Ухвала суду № 43963682, 23.04.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/19817/14 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В. Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2015 року адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Техноізол» до державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Приватне підприємство «Техноізол» (надалі за текстом - «ПП «Техноізол») звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення № 0010972203 від 06 жовтня 2014 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 3 134 083 грн. 50 коп.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2015 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі державна податкова інспекція в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві, як правонаступник державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі за текстом - «ДПІ в Оболонському районі»), посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 08.09.2014 р. по 12.09.2014 р. посадовцями ДПІ в Оболонському районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Техноізол» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Реймар-Плая». ТОВ «Аксон-Актив» за період з 01.01.2014 р. по 31.07.2014 р.

Результати перевірки оформлено актом № 1048/26-54-22-03/31521061 від 19.09.2014 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст. 198 Податкового кодексу України (надалі за текстом - «ПК України») внаслідок чого занижено податок на додану вартість на 2 089 389 грн.

Такий висновок контролюючого органу вмотивовано наступним.

Відповідно до договору підряду на будівельно-монтажні роботи № 08 від 03.02.2014 р., довідок про вартість виконаних робіт, актів виконаних робіт та податкових накладних ТОВ «Реймар-Плая» виконало для ПП «Техноізол» роботи із встановлення шумозахисних екранів на автомобільній дорозі Київ-Чоп на загальну суму 6 140 796 грн., у т.ч. 1 023 466 грн. ПДВ.

За умовами договору підряду № 91 від 09.01.2014 р. ТОВ «Аксон-Актив» зобов'язалось виконати будівельно-монтажні роботи по встановленню шумозахисних екранів на ділянках дороги Київ-Чоп, а позивач - прийняти та оплатити роботи.

На підставі цього договору складено акт виконаних робіт та податкову накладну на загальну суму 6 395 536 грн., у т.ч. 1 065 923 грн. ПДВ.

Розрахунки позивач здійснив шляхом безготівкового перерахунку коштів, а сплачений у складі вартості робіт ПДВ включив до податкового кредиту.

Разом з тим, у наданих до перевірки довідках про вартість виконаних будівельних робіт та актах виконаних робіт відсутні відомості про дату і місце їх складання, прізвища і посади осіб, що їх підписали.

Крім того, свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Реймар-Плая» анульоване 11.06.2014 р., а остання звітність з податку на додану вартість подана за квітень 2014 р. із зазначенням 1 657 300 тис. податкових зобов'язань.

Свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Аксон-Актив» анульовано 15.07.2014 р.

Згідно акту ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві № 1370/2205 від 03.06.2014 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки» ТОВ «Реймар-Плая» у квітні 2014 р. сформувало податковий кредит на підставі податкових накладних виданих ТОВ «КТТ», які не зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.

За висновками названого акта укладені ТОВ «Реймар-Плая» правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Відповідно до акту ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві № 1744/26-55-22-09/38925740 від 20.06.2014 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки» відсутня інформація щодо наявності у ТОВ «Аксон-Актив» складських приміщень, автомобільного транспорту, устаткування, що необхідне для провадження господарської діяльності. Правочини, укладені товариством з контрагентами, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків.

На думку ДПІ в Оболонському районі наведене свідчить, що роботи за наведеними договорами контрагентами позивача не виконувались.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0010972203 від 06 жовтня 2014 р., яким ПП «Техноізол» збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 3 134 083 грн. 50 коп., у тому числі 2 089 389 грн. за основним платежем та 1 044 694 грн. 50 коп. за штрафними санкціями.

Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту врегульовано статтею 198 ПК України.

Так, підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно частини 2 статті 9 цього Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За змістом наведених правових норм податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

У розгляді цієї справи суд першої інстанції дійшов висновку про реальність господарських операцій між ПП «Техноізол» та ТОВ «Реймар-Плая», ТОВ «Аксон-Актив».

Судова колегія знаходить наведений висновок обґрунтованим та таким, що підтверджується зібраними у справі доказами.

На підтвердження товарності укладених угод позивачем було надано копії: договору підряду № 91 від 09.01.2014 р., договору підряду на будівельно-монтажні роботи № 08 від 03.02.2014 р., довідок про вартість виконаних будівельних робіт, актів приймання виконаних будівельних робіт, локальних кошторисів, договірних цін, податкових накладних № 281 від 25.04.2014 р., № 434 від 29.04.2014 р., № 2902 від 29.04.2014 р., № 2903 від 29.04.2014 р., № 2904 від 29.04.2014 р., № 2905 від 29.04.2014 р., № 2906 від 29.04.2014 р., № 2907 від 29.04.2014 р., № 2908 від 29.04.2014 р., № 2803 від 30.04.2014 р., № 2804 від 30.04.2014 р., № 2805 від 30.04.2014 р., № 2806 від 30.04.2014 р., № 2807 від 30.04.2014 р., № 2808 від 30.04.2014 р., № 3004 від 30.04.2014 р., № 3005 від 30.04.2014 р., № 3006 від 30.04.2014 р., № 3007 від 30.04.2014 р., № 3008 від 30.04.2014 р., № 3009 від 30.04.2014 р., № 3010 від 30.04.2014 р., банківських виписок, які свідчать, що зобов'язання за договорами між позивачем та його контрагентами виконувались сторонами у повному обсязі.

Таким чином, на момент проведення перевірки у ПП «Техноізол» були наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для віднесення до податкового кредиту сум, сплачених позивачем контрагентам, а аналіз наданих позивачем податкових накладних, інших первинних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з ТОВ «Реймар-Плая», ТОВ «Аксон-Актив».

Посилання ДПІ в Оболонському районі на те, що згідно актів контролюючого органу контрагенти позивача мали господарські взаємовідносини із фіктивними підприємствами обґрунтовано не взято судом до уваги.

При дослідженні факту здійснення господарської операцій оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини ж між іншими учасниками поставок товарів, робіт та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та ТОВ «Реймар-Плая», ТОВ «Аксон-Актив».

В ході проведеної перевірки податковим органом не було встановлено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагентів, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування валових витрат та податкового кредиту.

Водночас, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Помилковим є посилання відповідача на той факт, що свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Реймар-Плая», ТОВ «Аксон-Актив» були анульовані, оскільки подальше анулювання свідоцтв платника ПДВ не призвели до недійсності укладених угод та не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні.

Окремі недоліки первинних документів не є підставою для висновку про неправомірність формування покупцем податкового кредиту з податку на додану вартість.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а посилання скаржника на те, що у базі даних Державної прикордонної служби України «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України» відсутня інформація про перетинання державного кордону директором ТОВ «Реймар-Плая» громадянкою Польщі ОСОБА_4 з 2008 р. є помилковим.

Відсутність інформації у зазначеній базі даних не є беззаперечним доказом того, що директор ТОВ «Реймар-Плая» з 2008 р. не перебував на території України.

Крім того, слід зазначити, що платник не має можливості встановлювати автентичність та приналежність підписів на кожному документі, представленому контрагентом, а також проводити почеркознавчу експертизу під час здійснення підприємницької діяльності. На нього не може бути покладено надмірний тягар доказування своєї добросовісності.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 28 квітня 2015 р.

.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.