Постанова № 4399193, 04.08.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № 6/406

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04.08.2009 р.           14 год. 59 хв.           № 2а-4667/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І. при секретарі судового засідання Зубко Л.П. вирішив адміністративну справу

за позовомДочірнє підприємство "Адідас-Україна"

до Бердянська об'єднана державна податкова інспекція Запорізької області

проскасування рішення №0000252370/1 від 14.04.2009р.

За участю представників сторін:

від позивача Олійник О.А. (довіреність від 15.01.2009 р. б/н)

від відповідача не прибули

У судовому засіданні 04.08.2009р. відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство «Адідас-Україна»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізькій області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач дійшов помилкового висновку про порушення ним п.1 ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від 23.03.1996 р. № 98/96-ВР (далі за текстом Закон № 98/96-ВР), оскільки позивачем було надано всі документи для його придбання та сплачено його вартість. Таким чином відповідач безпідставно відмовив позивачу у видачі патенту та неправомірно прийняв рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000252370 від 29.01.09р. про накладення штрафу в сумі 799,59 грн.

Відповідач позов не визнав та надав заперечення на позовну заяву, в яких зазначив, що під час перевірки було встановлено порушення позивачем п.1 ст.3 Закону України №98/96-ВР. В зв’язку із виявленим порушення відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 799,59 грн.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Бердянською об’єднаною державною податковою інспекцією у Запорізькій області проведена перевірка Дочірнього підприємства «Адідас-Україна»з питань дотримання суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

В результаті перевірки було встановлено, що у позивача відсутній патент на право роздрібної торгівлі промисловими товарами за період з 21 грудня 2008 року по 27 січня 2009 року», що підтверджується книгою обліку розрахункових операцій 32665005071р/1 зареєстрованої на реєстратор розрахункових операцій фіскальний №2665005071 від 10 грудня 2008 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків.

В зв’язку із виявленим порушенням відповідачем відповідно до ст.8 Закону України №98/96-ВР прийнято рішення №0000252370/1 від 14.04.09р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 799,59 грн.

Позивач з прийнятим рішенням не погоджується в обґрунтування на позовні вимоги зазначає, що на сьогоднішній день у нього відсутній торговий патент в роздрібному магазині Reebok, що розташований за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Леніна, 57/1. Однак у його відсутності позивач звинувачує відповідача, адже 01.12.2008р. ДП «Адідас-Україна»повністю сплатило вартість торгового патенту за весь термін його дії з 21.12.2008р. по 30.11.2009р. у розмірі 3633,55 грн. та подало всі необхідні документи до Бердянської ОДПІ, а саме:

-          заявку на придбання торгового патенту (оригінал)

-          засвідчену копію свідоцтва про державну реєстрацію

-          лист на ім’я начальника Бердянської ОДПІ з проханням видати торговий патент(оригінал)

-          платіжне доручення №35432 на сплату вартості торгового патенту (оригінал).

Однак позивачу було відмовлено у видачі торгового патенту.

Крім того позивача вказує, що згідно п.12 Постанови Кабінету Міністрів України від 13 липня 1998 року №1077 «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання і реалізацію торгових патентів»торговий патент видається суб’єкту підприємницької діяльності у триденний термін з дня подачі заявки. Торгівельний патент відповідно до законодавства не надано позивачу незважаючи на те, що позивачем було надано всі необхідні документи згідно Закону України №98/96-ВР.

З огляду на вищевикладене, позивач зазначив, що 14.04.2009р. ним отримано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за №0000252370/1, яке на думку позивача є незаконним та таким , що винесено з порушенням чинного законодавства з огляду на наступне. Відповідно до положень рішення Бердянської об’єднаної ДПІ від 14.04.09р. №0000252370/1, підставою для накладення штрафу є акт перевірки №0023/08/22/23/24251899 від 27.01.09р. Однак на думку позивача, відповідно до ч.1 ст.38 КЗпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше двох місяців з дня скоєння правопорушення, при продовжуваному правопорушенні –двох місяців з дня його виявлення, за виключенням випадків, коли справа про адміністративне правопорушення відповідності з цим кодексом підвідомчі Суду (судді).

Зважаючи на те, що справа мала розглядатись Бердянською об’єднанною ДПІ, строк притягнення до відповідальності складає 2 місяці.

За таких підстав позивач вважає, що рішення Бердянської об’єднаної ДПІ від 14.04.09р. №0000252370/1 є незаконним та винесеним з грубим порушенням чинного законодавства.

Відповідач в заперечення на адміністративний позов зазначає, що позов не визнає та вважає позовні вимоги позивача не обґрунтованими з огляду на наступне.

Згідно направлень відповідача №220059, №220060 від 27.01.2009р. проведено перевірку магазину «Reebok» по вул. Леніна, 57/1, який належить ДП «Адідас-Україна».

В ході перевірки виявлено порушення позивачем п.1 ст.3 Закону України №98/96 відповідно до якого патентуванню підлягає торгівельна діяльність, що здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами пункту продажу товарів.

На момент проведення перевірки у позивача встановлено відсутність торгового патенту на право роздрібної торгівлі промисловими товарами за період з 21.12.08р. по 27.01.09р., що підтверджується книгою обліку розрахункових операцій. Тому, відповідачем відповідно до ст.8 Закону України №98-96-ВР, прийнято рішення про застосування штрафної (фінансової) санкції у вигляді штрафу у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб’єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням. З огляду на зазначене, відповідач вказує, що прийняте ним рішення є правомірним.

