Рішення № 4399661, 06.08.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2009 р. Справа № 42/116-09

вх. № 4015/1-42

Суддя господарського суду Яризько В.О.

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Сущенко Н.В. (дов.)

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Агросфера", м. Дніпропетровськ

до ТОВ "Новоіванівський альянс", с. Коломак Харківської області

про стягнення 178667,69 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Агросфера", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ТОВ "Новоіванівськи альянс", про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № 363-К від 05.03.2008р. в сумі 178667,69 грн., в т.ч. основна сума боргу - 97777,05, пеня - 11572,52 грн., відсотки за користування товарним кредитом - 18870,97 грн., інфляційні втрати - 50447,15 грн.

У судовому засіданні представник позивача повністю підтримує позовні вимоги.

Відповідач в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 18.06.2009р. відповідач не заперечував факту отримання товару від позивача.

14.07.2009р. розгляд справи був відкладений у зв'язку з неявкою сторін та з врахуванням клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Отримання відповідачем ухвали про відкладення розгляду справи на 06.08.2009р. підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи на підставі ст. 75 ГПК України за наявними у справі документами.

Суд, вислухавши пояснення уповноваженого представника позивача, дослідивши надані до матеріалів справи документи в їх сукупності, встановив наступне.

Між позивачем, ТОВ "Агросфера" (продавець) та відповідачем, ТОВ "Новоіванівський альянс" (покупець) укладений договір купівлі-продажу № 363-К від 05.03.2008р. (далі - договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язувався передати товар - засоби захисту рослин, а покупець, відповідно, прийняти та оплатити товар.

Згідно п.3.1 Договору конкретний асортимент, кількість, ціна, дата поставки та умови оплати товару наведені в Специфікаціях до договору. Специфікації є невід'ємною частиною договору.

По специфікації № 1 від 05.03.2008р. до договору були узгодженні наступні умови оплати товару : "Товар по даній специфікації до договору продається на умовах надання Продавцем Покупцю товарного кредиту з відстрочкою платежу. Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю загальну кінцеву вартість Товару, отриманого згідно специфікації до договору, у термін до 01.11.2008р."

На виконання умов договору ТОВ "Агросфера" поставило відповідачу (ТОВ "Новоіванівський альянс") 02.04.2008р. товар за видатковою накладною № 020409/08 від 02.04.2008р. на загальну суму 97777,05грн.

Відповідачем отриманий товар не був оплачений.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобов’язання по сплаті грошових коштів у визначений строк, позивачем обґрунтовано пред’явлено до стягнення основний борг у сумі 97777,05 грн.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Отже, штраф та пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф не залежить.

Згідно з частиною першою статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Таким чином, поняття штрафних санкцій є більш широким, ніж поняття неустойки, і включає в себе також адміністративно-господарські санкції, які застосовуються за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Оскільки ГК України не містить визначень неустойки, штрафу та пені, які сплачуються у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, слід виходити із визначень, наведених у ЦК України. При цьому слід враховувати, що відповідно до частини першої статті 230 ГК України неустойка (штраф, пеня) може бути лише грошовою сумою і не може бути іншим майном. Крім того, штраф, який застосовується у разі порушення зобов'язання, слід відрізняти від штрафу як адміністративно-господарської санкції, визначення якого міститься у частині першій статті 241 ГК України.

Відповідно до п.7.1 Договору у випадку порушення Покупцем термінів оплати, обумовлених у Специфікації(ях) до договору, відповідач оплачує позивачу штрафну неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від своєчасно неоплаченої суми заборгованості, за кожен день прострочення оплати.

Позивачем до матеріалів справи наданий розрахунок пені, відповідно до якого сума нарахованої пені станом на 30.04.2009р. складає 11572,52 грн., наданий розрахунок відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства.

Згідно з положеннями ст.694 ЦК України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Згідно п.п. 1.11.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" товарний кредит - товари, які передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичним чи фізичним особам на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк та під процент. Товарний кредит передбачає передання права власності на товари (результати робіт, послуг) покупцю (замовнику) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості.

Відповідно до п. 7.2. Договору у разі несвоєчасного погашення заборгованості за товарним кредитом, згідно умов оплати, з дати виникнення простроченої заборгованості, на суму заборгованості нараховуються проценти за користуванням товарним кредитом з розрахунку 0,1% за кожний день прострочення оплати.

Позивачем до матеріалів справи наданий розрахунок процентів за прострочення оплати товару на умовах товарного кредиту, відповідно до якого сума нарахованих відсотків складає 18870,97 грн., наданий розрахунок відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1. ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Статтею 524 ЦК України встановлено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначати грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до п. 3.2. Договору загальна сума Договору складається із суми всіх специфікацій, підписаних в рамках цього договору, які є його невід 'ємною частиною.

Специфікація, підписана в рамках договору купівлі-продажу № 363-К від 05.03.2008р., передбачає асортимент, кількість, умови оплати товару, а також вартість товару, як в іноземній валюті (долар США) так і в грошовій одиниці України - гривні.

Згідно п. 2. ст. 694 ЦК України товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 4.6. договору оплата вартості товару та нарахування процентів проводиться в гривнях. Сторони домовились, що у випадку збільшення на дату платежу офіційного курсу долара США до гривні більше ніж на 2 % від його офіційного курсу встановленому НБУ на момент підписання договору, покупець зобов'язаний сплатити продавцю проіндексовану суму відповідного платежу по договору. Проіндексована сума платежу встановлюється як (А1: А0) х СП = ПСП, де А1 - офіційний курс Долара США на дату платежу; А0- офіційний курс долара США на дату підписання договору; СП - сума поточного платежу; ПСП - проіндексована сума платежу.

Відповідно до ст. 6 ЦК України Сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Згідно ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, сторони вільні в досягненні домовленостей.

Позивачем наданий розрахунок проіндексованої суми, згідно якого сума індексації становить 50447,15 грн., наданий розрахунок відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги нормативно та документально обґрунтованими та такими, що підтверджуються наданими суду доказами, та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 1786,68грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн., оскільки з його вини справу було доведено до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44-49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоіванівський альянс" (63100 Харківська область, Коломакський район, смт. Коломак, вул. Перемоги, 123, р/р 26006004831 в ХОД ВАТ РБ "Аваль" м. Харків МФО 350589, код 33929206) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" (49083 м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1, р/р 26003001300072 ВАТ "Актабанк" в м.Дніпропетровськ, МФО 307394, код 31320991) основну заборгованість у розмірі 97777,05 грн., пеню в розмірі 11572,52 грн., проценти за користуванням товарним кредитом у розмірі 18870,97 грн., суму індексації в розмірі 50447,15 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1786,68 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Яризько В.О.

Рішення підписано 11.08.2009р.