Постанова № 4392770, 18.03.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2009 р. м. Харків

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Філатов Ю.М.,

Суддя Водолажська Н.С., Суддя Мінаєва О.М.

при секретарі Баглаєнко Я.В.

за участю представників:

представника відповідача –Коваленко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ТОВ «Агрофірма ЛАН»на постанову господарського суду Сумської області від 25.07.2008 року по справі № АС 3/210-08

за позовом ТОВ «Агрофірма ЛАН»

до Сумської МДПІ

за участю прокурора Сумської області в інтересах держави в особі Сумської МДПІ

про визнання нечинними податкових повідомлень рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ АФ «Лан», звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом, в якому після уточнення та доповнення позовних вимог просив визнати протиправними дії Сумської МДПІ Сумської області по проведенню позапланової виїзної перевірки ТОВ АФ «Лан»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий за червень, липень 2007 р. в період з 22.02.08 р. по 22.02.08 р.; визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Сумської МДПІ від 18.03.08 р. № 00007723300/0/272/23 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 341200,5 грн. та № 0000782300/0/273/23 про визначення податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 3129,5 грн. і застосування штрафних санкцій в розмірі 1543,75 грн.

Постановою Господарського суду Сумської області від 25.07.08 р. було відмовлено у задоволенні адміністративного позову ТОВ АФ «Лан».

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції і подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Сумської від 25.07.08 р. по справі № АС 3/210-08 та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідач у запереченні проти апеляційної скарги вказує на законність та обґрунтованість судового рішення, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, надані до матеріалів справи документи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що ТОВ Агрофірма «Лан» є сільськогосподарським товаровиробником і займається виробництвом товарної сільськогосподарської продукції, а саме вирощуванням зернових, технічних та решти культур, не віднесених до інших класів рослинництва (код 01.11.0), розведенням великої рогатої худоби (код 01.21.0), що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України.

Як платник податків, позивач перебуває на обліку у Сумській МДПІ, індивідуальний податковий номер 308113518157, свідоцтво платника ПДВ № 25645954, видане відповідачем 20.03.00 р.

На підставі п. 6.2.6 ст. 6 Закону України "Про ПДВ" позивач користується пільгою щодо обчислення за нульовою ставкою ПДВ по операціях з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою.

Також судом першої інстанції було встановлено, що підставою для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень є акт №22/23/30811351/18 акт від 03.03.08 р. виїзної позапланової перевірки підприємства позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за червень, липень 2007 р.

При проведенні перевірки, яка була призначена наказом керівника Сумській МДПІ № 105 від 21.02.08 р. на підставі п. 8 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та п. 7.7.5 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», перевіряючими були виявлені порушення платником податків вимог п. 7.4.1, п. 7.7.1 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»та п. 12 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого постановою КМУ № 805 від 12.05.99 р.

За даними перевіряючих виявлені порушення пов’язані з тим, що підприємство відносило до складу податкового кредиту податкові накладні наступного та попередніх звітних періодів, повторно включало до податкового кредиту суми ПДВ, які були включені в реєстр по першій події –попередній оплаті товарів.

На підставі вищевказаних даних відповідачем був зроблений висновок про те, що позивач повинен був включити за червень 2007 р. податковий кредит в сумі 263331,0 грн. і за липень 2007 р. в сумі 62514,0 грн. у податкову декларацію по ПДВ № 1.

При цьому, слід відмітити, що в акті перевірки зроблене посилання на облікові дані особової картки платника ПДВ ТОВ «Роснянське», в якій станом на 03.03.08 р. залишок невідшкодованої суми ПДВ за червень 2007 р. становить 76517,5 грн., а тому позивачу підлягає донарахуванню сума 3129,5 грн.

Ні в самому акті перевірки, ні в подальших документах відповідача не вказано яке відношення ТОВ «Роснянське»і залишок його від’ємного значення ПДВ має до позивача по даній справі –ТОВ АФ «Лан».

В постанові суду першої інстанції також не вказано, яким чином судом встановлений зв'язок позивача з іншим платником податку і чому суд визнав правомірним донарахування ПДВ, сума якого (донарахування) пов’язана з даними податкового обліку іншого платника ПДВ.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції визнав дії відповідача по проведенню перевірки правомірними, оскільки службове розслідування стосовно працівників відділу юридичних осіб Сумської МДПІ, що здійснювали перевірку ТОВ АФ «Лан» (акти № 167/23/2330811351/150 від 12.09.07 р. та № 186/23/2330811351/168 від 03.10.07 р.) призначено розпорядженням ДПА України в Сумській області № 1055/7/23-508 від 22.01.08 р. та наказом Сумської МДПІ № 38 від 25.01.08 р. Тобто, повторна перевірка ТОВ АФ «Лан»здійснена після початку службового розслідування.

Крім того, судом першої інстанції вказано, що акт про результати службового розслідування від 11.03.08 р. та наказ Сумської МДПІ № 178 від 14.03.08 р., на які посилається позивач, є внутрішніми документами сумської МДПІ, які регулюють трудові відносини (застосовані дисциплінарні стягнення до працівників Сумської МДПІ) та не мають ніякого відношення до підстав проведення перевірки.

Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що в п. 8 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»передбачено, що позапланова документальна перевірка може бути проведена на підставі наказу керівника органу ДПС у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу.

Відповідачем до матеріалів справи надане розпорядження ДПА Сумської області № 10-р від 22.01.08 р. «Про призначення службового розслідування», в якому вказано, що за результатами перевірок, в т.ч. ТОВ АФ «Лан», були підтверджені та частково відшкодовані суми ПДВ і для повного, всебічного та об’єктивного дослідження фактів, викладених у службовій записці заступника голови Левченка М.О. № 27 від 16.01.08 р. було призначено службове розслідування відносно Кібець О.І.

Проте, слід відмітити, що в наданому розпорядженні не вказано коли, ким і на підставі яких розпорядчих документів була здійснена перевірка документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, за якими була складена службовій записці заступника голови Левченка М.О. № 27 від 16.01.08 р., які були виявлені невідповідності вимогам законів і в чому ці невідповідності вбачаються, яким чином ці невідповідності призвели до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів).

Такі ж дані відсутні і в наказі № 179 від 14.03.08 р. «Про результати службового розслідування». В даному документі вказано, що Кібець О.І. керувалася нормами діючого законодавства, які з 28.03.07 р. не діють, але про які норми іде мова і як це вплинуло на результати перевірки наказ не містить.

Колегія суддів вважає доцільним зауважити, що відповідно приписам п. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Як випливає з вищевказаних документів, службове розслідування, яке було підставою для призначення позапланової документальної перевірки підприємства позивача, носило формальний і надуманий характер, не підтверджувалося необхідними доказами.

З огляду на вищевказане слід зробити висновок, що у відповідача не було належних та достатніх підстав для призначення повторної позапланової документальної перевірки.

Також в акті вказано, що позапланова документальна перевірка від 03.03.08 р. проводилася відповідно положенням п. 7.7.5 ст. 7 Закону України «Про ПДВ».

Колегія суддів вважає доцільним вказати, що наведена норма не передбачає проведення будь-яких повторних позапланових документальних перевірок, оскільки лише визнає на контролюючим органом право проведення у відповідні строки і на підставі належного обґрунтування перевірку платника ПДВ.

Як вбачається з постанови суду першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, суд послався на те, що згідно ст. 1 Закону України "Про стимулювання розвитку сільського господарства" сільськогосподарським товаровиробником є фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власної виробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією, а згідно п. 6.2.6 ст. 6 Закону України „Про ПДВ" до 01.01.08 р. операції з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності і господарювання оподатковуються за нульовою ставкою.

Оскільки вищевказана норма встановлює лише розмір ставки податку, а право акумуляції сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності сум ПДВ за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, та порядок виплати їм дотацій переробними підприємствами визначені п. 11.21 ст. 11 цього Закону, яким уповноважено Кабінет Міністрів України визначити порядок нарахування і використання зазначених коштів, то слід застосовувати такий механізм, затверджений Постановою КМУ № 596 від 28.03.07 р. „Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 р. № 271 і від 12 травня 1999 р. N 805".

Крім того, судом першої інстанції були застосовані положення абз. 4 п. 12 цього Порядку, в якому вказано, що на підставі даних бухгалтерського обліку сільськогосподарські товаровиробники щомісяця складають окрему податкову декларацію з ПДВ поставлених ними молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах. Разом з декларацією з ПДВ за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації довідку про цільове використання сум ПДВ за попередній звітний період, форма та зміст якої визначаються ДПА України за погодженням з Мінагрополітики.

Оскільки позивач є сільськогосподарським товаровиробником у розумінні ст. 1 Закону України "Про стимулювання розвитку сільського господарства", а сума від'ємного значення ПДВ, що виникла у сільськогосподарських товаровиробників в результаті здійснення операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою за нульовою ставкою, включаються до спеціальної декларації, за якою не здійснюються розрахунки з бюджетом, то судом зроблений висновок про законність та обґрунтованість прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що наведені судом першої інстанції норми дійсно регулюють правовідносини сільськогосподарських товаровиробників з бюджетом і сфері оподаткування. Але, аналізуючи зміст вказаних норм, суд першої інстанції не взяв до уваги те, що оскаржені податкові повідомленнях-рішеннях були прийняті у зв’язку з виявленими при проведенні перевірки порушеннями з боку позивача вимог п. 7.4.1, п. 7.7.1 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»та п. 12 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого постановою КМУ № 805 від 12.05.99 р.

Слід відмітити, що відповідно приписам п. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Як вбачається з акту перевірки, підставою для висновків про порушення вказаних вимог були включення позивачем до податкового кредиту за червень 2007 р. податкові накладні № 00166 від 09.07.07 р. на суму 53970,0 грн., в т.ч. ПДВ 8995,0 грн., № 01v-005 від 01.02.06 р. ПДВ на суму 29666,67 грн., № 141 від 19.06.07 р. на суму 26025,12 грн., в т.ч. ПДВ – 4337,52 грн., № 132 від 31.05.07 р. на суму 1220,4 грн., в т.ч. ПДВ –203,4 грн.

Позивачем до матеріалів справи наданий акт від 12.09.07 р. виїзної позапланової перевірки підприємства позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за червень 2007 р., в якому були досліджені ті ж самі операції (Закон України «Про ПДВ»був чинним до 28.03.07 р. і залишається чинним і після цієї дати, тобто висновки перевірки від 12.09.07 р. в цій частині не могли бути підставою для призначення службового розслідування) і був зроблений висновок про те, що дані порушення не потягли за собою заниження податкового зобов’язання або завищення податкового кредиту.

Зважаючи на те, що при прийнятті постанови суд першої інстанції досліджував зовсім інші обставини, які відсутні в акті перевірки, і не брав до уваги господарські операції і документи, які перевіряючими вказувалися в обґрунтування висновків, то колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції взяв на себе повноваження органу ДПС і зробив висновки, керуючись нормами чинного законодавства, дотримання яких при проведенні перевірки не досліджувалися, що суперечить приписам ст. 2 КАС України і не є компетенцією адміністративного суду.

Також слід відмітити, що в п. 12 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого постановою КМУ № 805 від 12.05.99 р. і який діє в редакції від 28.03.07 р., передбачено, що сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за поставлені ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва. При цьому сума акумульованого на окремому рахунку податку на додану вартість за поставлені молоко та молочну продукцію спрямовується на придбання приладів і реактивів, необхідних для визначення показників якості молока і молочної продукції, фільтрувальних матеріалів, холодильного обладнання та доїльних установок у разі неналежного забезпечення ними сільськогосподарських підприємств.

Сільськогосподарські підприємства ведуть бухгалтерський облік розрахунків з податку на додану вартість на окремому аналітичному рахунку і на підставі даних бухгалтерського обліку сільськогосподарські товаровиробники щомісяця складають окрему податкову декларацію з ПДВ поставлених ними молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах. Разом з декларацією з ПДВ за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації довідку про цільове використання сум ПДВ за попередній звітний період, форма та зміст якої визначаються ДПА України за погодженням з Мінагрополітики

У разі одержання за договорами товарно-матеріальних цінностей, надання послуг, пов'язаних з виробництвом та переробкою у власних переробних цехах зазначеної в абзаці першому цього пункту продукції, сплачену суму податку на додану вартість з операцій поставки таких товарно-матеріальних цінностей, надання послуг відносять на податковий кредит по розрахунках з таких сільськогосподарських операцій.

Ні в акті перевірки, ні в подальших документах відповідачем не вказувалося в чому саме вбачається порушення наведених положень Порядку і яким чином вони були виявлені і як вплинули на завищення від’ємного значення ПДВ за червень та липень 2007 р., що суперечить Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого наказом ДПА України № 429 від 16.09.02 р. (реєстрація в Міністерстві юстиції України 29.12.02 р. за № 1023/7311).

Крім того, колегія суддів вважає доцільним відмітити, що з наданого до матеріалів справи акту перевірки від 12.09.07 р. вбачається, що при встановленні порушень в розподілі податкового кредиту між трьома податковими деклараціями за червень 2007 р. перевіряючими застосовувалося положення п. 12 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого постановою КМУ № 805 від 12.05.99 р. саме в редакції від 28.03.07 р., що підтверджує надуманість підстав для призначення повторної документальної перевірки від 03.03.08 р.

Зважаючи на вищевказані обставини, колегія суддів дійшла до висновку, що відповідач не виконав вимоги п. 2 ст. 71 КАС України і не довів законність та обґрунтованість своїх дій та прийнятих податкових повідомлень-рішень, а тому позов підлягає задоволенню.

Таким чином, при перевірці правильності та обґрунтованості судового рішення колегією суддів було встановлено, що суд першої інстанції вийшов за межи дослідження документів первинного бухгалтерського та податкового обліку, проведеного відповідачем, застосував норми чинного законодавства, дотримання яких не було предметом перевірки, погодився з висновками відповідача, зробленими на підставі облікових документів, які не мають відношення до позивача і не взяв до уваги і не дав належної правової оцінки підставам призначення повторної позапланової документальної перевірки.

Зважаючи на те, що позапланова документальна перевірка від 03.03.08 р. була призначена та проводилася без належних підстав, передбачених в п. 8 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», висновки цієї перевірки не підтверджені документально, у суду першої інстанції, який повинен був керуватися приписами ст. 70 КАС України, не було законних підстав брати до уваги такі висновки і відмовляти у задоволенні позову.

Оскільки при прийнятті постанови суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова Господарського суду Сумської від 25.07.08 р. по справі № АС 3/210-08 підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ «Агрофірма ЛАН»на постанову господарського суду Сумської області від 25.07.2008 року по справі № АС 3/210-08 - задовольнити.

Постанову господарського суду Сумської області від 25.07.2008 року по справі № АС 3/210-08 за позовом ТОВ «Агрофірма ЛАН»до Сумської МДПІ про визнання нечинними податкових повідомлень рішень –скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправними дії Сумської МДПІ Сумської області по проведенню позапланової виїзної перевірки ТОВ АФ «Лан»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий за червень, липень 2007 р. в період з 22.02.08 р. по 22.02.08 р.

Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Сумської МДПІ від 18.03.08 р. № 00007723300/0/272/23 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 341200,5 грн. та № 0000782300/0/273/23 про визначення податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 3129,5 грн. і застосування штрафних санкцій в розмірі 1543,75 грн.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом місяця з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий                                         Ю.М. Філатов

Судді                                                                                           Н.С. Водолажська

                                                                                                     О.М. Мінаєва

Повний текст постанови виготовлений 23.03.2009 р.