Рішення № 4397719, 24.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/176

24.06.09

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «торгова компанія «Асортимент»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Партнерс Україна»про стягнення 37 984,39 грн. за участю представників позивача – Жуваки О.В., довіреність № 1/11/09 від 01.11.2008 р., відповідача –не з’явився,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2009 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення 31 300,16 грн. основного боргу, 2 769,26 грн. пені, 346,14 грн. 3% річних, 3 568,83 грн. збитків від інфляції, а загалом 37 984,39 грн. боргу у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язань з оплати товару за договором № 133 від 01.10.2007 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.04.2009 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 13.05.2009 року.

26.05.2009 року через канцелярію суду представник позивача надав заяву про збільшення розміру позовних вимог, де просив стягнути з відповідача 31 300,16 грн. основного боргу, 4 148,18 грн. пені, 4 324,84 грн. збитки від інфляції, 518,50 грн. 3 % річних, а загалом 40 291,68 грн.

Через канцелярію суду 19.06.2009 року представник позивача надав заяву, про зменшення розміру позовних вимог, де просив стягнути з відповідача 31 300,16 грн. основного боргу, 3 855,68 грн. пені, 3 637,23 грн. збитків від інфляції, 556,98 грн. 3% річних, а загалом 39 350,05 грн.

Представник відповідача в судове засідання 24.06.2009 року не з’явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.10.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова Компанія «Асортимент» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рітейл Партнерс Україна»(покупець) укладено договір поставки № 133, за умовами якого постачальник постачає і передає у власність покупцеві, а покупець приймає та оплачує товари згідно з умовами договору.

Договір вступає в силу з дати його підписання та діє до 31 грудня 2007 року. Якщо за 20 календарних днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомить про свій намір його розірвати, договір вважається пролонгованим до кінця наступного календарного року на тих же умовах (п. 9.1 договору).

Відповідно до п.4.1. договору, відповідно до Протоколу розбіжностей, підписаного сторонами, покупець здійснює оплату товару через 30 календарних днів після отримання товару покупцем.

На виконання умов договору позивач у період з листопада 2007 –жовтень 2008 року поставив відповідачу товар на суму 450 722,80 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними.

По закінченню строку платежу відповідач в порушення умов договору своє грошове зобов’язання не виконав і за отриманий товар розрахувався частково на загальну суму 419 422,64 грн.

Відповідно до акту звірки розрахунків від 30.11.2008 року заборгованість відповідача перед позивачем складає 30 000,00 грн.

На день подання позову заборгованість відповідача складає 31 300,16 грн., що підтверджується поясненнями позивача.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов’язання з поставки товару, а відповідач виконав неналежним чином взяті на себе зобов’язання з оплати отриманого товару з простроченням строку виконання зобов’язання та має перед позивачем заборгованість у сумі 31 300,16 грн.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 31 300,16 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позов в частині стягнення інфляційних витрат в розмірі 3 637,23 грн. та 3 % річних в розмірі 556,98 грн., які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв’язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов’язань з оплати поставленого товару за даним договором на підставі ст.625 ЦК України також є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п. 7.5 договору у випадку порушення покупцем строків оплати за товар передбачених договором, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від несвоєчасно сплаченої суми, за кожен день такої прострочки.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати отриманого товару нараховано 3 855,68 грн. пені відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Державне мито у сумі 393,50 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Партнерс Україна»(02218, м. Київ, вул. Кибальчича, 2-а, код 35207265) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова Компанія «Асортимент»(місцезнаходження: 02100, м. Київ, вул. Попудренка, 22,; поштова адреса: 02166, м. Київ, пр. Лісовий 3, кв.41, код 31455995) 31 300 (тридцять одну тисячу триста) грн. 16 коп. основного боргу , 3 855 (три тисячі вісімсот п’ятдесят п’ять) 68 коп. пені, 3 637 (три тисячі шістсот тридцять сім) грн. 23 коп. інфляційної складової боргу, 556 (п’ятсот п’ятдесят шість) грн. 98 коп. 3% річних, 393 (триста дев’яносто три) грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.Чебикіна