Рішення № 4399117, 13.07.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" липня 2009 р.

Справа № 12/98-09-2264

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю „Феєрверк”.

Відповідач: приватне підприємство „Голд Скай”

про стягнення 70420,50 грн.

Суддя Цісельський О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Власенко А.Г.. –довіреність від 05.02.2009р.

від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю „Феєрверк” звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з приватного підприємства „Голд Скай” заборгованість в сумі 70420,50 грн.

28.04.2009р. Позивач надав суду зміни та доповнення до позову, в яких просить стягнути з відповідача додатково 4446,59 грн. – інфляційних, 656,05 грн. - 3% річних та 656,05 грн. –пені на загальну суму 80 777,51 грн.

Ухвалою голови господарського суду Одеської області від 24.06.2009р. термін розгляду справи продовжено на один місяць.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, а саме, за його юридичною адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 22.04.2009р. наданими суду позивачем, але у судове засідання не з’явився, поважності підстав неявки суду не надав, своє право на захист не використав.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

01.01.2008 р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Феєрверк” - (Постачальник) та приватним підприємством „Голд Скай” - (Покупець) було укладено договір № 11/08 (далі –Договір).

Відповідно до п.1.1 Постачальник зобов’язувався у відповідності до строку, визначеного в замовлені, поставляти та передавати у власність (повне господарське відання) Покупцю відповідний товар, а Покупець зобов’язався прийняти товар і своєчасно провести його оплату на умовах даного договору.

Згідно з п.1.3. договору предметом поставки є піротехнічні вироби.

Відповідно до п. 5.2 . договору поставка товару здійснюється на умовах DDP (INCOTERMS в редакції 2000р.), пунктом поставки товару при цьому є склад Покупця, адреса якого вказана в замовлені.

Датою поставки товару є дата отримання Покупцем Товару на своєму складі (на підставі підписання представником Покупця товаросупроводжувальних документів (накладних, актів) (п.5.3. Договору).

Згідно п.6.3. договору Покупець сплачує за поставлений Постачальником товар по ціні, передбаченій в накладній.

Відповідно до п.6.6. договору підставою для здійснення Покупцем оплати за товар є рахунок, виставлений „Постачальником”, а також надання Постачальником накладної на поставлену кількість товару по кожній партії товару.

Оплата за товар здійснюється Покупцем в українській національній валюті, по безготівковому рахунку, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Постачальника протягом 40 днів з моменту поставки товару Покупцю.

Згідно із абз. 3 п.6.6. договору за несвоєчасну оплату нараховується пеня в розмірі 0,5% від суми боргу за кожен день простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.8.1. договору право власності на товар, що поставляється переходить від Постачальника до Покупця з моменту фактичної передачі товару у відповідності до п.5.3. даного договору. Датою передачі товару є дата підписання накладної.

За період часу з 16.07.2008р. по 06.08.2008р. Позивачем було поставлено Відповідачу товару на загальну суму 55006,10 грн., що підтверджується видатковими накладними № ФК-0000900 від 16.07.2008р., № ФК-0001041, № ФК-0001044, № ФК-0001049 від 06.08.2008р.

Відповідач повинен був сплатити вартість поставленого товару на протязі 40 днів з моменту його отримання, але ним 29.09.2008р. було здійснено лише часткову оплату товару на суму 15000грн., що підтверджується банківською випискою (а.с.27).

Крім того, між Позивачем та Відповідачем 01.07.2008р. було укладено договір № 83/01/07 про надання послуг відповідального зберігання.

Відповідно до зазначеного договору Позивач передав на відповідальне зберігання Відповідачу товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 30414,40 грн., що підтверджується актом № 07-1 прийому-передачі товару по договору № 83/01/07 від 01.07.2008р. від 15.07.2009р. та видатковою накладною за № ФК-0000901 від 15.07.2009р.

Відповідно до п.4.1. зазначеного договору про надання послуг відповідального зберігання на Відповідача покладено повну матеріальну відповідальність за цілісність прийнятих на зберігання товарно-матеріальних цінностей.

06.02.2009р. Позивач надіслав на адресу Відповідача лист-вимогу з проханням у строк до 15.02.2009р. повернути переданий на відповідальне зберігання товар. Але вказана вимога Відповідачем була невиконана, лист залишений без відповіді, а товар не повернутий.

Порушення Відповідачем зазначених вище договірних зобов’язань зумовило звернення Позивача до господарського суду Одеської області з позовом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 Цивільного кодексу України, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст.525, 526 Цивільного кодексу України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до п.4 ст. 631 Цивільного кодексу України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Як встановлено судом Відповідач отримав від Позивача товару на загальну суму 55006,10 грн., що підтверджується видатковими накладними № ФК-0000900 від 16.07.2008р., № ФК-0001041, № ФК-0001044, № ФК-0001049 від 06.08.2008р.

Проте, Відповідач 29.09.2008р. оплатив вартість отриманого товару тільки у розмірі 15000 грн. Таким чином борг за отриманий товар на час розгляду справи складає 40 006,10 грн.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як встановлено судом, відповідно до укладеного між Позивачем та Відповідачем договору № 83/01/07 про надання послуг відповідального зберігання від 01.07.2008р. Позивачем передано Відповідачу товар на відповідальне зберігання на загальну суму 30414,40 грн. без передачі права власності на зазначений товар.

Позивачем не надано суду доказів того, що Відповідачем зазначений товар знищено, знешкоджено або якимось іншим способом втрачено.

А тому вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача вартості товару, переданого на відповідальне зберігання задоволенню не підлягають, як необґрунтовані та не підтверджені матеріалами справи.

Враховуючи те, що відповідно до вимог п.2 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України суд має право виходити за межі позовних вимог для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору тільки при умові, що про це є клопотання зацікавленої сторони, а позивач відповідного клопотання не надав, суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми матеріального права, наданий позивачем розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції, штрафу; 3 % річних від суми боргу; вважає, що позовні вимоги Позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Зробивши відповідні розрахунки, суд встановив, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції становить 4446,59 грн.

З урахуванням цього, суд вважає, що слід стягнути з Відповідача на користь Позивача заборгованість на загальну суму 45764,79 грн., з яких: 40006,10 грн. - основного боргу, 4446,59 грн. - інфляційні, 656,05 грн. –3 % річних; 656,05 грн. –пені.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з Відповідача на користь Позивача витрати по сплаті державного мита на суму 500 грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу на суму 118 грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства „Голд Скай” (68300, Одеська область, м. Кілія, вул. Чкалова, 1, код ЄДРПОУ 33509753) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Феєрверк” (02156, м. Київ, вул. Кіото, 27 код ЄДРПОУ 31036152) - 40006 (сорок тисяч шість) грн.10 коп. - основного боргу, 4446 (чотири тисячі чотириста сорок шість) грн. 59 коп. - інфляційних, 656 (шістсот п’ятдесят шість) грн.05 коп. –3 % річних; 656 (шістсот п’ятдесят шість) грн.05 коп. –пені; 457 (чотириста п’ятдесят сім) грн. 64 коп. –витрат на оплату державного мита; 118 грн. (сто вісімнадцять грн.) –витрат на ІТЗ судового процесу.

3. В інший частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Рішення підписане 17.07.2009р.

Суддя Цісельський О.В.