Вирок № 44031376, 17.03.2015, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/458/15-к

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

17 березня 2015 року

Теребовлянський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Бойко І.І.

при секретарі Кавалко В.С.

з участю прокурора Шуманського П.В.

захисника ОСОБА_1

представник потерпілих ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань 05 грудня 2014 року №12014210170000454, про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, українця, громадянина України, вдівця, не судимого, ІНФОРМАЦІЯ_5, депутатом не являється, безробітного,

за ч. 2 ст. 286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

04 грудня 2014 року біля 17 години 30 хвилин водій ОСОБА_3 керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ-21099» з реєстраційним номером ВО 5781 АР, без пасажирів, рухався автомобільною дорогою М-19 сполученням «Доманово Ковель Чернівці Тереблече», в напрямку від с. Мшанець Теребовлянського району до м. Теребовля.

Рухаючись у вказаному напрямку, на 365 км. + 300 м., зазначеної автодороги, що в межах с. Деренівка Теребовлянського району Тернопільської області, із швидкістю біля 55 км/год., водій ОСОБА_3, не був уважний, не стежив за дорожніми умовами, дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на їх зміну, чим порушив вимоги пунктів: 1.5 ч. 1, 1.10 (в частині визначення понять: «дорожні умови», «дорожня обстановка», і виконання їх вимог), 2.3 (б, д), 12.2 Правил дорожнього руху України, які зобовязували його у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості рухатися із швидкістю 32…39 км/год., яка б надавала йому змогу зупинити керований автомобіль «ВАЗ-21099» у межах видимості дороги та не створювати своїми діями загрозу безпеці дорожнього руху, небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоровю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Надалі під час руху, із зазначеною швидкістю, навпроти заїзду до будинку чергового по залізничній станції с. Деренівка, водій ОСОБА_3 маючи обєктивну можливість завчасно виявити пішохода ОСОБА_4, який перебуваючи в стані алкогольного спяніння вийшов на проїзну частину дороги з правого узбіччя та переходив її в напрямку справа-наліво по ходу руху автомобіля «ВАЗ-21099», відповідно до вимог п. п. 1.10 (в частині визначення поняття «небезпека для руху» і виконання його вимог), 12.3 ПДР України виявивши небезпеку для свого руху, тобто появу рухомого обєкту, який перетинає смугу руху транспортного засобу, негайно не вжив заходів до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, хоча мав таку технічну можливість шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування, при умові руху зі швидкістю за умовами фактичної видимості дороги в напрямку руху, а продовжив рух.

Внаслідок порушення вказаних пунктів Правил, ОСОБА_3 не забезпечив безпеку дорожнього руху та рухаючись із швидкістю 55 км/год., яка не дозволяла зупинити керований транспортний засіб в межах видимості дороги, позбавив себе технічної можливості зупинити автомобіль «ВАЗ-21099» до траєкторії руху пішохода ОСОБА_4 та передньою лівою частиною керованого автомобіля допустив наїзд на пішохода.

У результаті наїзду транспортним засобом пішохід ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді: поєднаної травми грудей і живота із переломами правих ребер та ушкодженнями внутрішніх органів, протікання якої супроводжувалося виразною внутрішньою кровотечею та ускладнилося розвитком масивної крововтрати від яких, відповідно до висновку експерта № 905 від 05.01.2015 року, настала його смерть 05.12.2014 року о 02 год. 30 хв., в відділенні анестезіології та інтенсивної терапії Теребовлянської ЦКРЛ куди він був доставлений після дорожньо-транспортної пригоди.

Порушення водієм ОСОБА_3, вимог пунктів: 1.5 ч. 1, 1.10 (в частині визначення понять: «дорожні умови», «дорожня обстановка», «небезпека для руху», і виконання їх вимог), 2.3 (б, д), 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху України, перебуває у прямому причинному звязку із настанням даної дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням смерті потерпілого ОСОБА_4.

Таким чином ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_4.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3Ю свою вину в інкримінованому йому злочині, передбаченим ч.2 ст. 286 КК України, визнав повністю, визнав всі фактичні обставини вчинення злочину, як вони предявлені в обвинувальному акті, покаявся у вчиненому та пояснив, що 4 грудня 2014 року біля 17 год. 30 хв. він рухався в межах с. Деренівка Теребовлянського району, передньою лівою частиною допустив наїзд на пішохода ОСОБА_4, який перебуваючи в стані алкогольного спяніння вийшов на проїзну частину дороги та переходив її з права на ліво. Пішохода побачив за 5-6 метрів , а тому не зміг уникнути наїзду.

Рухався він зі швидкістю біля 55 км/год. та знизити швидкість в даній обстановці не мав можливості. Має стаж роботи водієм біля 30 років, протягом яких ДТП не допустив. Також пояснив, що у вказаний період доби був туман, дорога була слизькуватою. Власником автомобіля є ОСОБА_5 Вказаним автомобілем він керував за домовленістю та згодою власника. Після вчинення ДТП він намагався надати допомогу потерпілому, викликав швидку допомогу та міліцію. Цивільний позов прокурора визнав повіністю, потерпілих частково.

Потерпіла ОСОБА_6 пояснила, що смерть батька це для неї важка втрата.Про обставини дорожньо-транспортної пригоди пояснити не може нічого. Обвинуваченого ОСОБА_3 просить суворо не карати- не позбавляти волі. Цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 3946 грн. зі страхового товариства «Домінанта» просить задоволити.

Цивільний позов уточнює про відшкодування моральної шкоди та просить стягнути зі страхового товариства «Домінанта» 12 мінімальних заробітніх плат моральної шкоди та з ОСОБА_3 250 тисяч грн.. моральної шкоди, посилаючись на мотиви вказані в позовній заяві.

Потерпіла ОСОБА_7 пояснила, що втрата батька завдала їй душевної травми. Про обставини дорожньо-транспортної пригоди пояснити нічого не може. Обвинуваченого ОСОБА_3 просить суворо не карати - не позбавляти волі. Цивільний позов про відшкодування моральної шкоди уточнює та просить стягнути зі страхового товариства «Домінанта» 12 мінімальних заробітніх плат моральної шкоди та з ОСОБА_3 250 тис. моральної шкоди, посилаючись на мотиви вказані в позовній заяві.

Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспорюються.

Відповідно до ст.349КПК України, за згодою всіх учасників судового провадження суд визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом зясовано, чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позицій, а також їм розяснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3Ю підпадають під ознаки ч.2 ст. 286 КК України, і що його дії кваліфіковано правильно, як порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_4. При визначенні виду і міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини справи, і особу обвинуваченого,-

Раніше не судимий, і не притягався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю проживання, не працюючого, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Обставинами, що помякшують покарання ОСОБА_3Ю , суд визнає, щиросердечне каяття, активне сприяння розкриттю злочину

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3Ю не має.

Щодо призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами суд враховує характер та мотиви допущених обвинуваченим порушень правил безпеки дорожнього руху, свідоме ставлення до цих порушень та його сумлінну поведінку після вчинення злочину, має стаж роботи водієм біля 30 років та на протязі вказаного часу дорожньо-транспортних пригод не допускав, що єдина його спеціальність «водій» та керування транспортними засобами є основним джерелом його доходу та його сімї, що вказує на недоцільність призначення додаткового покарання позбавлення права керування транспортними засобами.

Виходячи з загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обгрунтованості, індивідуалізаціїї покарання, з урахуванням обставин справи і даних про особу обвинувачену ОСОБА_3, що дії обвинуваченого після вчинення злочину свідчать про його каяття та переживання у вчиненому, що потерпілі просять не позбавляти волі обвинуваченого ОСОБА_3, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 без реального відбуття покарання в місцях позбавлення волі, а тому вважає за можливе призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням положень ст. 75,76 КК України, звільнивши обвинуваченого ОСОБА_3 від покарання з випробовуванням та встановленням іспитового строку, міркуючи, що таке покарання буде відповідати вчиненому обвинуваченим і достатнім для його виправлення.

Потерпілими ОСОБА_8 та ОСОБА_7 заявлено цивільні позови :

Потерпіла ОСОБА_8 просить відшкодувати матеріальну шкоду на поховання в розмірі 3946 грн., яку просить відшкодувати з СТ «Домінанта» та моральну шкоду в розмірі 12 мінімальних заробітніх плат, яку також просить відшкодувати з СТ «Домінанта», і заявлено цивільний позов до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 250 тис. грн.; Потерпіла ОСОБА_7 просить стягнення матеріальної шкоди на поховання у розмірі 3946 грн з СТ «Домінанта» залишити без задоволення та просить задоволити моральну шкоду в розмірі 12 мінімальних заробітніх плат, яку стягнути з СТ «Домінанта» та 250 тис. грн .моральної шкоди , яку просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3

Розглядаючи позови про відшкодування моральної шкоди, завдані джерелом підвищеної небезпеки слід враховувати, що згідно з ч.2 ст. 23 ЦК України Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Частиною 3 ст. 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Також відповідно до вимог ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик у межах

страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Згідно п.27.3 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Згідно п.27.4 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного памятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та предявлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

У загиблого ОСОБА_4 склад сімї слідуючий:

-дружина ОСОБА_9

- дочка ОСОБА_8

- дочка ОСОБА_7

Згідно зі ст. 1194 ЦК України та постанови Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.03.2013 рок №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» - особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Суд вважає, що матеріальна шкода на поховання підлягає частковому відшкодуванню ОСОБА_8, моральна шкода підлягає частковому задоволенню, оскільки суд вважає, що внаслідок вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення потерпілі зазнали нестерпних моральних страждань , які виразились у втраті їм близької людини - батька, вимушених змінах у життєвих стосунках, та необхідності значного часу для відновлення попереднього стану.

При визначенні розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню, суд виходячи із засад розумності, виваженості, та справедливості та оцінює заподіяну моральну шкоду в розмірі 209 тис. 744 грн. , з яких 9744 грн. відшкодовує СТ «Домінанта» на двох потерпілих ( по 4.872 грн. на кожного) та 200 тис. грн.. обвинувачений ОСОБА_3 на двох потерпілих( по 100 тис. грн.. на кожного).

Керуючись ст.ст. 349, 374-376 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ

Визнати, ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого за ч. 2 ст. 286 КК України та призначити покарання на 4 роки позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від призначеного основного покарання з іспитовим строком на 2 роки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально виконавчої інспекції та повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання.

Позов прокурора задоволити повністю. Стягнути з ОСОБА_3 1058грн 50 коп. на користь районного бюджету УК у Теребовлянському районі 24060300, р/р 31411544700468, код ЄДРПОУ 37625079,МФО 838012, призначення платежу «інші надходження»

Позов ОСОБА_8 про відкодування матеріальної шкоди задоволити частково. Стягнути з СТ «Домінанта» в користь ОСОБА_8 2222 грн.

Позов ОСОБА_8 про відкодування моральної шкоди задоволити частково. Стягнути з СТ «Домінанта» в користь ОСОБА_8 4872 грн. моральної шкоди . Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_8 100 тис. грн. моральної шкоди.

Позов ОСОБА_7 про відкодування матеріальної шкоди залишити без розгляду.

Позов ОСОБА_7В про відкодування моральної шкоди задоволити частково. Стягнути з СТ «Домінанта» в користь ОСОБА_7В 4872 грн. моральної шкоди .Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_7 100 тис. грн. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь Державного бюджету витрати на проведення експертиз у розмірі: 1721.72 коп. /одна тисяча сімсот двадцять одна грн. сімдесят дві коп./.

Речові докази по справі: автомобіль НОМЕР_1, на який накладено арешт згідно ухвали слідчого судді Теребовлянського районного суду від 08.12.2014 року, який знаходиться на зберіганні на спец-майданчику для утримання транспортних засобів Теребовлянського РВ УМВС України в Тернопільській області повернути власнику ОСОБА_5

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Тернопільської області через Теребовлянський районний суд протягом тридцяти днів.

ГОЛОВУЮЧИЙ І.І. Бойко