Проаналізувавши обставини справи, пояснення представників сторін, ознайомившись з доказами, які наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України №98/96, об'єктом правового регулювання згідно з цим Законом є торговельна діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України, діяльність з обміну готівкових валютних цінностей (включаючи операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з кредитними картками), а також діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг.

Суб'єктами правовідносин, які підлягають регулюванню за цим Законом, є юридичні особи та суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи, - резиденти і нерезиденти, а також їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо), які займаються підприємницькою діяльністю, передбаченою частиною першою цієї статті.

Торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними у цьому Законі видами підприємницької діяльності. Торговий патент не засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на інтелектуальну власність.

Згідно пункту 1 статті 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»№ 98/96-ВР від 23 березня 1996 року (із змінами та доповненнями) - патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

Згідно пункту 4 статті 3 Закону України № 98/96-ВР - вартість торгового патенту на здійснення торговельної діяльності встановлюється органами місцевого самоврядування залежно від місцезнаходження пункту продажу товарів та асортиментного переліку товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, співробітниками Бердянської ОДПІ, згідно направлень Бердянської ОДПІ № 220059, № 220060 від 27.01.2009р. (наказ Бердянської ОДПІ № 1603 від 26.12.2008р. «Про проведення позапланових перевірок в січні 2009р.») проведено перевірку магазину «Reebok» по вул Леніна, 57/1, який належить ДП „Адідас - Україна" код 24251899, юридична адреса м. Київ вул. Інститутська, 29.

Згідно з п. 2 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 3813-XII від 04.12.1990р. (зі змінами та доповненнями) органи державної податкової служби у встановленому Законом порядку мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари і послуги) у встановленому законом порядку та наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Перевірка проводилась з питань дотримання суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

За результатами перевірки складено акт 30023/08/22/23/24251899 від 27.01.09р.

Перевірка проводилась у магазині по вул. Леніна, 57/1, який належить ДП „Адідас - Україна" код 24251899, юридична адреса м. Київ вул. Інститутська,29.

В ході перевірки встановлено порушення, п.1 ст. 3 Закону України № 98/96-ВР, тобто відсутність торгового патенту на право роздрібної торгівлі промисловими товарами за період з 21 грудня 2008 року по 27 січня 2009 року, що підтверджується книгою обліку розрахункових операцій № 2665005071 р/1 зареєстрованої на реєстратор розрахункових операцій фіскальний № 2665005071 від 10 грудня 2008 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків м. Києва.

За результатами перевірки відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29 січня 2009 року № 0000252370 відповідно до ст. 8 Закону України №98/96 сторони повинні сплачувати штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням в сумі 799,56,00 грн.

Таким чином, позивач порушив пункт 1 статті 3 Закону України № 98/96-ВР –в частині того, що патентуванню підлягає торговельна діяльність.

Крім того, для отримання торгового патенту суб'єкт господарювання повинен подавати до податкового органу заявку, форма якої затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.98р.№ 1077 про затвердження Положення про виготовлення, зберігання і реалізацію торгових патентів.

Згідно п. 2. ст. 2. Закону України № 98/96-ВР «Підставою для придбання торгового патенту є заявка, оформлена відповідно до частини четвертої цієї статті».

Пунктом 4 ст. 2 ЗУ № 98-96 передбачено, що заявка на придбання торгового патенту повинна містити такі реквізити:

найменування суб'єкта підприємницької діяльності;

витяг з установчих документів щодо юридичної адреси суб'єкта підприємницької діяльності, а у випадках, якщо патент придбавається для структурного (відокремленого) підрозділу, - довідка органу, який погодив місцезнаходження структурного (відокремленого) підрозділу, із зазначенням цього місця;

вид підприємницької діяльності, здійснення якої потребує придбання торгового патенту;

найменування документа про повну або часткову сплату вартості торгового патенту».

Згідно п. 11.Постанови № 1077 «Відомості, наведені в поданій суб'єктом підприємницької діяльності заявці, посадова особа органу державної податкової служби звіряє з оригіналами первинних документів, на підставі яких заповнюється ця заявка, реєструє її в журналі обліку заявок і заповнює бланк торгового патенту».

Таким чином позивачем при поданні заявки про придбання торгового патенту були допущені наступні порушення:

          в заявці на придбання торгового патенту не було вказано номер, дата та назва уповноваженого органу, що видав документ на право провадження діяльності;

          до заявки не було надано жодного оригіналу первинних документів, а саме статуту, свідоцтво про реєстрацію, платіжного доручення про сплату торгового патенту, договір оренди б/н від 05.09.2008 р. на який було посилання в заявці, була надана лише ксерокопія свідоцтва про реєстрацію. Таким чином посадова особа органу податкової служби не мала жодної можливості звірити данні зазначені в заявці з оригіналами первинних документів;

          період на який придбавається торговий патент у заявці позивач вказав з 21.12.2008р., а заявка отримана відповідачем лише 30.12.2008р.

          Таким чином, заявка була оформлена з порушеннями вимог частини четвертої статті 2 Закону України № 98/96-ВР.

Дії відповідача стосовно відмови в виданні патенту позивачем в судовому порядку не оскаржувались.

З огляду на вищевикладене суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2)          з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3)          обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття . рішення (вчинення дії);

4)          безсторонньо (неупереджено);

5)          добросовісно;

6)          розсудливо;

7)          з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8)          пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9)          з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10)          своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним рішення.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст.71, 94, 97, ст. ст. 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя                                                                                 Добрянська Я.І.