Рішення № 4399084, 14.08.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.09 Справа № 11/127

За позовом Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Сєвєродонецького центру електрозв’язку № 7 Луганської філії ВАТ “Укртелеком”, м. Сєвєродонецьк Луганської області

до 1-го відповідача - Рубіжнянського казенного хімічного заводу “Зоря”, м. Рубіжне Луганської області

та 2-го відповідача - Державного підприємства “Хімічний завод “Південний”, м. Рубіжне Луганської області

про стягнення 6978 грн. 08 коп.

суддя Москаленко М.О.

секретар судового засідання Краснопольська Т.Б.

в присутності представників сторін:

від позивача - Васюк О.М., дов. № 174 від 22.07.08.;

від 1-го відповідача - Птушко М.В., юрисконсульт, довіреність № 218-99 від 19.01.2009; Колибіна М.В., довіреність № 218-925 від 14.05.09;

від 2-го відповідача - Тавадян Л.Р., довіреність № б/н від 12.08.09.

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 6978грн. 08 коп. за договором № 10 від 20.07.2006 про взаємоз’єднання телекомунікаційної мережі, у тому числі основний борг в сумі 5458 грн. 56 коп., інфляційні нарахування в сумі 1317 грн. 99 коп. та 3 % річних у розмірі 201 грн. 53 коп.

В судовому засіданні 30.07.2009 на підставі приписів ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 07.08.2009, 11 год. 00 хв., в судовому засіданні 07.08.2009 було оголошено перерву до 14.08.2009, 11 годин 40 хвилин.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем фактом невиконання перши відповідачем умов укладеного з позивачем договору № 10 від 20.07.2006 про взаємоз’єднання телекомунікаційних мереж ВАТ «Укртелеком»з телекомунікаційною мережею відповідача. Посилаючись на викладене вище, позивач заявив вимогу про стягнення з першого відповідача основного боргу в сумі 5458 грн. 56 коп., інфляційних нарахувань в сумі 1317 грн. 99 коп. та 3 % річних у розмірі 201 грн. 53 коп.

Під час судового розгляду справи позовні вимоги позивачем неодноразово змінювалися.

Відповідно до письмової заяви позивача від 14.88.2009 про зменшення позовних вимог позивачем до стягнення з відповідачів заявлено 5458 грн. 56 коп. основного боргу, 1317 грн. 99 коп. інфляційних нарахувань та 201 грн. 53 коп. 3 % річних.

Вказана заява відповідає приписам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, тому приймається господарським судом до розгляду.

Письмовим відзивом на позовну заяву (том справи 1, а.с. 27-28) перший відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що з 01.12.2007 послуги зв’язку першому відповідачеві надає другий відповідач. Крім того, перший відповідач зазначив, що заявлена до стягнення заборгованість утворилася внаслідок надання позивачем послуг з міжміського зв’язку громадянам, з якими перший відповідач укладав відповідні договори. Вказана сума заборгованості першим відповідачем не сплачувалася.

Другий відповідач письмовим відзивом на позовну заяву (том 2, а.с. 141-142) проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, вислухавши представників сторін, суд встановив таке.

20.07.2006 між позивачем та другим відповідачем був укладений договір № 10 про взаємоз’єднання телекомунікаційних мереж ВАТ «Укртелеком»з телекомунікаційною мережею відповідача (далі за текстом –договір), відповідно до умов пункту 1.1.я кого предметом договору є з»єднання телекомунікаційної мережі першого відповідача 1700 номерів з номерною ємністю в індексах «93000-94699»з телекомунікаційною мережею загального користування Укртелекому в м. Рубіжне ат надання послуг місцевого, міжміського, міжнародного телефонного зв’язку, послуг доступу до мереж операторів рухомого (мобільного) зв’язку.

Згідно з пунктом 2.4.13 договору перший відповідач був зобов’язаний щомісячно сплачувати позивачеві вартість наданих телекомунікаційних послуг відповідно до Додатку № 3 до договору та рахунків згідно з діючими тарифами.

За результатами надання обумовлених договором послуг позивачем першому відповідачу були виставлені відповідні рахунки від 31.12.2007 від 31.01.2008 (том 1, а.с. 100-101).

Вказані рахунки були сплачені частково, за виключення вартості послуг міжміського зв’язку, внаслідок чого за першим відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 5458 грн. 56 коп. яка і заявлена позивачем до стягнення.

01.02.2008 між позивачем та другим відповідачем було укладено договір № 5304340 про надання позивачем послуг електрозв’язку ДП «ХЗ «Південний», на баланс якого з балансу першого відповідача за результатами реорганізації останнього було передано АТС. З дати укладення договору з другим відповідачем послуги зв’язку за умовами укладеного між позивачем та першим відповідачем договору позивачем не надавалися.

Заперечень щодо розрахунку суми заборгованості відповідачами у справ не надано.

Розмір основної заборгованості за надані першому відповідачу послуги підтверджений наданими позивачем до матеріалів справи розшифровками рахунків за телекомунікаційні послуги.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, а саме за рахунок першого відповідача у справі, з таких підстав.

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт надання позивачем першому відповідачеві обумовлених укладеним між ними договором № 10 від 20.07.2006 послуг зв’язку, що не спростовано першим відповідачем під час судового розгляду справи.

Не спростовано першим відповідачем під час судового розгляду справи і суму боргу за позовом, яка, за розрахунком позивача, складає 5458 грн. 56 коп.

У відповідності із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватися належним чином, зокрема, відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням викладеного вимога позивача про стягнення з другого відповідача суми заборгованості за надані послуги у розмірі 5458 грн. 56 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми заборгованості позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні нарахування на суму заборгованості у розмірі 1317 грн. 99 коп. та 3% річних у розмірі 210 грн. 53 коп.

У відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок сум інфляційних нарахувань та 3% річних здійснений позивачем з урахуванням фактичних обставин справи, приписів чинного законодавства та є обґрунтованим, а тому вимоги про стягнення вказаних нарахувань є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Із врахуванням викладеного вище позовні вимоги до першого відповідача підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, тому підлягають задоволенню у повному обсязі за рахунок першого відповідача з віднесенням на першого відповідача судових витрат на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У задоволенні позову до другого відповідача слід відмовити, оскільки обумовлені договором № 10 від 20.07.2006 послуги йому позивачем не надавалися та другий відповідач не є правонаступником прав та обов’язків за укладеним між позивачем та другим відповідачем договором.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 78. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити за рахунок першого відповідача .

2.Стягнути з Рубіжнянського казенного хімічного заводу «Заря», Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, буд. 1, код 14308351, на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Сєвєродонецького Центру електрозв»язку № 7 Луганської філії ВАТ «Укртелеком», м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Вілєсова, 3, код код 01182820, заборгованість у сумі 5458 грн. 56 коп., інфляційні нарахування на суму заборгованості у розмірі 1317 грн. 99 коп. та 3% річних у розмірі 210 грн. 53 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 102 грн. 00 коп., а також витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у сумі 312 грн. 50 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні позову щодо другого відповідача відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання рішення –17.08.2009.

Суддя М.О. Москаленко