Ухвала суду № 43943097, 09.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2015 року м. Київ К/800/56190/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Карася О.В., Рибченка А.О.,

секретар судового засідання Загородній А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Всеукраїнської громадської організації «Комітет конституційно-правового контролю України» до Товариства з обмеженою відповідальністю Вищого навчального закладу «Університет сучасних знань», керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Вищого навчального закладу «Університет сучасних знань» Кушерця Василя Івановича про визнання дій протиправними, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Всеукраїнської громадської організації «Комітет конституційно-правового контролю України» на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2014 року, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2014 року ВГО «Комітет конституційно-правового контролю України» звернувся до суду першої інстанції із позовом, в якому просила визнання протиправними дій щодо ненадання відповіді на запит на інформацію та ненадання запитуваної публічної інформації.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва адміністративний позов задоволено частково, а саме визнано протиправними дії ректора, голови приймальної комісії Університету сучасних знань що полягає у ненаданні інформації за запитом від 25.11.2013 року на інформацію позивача; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідач є розпорядником публічної інформації відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації», а тому останній зобов'язаний не лише оприлюднювати публічну інформацію на своєму офіційному веб-сайті, проте й надавати таку інформацію за відповідними запитами на інформацію.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2014 року апеляційну скаргу відповідача задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано, а провадження в адміністративній справі закрито з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.

У поданій касаційній скарзі позивач заявив вимоги про скасування рішення суду апеляційної інстанції, як такого, що постановлене із порушенням норм процесуального права, ухвалення нової постанови про задоволення позовних вимог. При цьому у доводах касаційної скарги зазначає, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Касаційний розгляд справи проведено у відкритому судовому засіданні, відповідно до статті 221 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

25.11.2013 року Всеукраїнська громадська організація «Комітет конституційно-правового контролю України», що зареєстрована в якості юридичної особи (громадської організації) відповідно до Закону України «Про громадські об'єднання», направила ректору Університету сучасних знань запит № 573/4-13 від 25.11.2013 року на отримання інформації з проханням надати публічну інформацію про вищий навчальний заклад (ВНЗ) - Університет сучасних знань, яка становить суспільний інтерес, у вигляді належним чином засвідчених копій нижченаведених документів: - зміни (за їх наявності) внесені до Статуту ВНЗ протягом 2013-2014 років; - Витягу ВНЗ із Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців; - Правила прийому до ВНЗ у 2014 році; - Положення про приймальну комісію ВНЗ; - Наказу про затвердження складу приймальної комісії ВНЗ.

08.05.2014 року представник позивача повторно надіслав відповідачам запит на інформацію №336/-2-14.

У відповідь на запити позивача від 25.11.2013 року та 08.05.2014 року відповідач листом №133 від 12 травня 2014 року за підписом ректора Ведєрнікова Ю.А. повідомив, що Вищий навчальний заклад «Університет сучасних знань» не є суб'єктом владних повноважень та не є розпорядником інформації, відповідно до положень ст.ст.12,13 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Суд апеляційної інстанції, закриваючи провадження у справі, мотивував своє рішення тим, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Вищий навчальний заклад «Університет сучасних знань» не є суб'єктом владних повноважень.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду апеляційної інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» (далі Закон) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом ( ст.3 Закону).

При цьому розпорядники інформації визначені у статті 13 Закону, якими визнаються: 1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків; 4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Виходячи з наведених вимог, суду апеляційної інстанції слід було врахувати, що той факт, чи виступає відповідач як суб'єкт владних повноважень, не може бути визначальним при вирішенні питання щодо юрисдикції зазначеного спору.

Відповідно до ч.3 ст. 23 Закону оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України. Тобто юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі спори щодо правовідносин, пов'язаних з доступом до публічної інформації, в яких оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність розпорядників публічної інформації, в тому числі й у разі, якщо такими розпорядниками є не суб'єкти владних повноважень. При цьому, на думку колегії суддів, питання чи є особа розпорядником публічної інформації в даних правовідносинах в розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації» має бути досліджено під час судового розгляду спору.

Таким чином колегія суддів не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, оскільки вони зроблені через невірне застосування положень Закону України «Про доступ до публічної інформації», що при встановлених обставинах справи, та з огляду на межі касаційного перегляду справи (ст. 220 КАС України), є порушенням норм процесуального права, що призвело до прийняття неправильного судового рішення і є підставою для його скасування з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини першої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 221, 223, 227, 231 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Всеукраїнської громадської організації «Комітет конституційно-правового контролю України» задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2014 року у справі № 826/7557/14 - скасувати, а справу направити на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: І.Я. Олендер

Судді: О.В. Карась

А.О. Рибченко