Ухвала суду № 43943114, 02.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.04.2015р. м. Київ К/800/65886/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Карася О.В., Рибченка А.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Міністерства економічного розвитку і торгівлі Україні про визнання протиправною відмову у наданні документу та зобов'язання вчинити дії, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2014 року, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2014 року ОСОБА_4 звернулась до суду першої інстанції із позовом в якому просила:

- визнати протиправною відмову Міністерства економічного розвитку і торгівлі України у наданні копії технічного завдання заступника директора департаменту співробітництва з СОТ та питань торговельного захисту - начальника відділу співробітництва з СОТ Мінекономрозвитку ОСОБА_6 на участь у роботі п'ятої сесії Конференції сторін Рамкової Конвенції Всесвітньої організації здоров'я із боротьби проти тютюну (РКБТ), яка відбулася з 12 по 17 листопада 2012 року у Центрі конференцій СОЕХ у м. Сеул, Республіка Корея;

- зобов'язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України надати ОСОБА_4 копію технічного завдання заступника директора департаменту співробітництва з СОТ та питань торговельного захисту - начальника відділу співробітництва з СОТ Мінекономрозвитку ОСОБА_6 на участь у роботі п'ятої сесії Конференції сторін Рамкової Конвенції Всесвітньої організації здоров'я із боротьби проти тютюну (РКБТ), яка відбулася з 12 по 17 листопада 2012 року у Центрі конференцій СОЕХ у м. Сеул, Республіка Корея.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 9 вересня 2014 року, адміністративний позов задоволено.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що розглядаючи питання позивачки щодо надання їй копії технічного завдання заступника директора департаменту співробітництва з СОТ та питань торговельного захисту - начальника відділу співробітництва з СОТ Мінекономрозвитку ОСОБА_6 на участь у роботі п'ятої сесії Конференції сторін Рамкової Конвенції Всесвітньої організації здоров'я із боротьби проти тютюну (РКБТ), яка відбулася з 12 по 17 листопада 2012 року у Центрі конференцій СОЕХ у м. Сеул, Республіка Корея, відповідач мав взяти до уваги положення частини шостої та сьомої статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» і надати інформацію, доступ до якої необмежений, або ж станом на час надання відповіді на запит можливо відпали підстави для обмеження у доступі до такої інформації, які існували раніше.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2014 року апеляційну скаргу відповідача задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що технічне завдання крім наданої інформації містить також відповідні вказівки представнику України і є службовою інформацією та відповідно до статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та пункту 11 Переліку відомостей, що становлять службову інформацію в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України № 810 (далі - Перелік), а тому відповідачем надано повну відповідь на інформаційний запит позивача .

У поданій касаційній скарзі позивач заявив вимоги про скасування рішення суду апеляційної інстанції, як такого, що ухвалене із порушенням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції залишити в силі, як скасованого помилково.

У доводах касаційної скарги, скаржник зазначає, що посилання відповідача на на п. 11 Переліку, є безпідставним, оскільки наказ Мінекономрозвитку від 13.07.2012 року № 810 не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, як то визначено Указом Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 03.10.1992 року № 493/92, і технічне завдання, копію якого позивачка просила надати їй, не належить до переліку документів, що містять службову інформацію. Крім того, відповідно до частини сьомої статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, відповідно до пункту першого частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

01.04.2014 року на підставі Закону України «Про доступ до публічної інформації» позивач звернулась до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з проханням надати певну інформацію, а саме: - підтвердити повноваження пані ОСОБА_6 на участь у п'ятій сесії Сторін РКПБ ВООЗ (СОР5), 12-17 листопада 2012 р. у м. Сеул; - надати інформацію стосовно джерел та розміру фінансування поїздки; - надати копію технічного завдання від Міністерства для участі у цьому заході.

Мінекономрозвитку у відповідь на інформаційний запит позивача надіслало лист від 07.04.2014 № 2006-12/10563-14, яким надало інформацію, яка зокрема міститься в Технічному завданні і немає обмеженого доступу, а саме про те, що у складі української делегації у роботі п'ятої сесії Конференції сторін Рамкової Конвенції Всесвітньої організації здоров'я із боротьби проти тютюну (РКБТ), яка відбулася з 12 по 17 листопада 2012 року у Центрі конференцій СОЕХ у м. Сеул, Республіка Корея, взяла участь заступник директора департаменту співробітництва з СОТ та з питань торговельного захисту - начальник відділу співробітництва з СОТ Мінекономрозвитку ОСОБА_6. Також, було надано інформацію щодо джерел та розміру фінансування поїздки та відмовлено у наданні інформації за третім пунктом запиту, а саме, щодо надання копії технічного завдання від Міністерства для участі у заході, посилаючись на віднесення такої інформації до категорії службової.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон) визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Згідно ст. 19 Закону запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Відповідно до ст. 4 Закону одним з принципів забезпечення доступу до публічної інформації є вільне отримання та поширення інформації, крім обмежень, встановлених Законом.

Частинами 1 та 7 статті 6 Закону передбачено, що інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація. Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Частиною першою статті 9 Закону встановлено, що відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону до службової може належати така інформація: що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень; зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

Відповідно до пункту 11 Переліку відомостей, що становлять службову інформацію в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України № 810 (далі - Перелік), віднесено відомості, що містяться в директивах, планах, вказівках делегаціям та посадовим особам з питань зовнішньоекономічної діяльності України, спрямовані на забезпечення її національних інтересів та безпеки, які не становлять державну таємницю.

Додатком 2 до Наказу Міністерства економіки України від 26 червня 2007 року № 195 затверджені форма та зміст технічного завдання/вказівки делегації (посадової особи) України для участі у (назва/заходів, місце та дата проведення).

Отже, Наказом № 195 визначено, що технічне завдання і є вказівкою делегаціям та посадовим особам, а отже, це відомості віднесені пунктом 11 Переліку до інформації з обмеженим доступом (службової інформації), що в свою чергу не було враховано судом першої інстанції.

Відповідно до Закону України «Про міжнародні договори України», Указів Президента України від 18 вересня 1996 №841 «Про заходи щодо вдосконалення координації діяльності органів виконавчої влади у сфері зовнішніх зносин», від 5 березня 2002 № 217 «Про Порядок здійснення зовнішніх зносин Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями», постанов Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2002 № 1371 «Про порядок участі центральних органів виконавчої влади у діяльності міжнародних організацій, членом яких є Україна» та від 11 грудня 1992 № 698 «Про вдосконалення порядку здійснення службових відряджень за кордон», офіційні делегації та представники України під час участі у заходах міжнародного характеру керуються письмовими директивами, технічними завданнями, вказівками, що визначають позицію України та відповідні завдання делегації під час участі у заході.

До заходів міжнародного характеру, незалежно від місця їх проведення та джерел фінансування, належать, зокрема, сесії органів міжнародних організацій.

Проекти технічних завдань/вказівки готуються органом виконавчої влади, відповідальним за участь Української Сторони у заході, з урахуванням позицій заінтересованих центральних органів виконавчої влади та підлягають обов'язковому погодженню з Міністерством закордонних справ України.

У разі, якщо проект директив, технічного завдання/вказівки або супровідні матеріали до них містять таємну інформацію або інформацію з обмеженим доступом, їх підготовка здійснюється в установленому порядку з дотриманням вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці та інформації з обмеженим доступом.

На виконання вищезазначених норм законодавства України 04.06.2007 Урядовим комітетом з питань економічної політики та європейської інтеграції схвалено Методичні рекомендації з підготовки директив, вказівок і технічних завдань для участі у заходах міжнародного характеру (далі - Методичні рекомендації).

Згідно з Методичними рекомендаціями з підготовки директив, вказівок і технічних завдань для участі у заходах міжнародного характеру, схваленими 04.06.2007 Урядовим комітетом з питань економічної політики та європейської інтеграції (далі - Методичні рекомендації) технічні завдання містять, зокрема, обґрунтування доцільності участі делегації (представника) України у заході; мета проведення заходу, порядок денний, інформацію про участь делегацій інших держав тощо; опис основних завдань делегації України, включаючи кінцеву мету участі у заході; окремі доручення главі та кожному члену делегації України, позицію Української Сторони з кожного питання порядку денного, із зазначенням обґрунтування такої позиції та можливих варіантів розвитку переговорного процесу; очікувані результати участі делегації України у заході.

Розголошення інформації, що міститься в технічних завданнях може завдати істотної шкоди інтересам національної безпеки і шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Враховуючи вищевикладене, суд касаційної інстанції вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції, що інформація, яка міститься в Технічному завданні/вказівці є по своїй суті вказівкою, що відповідно до положень статей 6, 9 Закону та пункту 11 Переліку є службовою інформацією з обмеженим доступом, тому відповідачем правомірно відмовлено позивачу у наданні такої.

Доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та установленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що з оскаржуваних судових рішень вбачається, що при їх ухвалені, суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування чи зміни судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 222, 223, 224, 231, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2014 року у справі № 826/11871/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді І.Я. Олендер

О.В. Карась

А.О. Рибченко