : 2274,43 грн. - заборгованості за кредитом; 8168,49 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 6720,00 грн. - заборгованості по комісії за користування кредитом, а також штрафів відповідно до 8.6 Умов та правил надання банківських послуг : 500 грн. - штраф (фіксована частина); 858,15 грн. - штраф (процентна складова).

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що відповідач порушив свої зобов»язання за кредитним договором, а тому вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Проте, колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до пункту 9.12 Умов та правил надання банківських послуг, кредитний договір діє протягом 12 місяців з моменту його підписання. Якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично продовжується на такий самий строк (а.с.8 зв).

Із заяви позичальника видно, що строк дії кредитного ліміта відповідає строку дії карти .

Відповідно до пункту 3.1.1 Правил користування платіжною картою строк дії картки вказаний на картці (місяць та рік). Картка дійсна до останнього календарного дня зазначеного місяця (а.с.8зв).

Водночас із Правил користування платіжною картою випливає, що договір є чинним у межах строку дії картки.

Згідно зі ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).

Як вбачається зі змісту пункту 5.2 Умов та правил надання банківських послуг, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань повністю чи у визначеній банком частині у випадку невиконання боржником своїх боргових зобов'язань та інших зобов'язань за цим договором.

Право позикодавця вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів у разі прострочення сплати чергових платежів передбачено ст.1050 ЦК України.

Із заяви позивальника, яка є складовою частиною кредитного договору вбачається, що заборгованість за кредитним договором погашається щомісячними платежами

Отже, аналізуючи умови договору, колегія суддів приходить до висновку, що повернення кредитних коштів визначено періодичними щомісячними платежами, тому у випадку неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом має обчислюватись з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Відповідні висновки містяться в постанові Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року (справа № 6-116цс13).

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором, наданого позивачем, заборгованість по кредиту у відповідача ОСОБА_2 в сумі 2274,43 грн. виникла з 04 грудня 2008 року. Відповідно, з цього ж часу, у зв»язку з несвоєчасною несплатою чергового щомісячного платежу, у останнього виникла заборгованість по кредиту та по відсотках за користування кредитом.

Як вже наголошувалося, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом має обчислюватись з моменту настання строку погашення чергового платежу. У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України кредитор протягом усього часу до закінчення строку виконання основного зобов'язання вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини вимоги, що підлягає сплаті разом з нарахованими процентами, а також стягнути несплачені до моменту звернення кредитора до суду з позовом, щомісячні платежі (з процентами) в межах позовної давності щодо кожного з цих платежів. В останньому випадку, перебіг позовної давності починається в залежності від закінчення строку сплати кожного із щомісячних платежів.

Розрахунок заборгованості ОСОБА_2, наданий позивачем на підтвердження позовних вимог містить в собі період з 26.09.2008 року по 04.04.2014 року, без урахування процентного співвідношення по здійсненим операціям з використанням платіжної карти та даних щодо розміру наданого банком клієнту короткочасного кредиту (за умови перевищення суми операції по платіжній картці над сумою залишку на його картковому рахунку або встановленому кредитному ліміту) (а.с..2-5). З огляду на викладене та беручи до уваги вимоги позивача щодо розміру заборгованості за кредитом (2274,43 грн.), колегія суддів вважає, що право позивача було порушено 04 грудня 2008 року, а тому саме з цього часу у нього виникло право на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості по кредиту.

Як видно з матеріалів справи , суд розглянув справу за позовом позивача у відсутність відповідача та ухвалив заочне рішення. Будь-які дані про повідомлення відповідно до вимог ЦПК України ОСОБА_2 про час та місце слухання справи матеріали справи не містять. Відповідачем заявлено клопотання про застосування строку позовної давності, оскільки суд позбавив його можливості заявити дане клопотання у ході розгляду справи по суті.

У позовній заяві банком не ставилося питання про поновлення пропущеного строку позовної давності та не зазначалося про поважність причин пропуску строку.

Вирішуючи спір, суд значене вище залишив поза увагою, в порушення положень ст..213,214 ЦПК України належним чином не встановив обставини справи, не перевірив доводи позивача та надані останнім докази на підтвердження позовних вимог, проігнорував вимоги закону та положення Умов та Правил надання банківських послуг щодо порядку користування банківської карткою, картковим рахунком, використанням визначеного договором кредитного ліміту, порядку нарахування та оплати заборгованості за використані кредитні кошти та процентів за користування ними.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню. По справі слід ухвалити нове рішення.

Як вбачається з матеріалів справи позивач звернулося до суду з позовом 11 липня 2014 року, тобто з пропуском строку позовної давності, що згідно з ч.4 ст.267 ЦК України є підставою для відмови у позові.

У даному випадку, посилання позивача на те, що з 2008 року (оформлення карткового рахунку з визначенням кредитного ліміту), жодна із сторін кредитного договору не заявила про свій намір його припинити, а відтак відповідно до пункту 9.12 Умов та правил надання банківських послуг, він вважається продовжений на наступні 12 місяців та діє до часу звернення до суду, на думку колегії, є безпідставними та не заслуговують на увагу.

В силу ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Керуючись ст..307, 309 ЦПК України, колегія

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 вересня 2014 року скасувати. Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Акцент Банк» - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: