Рішення № 43987585, 29.04.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №482/559/14-ц 29.04.2015 29.04.2015 29.04.2015

Провадження №22-ц/784/19/15 Головуючий суду І інстанції - Гажа О.П.

Категорія 5 Доповідач апеляційного суду - Локтіонова О.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2015 року м.Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Колосовського С.Ю.,

суддів: Локтіонової О.В., Ямкової О.О.,

із секретарем судового засідання - Шпонарською О.Ю.,

за участі:

представника позивачки - ОСОБА_3,

відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_5,

правонаступником якого є ОСОБА_4,

на рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області

від 03 вересня 2014 року

за позовом

ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності,

В С Т А Н О В И Л А:

19 березня 2014 року ОСОБА_6 пред'явила до ОСОБА_5 зазначений позов, який обґрунтувала наступним.

Згідно з рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 23 квітня 2013 року їй та відповідачу належить по ? частці житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 та по ? частці земельної ділянки площею 0,10 га, на якій він розташований.

ОСОБА_6 зазначала, що при користуванні зазначеним майном між нею та відповідачем виникали спори.

Посилаючись на вказані обставини, позивачка просила виділити їй в натурі ? частку вказаного житлового будинку та ? частку земельної ділянки.

Рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 03 вересня 2014 року позов ОСОБА_6 задоволено. Позивачці в спірному житловому будинку виділено веранду площею 22,4 кв.м, вартістю 4930 грн.; коридор 1-1 площею 11,7 кв.м., вартістю 4034 грн.; житлову кімнату 1-2 площею 12,3 кв.м., вартістю 4241 грн. та столову 1-5 площею 11,2 кв.м., вартістю 3862 грн. Крім того, ОСОБА_6 виділено господарські будівлі, а саме: сарай літ.Г-1 площею 10,0 кв.м, вартістю 2440 грн.; уборну літ.Е-1 площею 1,68 кв.м, вартістю 456 грн.; душ літ.Д-1 площею 1,8 кв.м, вартістю 531 грн.; сарай літ.Ж-1 площею 21,0 кв.м, вартістю 20 477 грн.; ? частину водяного колодязя за №1, вартістю 378 грн. та ? частину огорожі з воротами та хвіртками під №№2, 3, 4, вартістю 501 грн., а всього інвентарною вартістю 41 850 грн., що складає 49/100 частки майна.

ОСОБА_5 у житловому будинку судом виділено житлову кімнату 1-3 площею 19,1 кв.м., вартістю 6586 грн.; кухню 1-4 площею 11,4 кв.м., вартістю 3931 грн.; ванну 1-6 площею 4,4 кв.м., вартістю 1517 грн.; кухню І площею 5,6 кв.м, вартістю 7309 грн.; підвал під літ.а-2, літ а-пд вартістю 2603 грн. Також ОСОБА_5 було виділено гараж з погрібом під літ. Б-1, Б-1 п/д площею 37,45 кв.м, вартістю 6811 грн.; сарай під літ. В-1 площею 28 кв.м. вартістю 4738 грн.; ? частину водяного колодязя за №1, вартістю 378 грн.; зливну яму під №5 вартістю 8956 грн. та ? частину огорожі з воротами та хвіртками під №№2, 3, 4, вартістю 501 грн., а всього інвентарною вартістю 43 330 грн., що складає 51/100 частки майна.

З ОСОБА_5 на користь позивачки стягнуто 4502 грн. грошової компенсації.

Зобов'язано ОСОБА_6 закласти у житловому будинку дверні пройоми з приміщення 5 в приміщення 4 та з приміщення 1 в приміщення 3, вартість яких становить 1600 грн.

Залишено в загальному користуванні обох співвласників ? частину водяного колодязя за №1, вартістю 378 грн. та ? частину огорожі з воротами та хвіртками під №№2, 3, 4, вартістю 501 грн.

Припинено право спільної часткової власності на житловий будинок і перерозподілено частки. Визнано за ОСОБА_6 право приватної власності на 49/100 часток спірного будинку, а за ОСОБА_5 - на 51/100 частку будинку.

Також судом проведено поділ земельної ділянки, за яким ОСОБА_6 та ОСОБА_5 було виділено по 451,7 кв.м. Земельну ділянку площею 96,6 кв.м залишено в загальному користуванні.

Ділянка вздовж правої бокової стіни будівлі сараю літ.В виділена в особисте користування ОСОБА_5 з правом безперешкодного користування земельною ділянкою на час виконання ремонтних робіт ОСОБА_6

Ділянка вздовж правої бокової стіни житлового будинку літ.А-1 і прибудови літ.а-1 виділена в особисте користування ОСОБА_5 з правом безперешкодного користування земельною ділянкою на час виконання ремонтних робіт ОСОБА_6

Розподілено судові витрати.

Відповідач ОСОБА_5 подав на рішення апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_6

Скаргу обґрунтував тим, що на момент звернення позивачки до суду власником належної йому ? частки спірного будинку був ОСОБА_4, а тому він не є належним відповідачем за вимогами про поділ будинку. Що ж стосується поділу земельної ділянки, то він вважав його неможливим через відсутність правовстановлюючого документу на неї.

ІНФОРМАЦІЯ_1 апелянт помер.

Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 16 жовтня 2014 року у зв'язку з зазначеним в якості відповідача як правонаступника ОСОБА_5 було залучено ОСОБА_4

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що вони заявлені до належної особи та є обґрунтованими.

Між тим, з таким висновком суду не можна погодитися з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 23 квітня 2013 року за ОСОБА_6 та ОСОБА_5 було визнано право власності по ? частині за кожним на житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 92,5 кв.м, житловою площею 31,4 кв.м з гаражем за літерою Б-1, підвалом за літерою б-1 п/д, сараями за літерами В-1, Г-1, душем за літерою Д-1, вбиральнею за літерою Е-1, колодязем №1, огорожею №№2-4; та по ? частині за кожним на земельну ділянку площею 0,10 га, призначену для обслуговування вказаного житлового будинку.

08 червня 2013 року ОСОБА_5 подарував свою частку будинку з господарськими будівлями та спорудами ОСОБА_4, що випливає з договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Новоодеського районного нотаріального округу Миколаївської області Філіпенком Д.В. 08.06.2013 р. за №817 (а.с.103).

03 та 16 грудня 2013 р. Інспекцією ДАБК у Миколаївській області було зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо будівництва за вищевказаною адресою сараю літ.Ж-1 площею 21,0 кв.м, веранди літ.а-1 площею 8,8 кв.м та погрібу літ.а-1 п/д площею 5,0 кв.м та декларацію про готовність їх до експлуатації.

Однак, наказом начальника Інспекції ДАБК у Миколаївській області від 12 червня 2014 р. №124 реєстрація повідомлень була скасована через зазначення замовниками недостовірних даних у повідомленні та у декларації. З наказу випливає, що об'єкти будувалися без розробленого проекту та будівельного паспорту.

Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 13 листопада 2014 року рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 23.04.2013 року в частині визнання права власності за сторонами на земельну ділянку скасовано, а в задоволенні позову відмовлено, оскільки спірна земельна ділянка не перебувала у власності ОСОБА_5, а тому не могла вважатись спільним майном подружжя та не підлягала поділу.

Згідно з ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності.

Відповідно до ст.367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками.

Згідно з п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 04.10.1991 р. "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок", в спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності.

При поділі жилого будинку суд зобов'язаний зазначити в рішенні, яка відокремлена (ізольована після переобладнання) частина будинку конкретно виділяється і яку частку в будинку вона складає, а також, які підсобні будівлі передаються власнику.

Відповідно до ст.78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Згідно з ст.ст.86-88 ЗК України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність). Право спільної часткової власності на земельну ділянку може виникати на підставі рішення суду. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки.

Згідно з ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту є визнання права.

Звернення особи до суду про визнання права слід розуміти, як прагнення до відновлення та захисту свого права, внаслідок його порушення або невизнання з боку відповідача.

Проаналізувавши викладене, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову ОСОБА_6 є неправильним, оскільки не відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.

З викладеного випливає, що спори щодо поділу майна, що є у спільній частковій власності, можуть виникнути лише між співвласниками.

На момент ухвалення судового рішення ОСОБА_5 не був власником ? частини спірного домоволодіння. Отже, він не є належним відповідачем у вказаній цивільній справі. В свою чергу ОСОБА_4, який є власником цієї частини домоволодіння, до участі у справі в якості сторони в суді першої інстанції не залучався, а під час розгляду справи в апеляційному порядку виступає в якості правонаступника ОСОБА_5

За такого, позовні вимоги ОСОБА_6 щодо поділу в натурі житлового будинку задоволенню не підлягають, оскільки пред'явлені не до належного відповідача.

Крім того, на час ухвалення рішення Інспекцією ДАБК Миколаївської області було скасовано повідомлення про реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації (сараю літ.Ж-1 площею 21,0 кв.м, веранди літ.а-1 площею 8,8 кв.м та погрібу літ.а-1 п/д площею 5,0 кв.м), які були враховані судом при поділі.

Що ж стосується позовних вимог ОСОБА_6 про поділ у натурі земельної ділянки, то вони є безпідставними, оскільки сторони не набули права власності на спірну земельну ділянку.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення районного суду на підставі п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, правонаступником якого є ОСОБА_4, задовольнити.

Рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 03 вересня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Відмовити ОСОБА_6 у задоволенні її позову до ОСОБА_5, правонаступником якого є ОСОБА_4, про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді