ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
02 квітня 2015 року м. Київ К/800/66976/14
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
Олендера І.Я. (доповідача), Карася О.В., Рибченка А.О.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом Котовського міськрайонного центру зайнятості до Південної митниці про стягнення коштів, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Південної митниці на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2014 року, -
ВСТАНОВИВ:
У травні 2013 року Котовський міськрайонний центр зайнятості звернувся до суду першої інстанції із позовом в якому просив стягнути з відповідача на його користь 7423,52 грн.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року, залишено без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2014 року, адміністративний позов задоволено.
У поданій касаційній скарзі відповідач заявив вимоги про скасування рішення судів попередніх інстанцій, як таких, що ухвалені із порушенням норм матеріального і процесуального права, ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.
Наказом Державної митної служби України №1279-к від 20.06.2012 року ОСОБА_4 звільнено з митних органів відповідно до ст. 17, п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу» за порушення присяги.
На час свого безробіття ОСОБА_4 була зареєстрована у Котовському міськрайонному центрі зайнятості згідно персональної картки, отримала статус безробітного, якій центром зайнятості надавались послуги у сприянні її працевлаштування та виплачено матеріальне забезпечення по безробіттю у розмірі 7426,52 грн. за період з 19.07.2012 року по 26.10.2012 року, що підтверджується витягами з наказів та довідкою про суми нарахувань.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01.10.2012 року у справі №1570/4336/2012 наказ про звільнення ОСОБА_4 скасовано та зобов'язано відповідача негайно поновити ОСОБА_4 на посаді старшого інспектора митного поста «Платонове» Південної митниці та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу за один місяць.
На виконання рішення суду наказом ДМС України №1383-к від 19.10.2012 року ОСОБА_4 поновлено на роботі в митних органах з 21.06.2012 року (з дати звільнення).
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних мотивів.
Згідно з ч. 2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Відповідно до частин першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Приписам наведеної норми кореспондують положення частини четвертої статті 21 КАС, згідно з якими вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Аналіз припису наведеної норми дає підстави для однозначного висновку про те, що адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватись шкоди, завданої лише суб'єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднанні з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 18.06.2013 року у справі № 21-204а13.
Права, обов'язки та відповідальність Фонду та роботодавця визначені ст. 34, 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» №1533-III від 02.03.2000 року, якими передбачено, зокрема, право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та обов'язок роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
За встановлених судами попередніх інстанцій обставин, відповідач у спірних відносинах не виконував функцій суб'єкта владних повноважень, вимога про стягнення шкоди не поєднана із вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності відповідача.
На підставі наведеного, враховуючи характер спірних правовідносин, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки така підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Суд першої інстанції помилково відкрив провадження у адміністративній справі та розглянув справу по суті позовних вимог, а суд апеляційної інстанції вказану помилку не виправив.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, постанова Одеського окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2014 року у справі № 815/4160/13-а підлягають скасуванню, а провадження у справі підлягає закриттю.
За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Згідно з ч. 4 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов'язкове скасування судового рішення.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і закрити провадження.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що з оскаржуваних судових рішень вбачається, що при їх ухвалені, суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, оскільки дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 220-1, 223, 227, 230, 231 КАС України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Південної митниці задовольнити частково.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2014 року у справі № 815/4160/13-а - скасувати.
Провадження у справі № 815/4160/13-а за позовом Котовського міськрайонного центру зайнятості до Південної митниці про стягнення коштів - закрити.
Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Судді: І.Я. Олендер О.В. Карась
А.О. Рибченко
Суддя І.Я. Олендер
Судове рішення № 43943125, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 02.04.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 815/4160/13-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: