Ухвала суду № 44046368, 20.04.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/7401/14 Головуючий у І інстанції Линник В. Я.Провадження № 22-ц/780/960/15 Доповідач у 2 інстанції Воробйова Н. С.Категорія 18 20.04.2015

УХВАЛА

Іменем України

20 квітня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Воробйової Н.С.

суддів: Верланова С.М., Березовенко Р.В.

при секретарі Бобко О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 21 листопада 2014 року про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача фінансових послуг, розірвання договорів та стягнення грошових коштів,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернувся з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача фінансових послуг, розірвання договорів та стягнення грошових коштів.

Посилаючись на порушення відповідачем умов договорів щодо надання належним чином фінансових послуг, що стало наслідком порушення його прав та інтересів, як споживача фінансових послуг, просив розірвати укладені між ним та банком : договори банківського вкладу, про відкриття картрахунку та обслуговування платіжної карти, договори про відкриття кредитної картки, про відкриття інтернет-картки; стягнути на його користь грошові кошти, проценти, пені, інфляційні нарахування, передбачені умовами договорів та чинним законодавством.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 21 листопада 2014 року провадження у справі відкрито та призначено справу до судового розгляду на 09 грудня 2014 року на 15-00 год.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просило скасувати ухвалу про відкриття та призначення справи до розгляду у зв»язку з порушенням правил підсудності та передати справу до суду першої інстанції. Скаргу обґрунтовував тим, що даний позов має подаватися відповідно до положень ч.2 ст.109 ЦПК України за місцезнаходженням юридичної особи, а саме до відповідного районного суду м.Дніпропетровськ.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Як зазначено Верховним Судом України щодо практики розгляду судами цивільних справ про захист прав споживачів, сам характер фінансово-кредитних відносин, стороною в якій є фізична особа, а також використані у Законах № 1023-XII та № 2664-III терміни "споживчий кредит", "фінансова установа", "фінансова послуга" дають підстави вважати, що правовідносини, які виникають із кредитних договорів, договорів банківського вкладу, договорів страхування, підпадають під дію Закону № 1023-XII.

Згідно з преамбулою Закону № 2664-III у ньому встановлені загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг. Його метою є створення правових основ для захисту інтересів споживачів фінансових послуг, правове забезпечення діяльності та розвитку конкурентоспроможного ринку фінансових послуг в Україні.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг. Фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

У ч. 1 ст. 4 Закону № 2664-III визначено, що фінансовими послугами вважаються, зокрема: залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення; надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту та ін.

В силу ст.110 ЦПК України позивачу надано право вибору підсудності. Частиною 5 даної статті позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом до відповідача- банку на захист своїх прав, як споживача фінансових послуг, що витікають, зокрема, із договорів банківського вкладу та кредитних договорів .

У зв»язку з чим, Ірпінським міським судом обґрунтовано відкрито провадження за зареєстрованим місцем проживання споживача.

Доводи апелянта про порушення правил підсудності у даному випадку є безпідставними.

Ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам закону, підстав до її скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Керуючись ст.ст. 307, п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України, колегія судів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - відхилити.

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 21 листопада 2014 року про відкриття провадженнязалишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді: