Рішення № 4397718, 24.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/157

24.06.09

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Підприємства «Ніка»Товариства інвалідів «Шанс»до Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Рітейл»про стягнення 41 838,00 грн. за участю представників позивача –Дегтяр Г.Ю., довіреність без номера, відповідача –не з’явився,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2009 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення 35 476,98 грн. основного боргу, 3 047,09 грн. пені, 369,34 грн. 3% річних, 2 944,59 грн. інфляційних втрат, а загалом 41 8038,00 грн. боргу у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язань з оплати товару за договорами № 19/09/02 від 19.10.2007 року, №12-05/09/08 від 05.10.2008 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.04.2009 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 29.04.2009 року.

Представник відповідача в судове засідання 24.06.2009 року не з’явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19.09.2007 року між Підприємством «Ніка»Товариства інвалідів «Шанс» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МД Рітейл»(покупець) укладено договір поставки № 19/09/02, за умовами якого постачальник зобов’язується протягом терміну дії договору постачати у власність покупця товари на підставі погодженої специфікації, яка є невід’ємною частиною договору, у відповідності із поданим покупцем замовленням, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар згідно з умовами договору.

Термін дії договору до 30.06.2008 року (п. 11.9 договору).

Відповідно до п.6.2 договору покупець здійснює розрахунки на умовах відстрочки платежу терміном 45 календарних днів з моменту отримання товару.

05.09.2008 року між Підприємством «Ніка»Товариства інвалідів «Шанс» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МД Рітейл»(покупець) укладено договір постачання №12-05/09/08, за умовами якого постачальник зобов’язується передати у встановлені терміни товар у власність покупця відповідно до поданого покупцем замовлення, а покупець зобов’язується прийняти товар та сплатити його вартість.

Договір діє з моменту його підписання сторонами до 31.12.2008 року.

Згідно, підписаного обома сторонами, акту звіряння взаємних розрахунків за договором № 12-05/09/08 від 05.09.2008р. заборгованість відповідача перед позивачем станом на 31.10.2008р. складає 44 881,57 грн.

В період з 03.11.2008 року по 08.12.2008 року відповідачем перераховано на розрахунковий рахунок позивача 3 750,00 грн., що підтверджується банківськими виписками.

09.02.2009 року відповідач повернув позивачу товар на суму 1 806,86 грн., що підтверджується накладною на повернення № 01560Р від 09.02.2009р.

Згідно умов договору 19/09/01 від 19.09.2007 року,Ю відповідачем були надані позивачу послуги в сумі 3 849,61 грн., що підтверджується актом надання послуг № 1276 від 01.10.2008р.

Таким чином, відповідач має заборгованість перед позивачем у сумі 35 476,98 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків за період з 01.11.2008 по 11.03.2009р.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов’язання з поставки товару, а відповідач виконав неналежним чином взяті на себе зобов’язання з оплати отриманого товару з простроченням строку виконання зобов’язання та має перед позивачем заборгованість у сумі 35 476,98 грн.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 35 476,98 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позов в частині стягнення інфляційних витрат в розмірі 2 944,59 грн. та 3 % річних в розмірі 369,34 грн., які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв’язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов’язань з оплати поставленого товару за даним договором на підставі ст.625 ЦК України також є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п. 8.2 договору №19/09/02 від 19.01.2007р. у випадку затримки оплати товару покупцем, він сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

Відповідно до п.6.2 договору №12-05/09/08 від 05.09.2008 року за несвоєчасну оплату поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період виникнення заборгованості, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати отриманого товару нараховано 3 047,09 грн. пені відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Державне мито у сумі 418,38 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Рітейл»(04080, м. Київ, вул. Турівська, 29, код 34482413) на користь Підприємства «Ніка»Товариства інвалідів «Шанс»(61050, м. Харків, вул. Червоношкільна набережна, 12, кв.52, код 30235984) 35 476 (тридцять п’ять тисяч чотириста сімдесят шість) грн. 98 коп. основного боргу, 3 047 (три тисячі сорок сім) 09 коп. пені, 2 944 (дві тисячі дев’ятсот сорок чотири) грн. 59 коп. інфляційної складової боргу, 369 (триста шістдесят дев’ять) грн. 34 коп. 3% річних, 418 (чотириста вісімнадцять) грн. 38 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.Чебикіна